Канадський суд визнав збиття літака МАУ тероризмом: що далі?
Минулого тижня канадський суд визнав Іран винним у збитті літака МАУ рейсу PS752 та назвав катастрофу навмисним терористичним актом. Хоча жодна сила світу не спроможна повернути втрачені життя, це рішення наблизило родичів жертв авіакатастрофи до отримання заслуженого відшкодування та заспокоєння. Утім, попереду їх чекає ще довгий шлях.
ПОВНОВАЖЕННЯ КАНАДСЬКОГО СУДУ
Рішення канадського суду викликало жваву дискусію в юридичних колах, оскільки юрисдикція Верховного суду провінції Онтаріо, який виніс вирок, зазвичай не поширюється на суверенні держави. Однак в 2012 році Канада ухвалила закон, в якому зробила виняток із цього правила у разі, коли йдеться про держави-спонсори тероризму. Іран разом із Сирією перебуває у цьому короткому переліку. “Позивачі довели, що збиття обвинуваченими літака рейсу 752 було актом тероризму”, – заявив головуючий суддя Едвард Белобаба. На його переконання, “ракетний удар по літаку рейсу 752 був навмисним та безпосередньо призвів до смерті всіх на борту”.
Судовий позов минулого року було подано чотирма родичам жертв авіакатастрофи, а відповідачами визначено державу Іран, Збройні Сили країни, верховного лідера Аятоллу Хаменеї, Корпус вартових ісламської революції та кілька інших. Іран ще минулого року отримав офіційними каналами від канадського МЗС запрошення в суд, однак не захищав себе під час слухань.
Своє рішення суддя ухвалював переважно на основі свідчень двох експертів. Перший - аналітик Канадського центру перських досліджень Бахман Джелді заявив, що Корпус вартових ісламської революції завдав ракетного обстрілу літака з метою його знищення. “Ураховуючи передові військові можливості системи ТОР-М1 (російський зенітно-ракетний комплекс, за допомогою якого було збито літак МАУ - ред.), два радари та систему контролю, попередньо затверджені плани польотів, контроль Корпусом авіапростору, а також те, що було випущено не одну, а дві ракети, неможливо, аби це було зроблено випадково”, – заявив Джелді. Він додав, що ця бойова система має “багато додаткових систем та процедур, покликаних не допустити випадкове збиття цивільного літака”.
Іншим експертом виступив Аліреза Надер, старший науковий співробітник розташованої у Вашингтоні Фундації із захисту демократій. “Вкрай маловірогідно, що технічне “відхилення” або людська помилка призвели до того, що оператори ЗРК збили літак рейсу PS752”, – зазначив Надер.
У своєму вироку суддя також вказав на висновки спеціального доповідача ООН з питань позасудових, прискорених та свавільних страт Агнес Каламард, яка нещодавно оприлюднила результати власного дослідження авіакатастрофи, а також роботу Ральфа Гудейла, спеціального радника прем’єр-міністра Канади з питань авіакатастрофи МАУ. Обидва звіти ставлять під сумнів офіційну версію подій, оприлюднену Тегераном, та закликають до проведення незалежного розслідування.
ПОЗОВ ЖЕРТВ
Рішення суду відкриває родичам жертв авіакатастрофи шлях до отримання відшкодувань від Ірану, розмір яких журі визначить за кілька тижнів. Наразі йдеться про суму у 1,25 млрд дол США.
Адвокат обвинувачення Марк Арнольд в ефірі телеканалу CBC звернувся особисто до верховного лідера Ірану Аятолли Хаменеї: “Пане, ми переслідуємо Вас. Ми маємо намір арештувати Ваші активи, й Ви заплатите за те, що зробили”, – сказав Арнольд. За його словами, Іран має деякі активи на території Канади, на які може бути накладено арешт після другого судового засідання, що визначить розмір відшкодування. Окрім цього він пообіцяв “затримати й продати” будь-яке інше майно Ірану, до якого вдасться отримати доступ, зокрема танкери з нафтою.
Водночас, адвокат звернув увагу, що для родичів жертв “справедливість – це більше, ніж гроші”. “Вони прагнуть отримати відшкодування, але також більше – право викласти свою історію перед незалежним та неупередженим трибуналом”, – розповів Арнольд.
Однак, саме примус до виконання цього рішення національного суду на міжнародному рівні є слабкою ланкою усього процесу.
