Хто прийде замість Меркель?

Хто прийде замість Меркель?

Укрінформ
Провідні партії Німеччини визначилися із кандидатами на посаду канцлера

До парламентських виборів у Німеччині залишилися 5 місяців, настав час починати справжню боротьбу за голоси електорату. Реальне право позмагатися за владу та, відповідно, за посаду глави уряду, є у трьох партій – християнського блоку ХДС/ХСС, соціал-демократів і Зелених.

На сьогодні всі визначилися зі своїми лідерами. Чи поведе найбільшу економіку ЄС далі чоловік? Чи на зміну першому в історії ФРН канцлеру-жінці прийде представниця статі, яку помилково називають «слабкою»? Прогнозувати важко. Занадто багато останнім часом трапляється криз, форс-мажорів, традиційних і нетрадиційних викликів і неочікуваних сварок усередині самих політичних сил.

Фото: DPA
Фото: DPA

КОНСЕРВАТОРИ

Останні понад 16 років Німеччиною керує канцлер-консерватор. Вірніше, канцлерка. В 2005 році Ангела Меркель привела свою партію до влади та майже весь цей час твердою рукою керувала і країною, й партією (Християнсько-демократичним союзом), в якій панували дисципліна і порядок.

Але в 2018 році Меркель сказала, що більше не балотуватиметься, і тут понеслося. Протеже Меркель на посту голови партії (з канцлерською перспективою у майбутньому) Аннегрет Крамп-Карренбауер (на момент виборів – прем’єр-міністр найменшої федеральної землі ФРН Саарланд) протрималась на чолі партії до весни минулого року. Нинішній голова ХДС, прем'єр найнаселенішої федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, Армін Лашет був обраний лише 16 січня, до того ж далеко не переконливою більшістю голосів.

Але найбільший хаос почався, коли настав час визначатися з єдиним кандидатом від консервативного блоку, до якого входить також Християнсько-соціальний союз.

Завжди було даністю те, що це – представник