(НЕ)ДИПЛОМАТИЧНІ СКЛАДНОЩІ
Речник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде назвав рішення Верховного суду Онтаріо “безпідставним”. “Всім відомо, що канадський суд не має юрисдикції щодо цієї авіакатастрофи (оскільки вона сталася за межами Канади – ред.)”, – сказав він, давши зрозуміти, що добровільно Іран із цим рішенням не погодиться. Проблем додає те, що Канада розірвала дипломатичні зв’язки із Іраном в 2012 році й з того часу мусить комунікувати із офіційним Тегераном лише через посередників.
“Маю надію, що це рішення не завадить канадському уряду просувати цю справу на міжнародному рівні, приміром у Міжнародному суді ООН. Сподіваюся, цей суд не вбачатиме рішення канадського суду заміною міжнародному вироку, яке визнає Іран відповідальним за вбивство 176 безневинних людей”, – розповів старший науковий співробітник Центру із просування канадських інтересів за кордоном при Інституті Макдональда-Лорьє Кавех Шахрух. На його переконання, знайти активи Ірану в Канаді й домогтися їх арешту в інших країнах буде складно.
Зокрема, проблеми можуть виникнути й через те, що з юридичної токи зору рішення канадського суду не є ідеальним. За словами Лії Вест, доцентки школи міжнародних відносин імені Нормана Патерсона при Карлтонському університеті в Оттаві, суд “спотворив” законодавство, обравши лише необхідні йому норми. “Хоча мотив цього може бути гідним, для верховенства права це дуже небезпечно”, – розповіла Вест, яка спеціалізується на законодавстві у сфері національної безпеки. Вона зазначила, що співчуває чотирьом позивачам, але все ж виявила у судовому рішенні кілька юридичних колізій. “Ми не можемо відповідати на дії авторитарних режимів, відхиляючись від власних юридичних принципів та применшуючи демократичні цінності. Це рішення зробило саме це”, – пояснила Вест у коментарі CBC News.
ПЕРЕМОВИНИ ПРО КОМПЕНСАЦІЇ
Слід уточнити, що компенсації, які родичі жертв вимагають через канадський суд, – не ті само, що вони можуть отримати за результатами міждержавних перемовин. “Як саме наш уряд має намір діяти на міжнародному рівні – вирішувати йому. Ця справа має дві сторони: приватне право, яким ми займаємося, і публічне право, яким, сподіваємося, опікується уряд”, – пояснив Арнольд. Він закликав уряд розпочати прямі перемовини з Іраном стосовно потенційних компенсацій.
Утім у канадському МЗС раніше вже заявили, що планують незабаром покласти початок таким перемовинам з Іраном і з цією метою нещодавно призначили нового старшого радника з питань цієї авіакатастрофи. Ним став Паям Ахаван, який раніше був прокурором ООН у справі про геноцид в Югославії. Як людина, добре знайома із роботою Міжнародного суду ООН, Ахаван може стати у нагоді канадській команді перемовників. Федеральний уряд Канади також має намір оприлюднити результати власної судово-медичної експертизи авіакатастрофи, що матиме значну юридичну вагу.
За інформацією ЗМІ, Іран раніше вже пропонував виплатити за кожного загиблого по 150 тис. доларів, однак у Канаді цю односторонню пропозицію відкинули, зазначивши, що питання потребує ширшого обговорення. Якщо Канада вирішить відновити дипломатичні відносини з Іраном – чутки про що ширяться вже певний час, – погодження з усіма канадськими судовими вироками у даній справі може стати однією з умов цього.
За словами адвоката потерпілих Арнольда, такий варіант був би прийнятним для родичів жертв, утім він висловив сумнів, чи уряд піде таким шляхом. “Підхід уряду Канади – дуже співчутливий, але не наповнений конкретикою”, – сказав юрист, нагадавши, що навіть на офіційну передачу Ірану запрошення в суд канадський МЗС витратив 8 місяців.
Також необхідно зважати, що на борту злополучного літака, окрім канадців, українців та іранців, були також шведи, афганці, британці та німці. Усі ці держави, вірогідно, братимуть участь у перемовинах стосовно відшкодування та інших подальших кроків, що подовжуватиме процес. Ураховуючи, що речником цієї міжнародної групи визначено Україну, нашій державі належить виконати ключову роль.
Максим Наливайко, Оттава.
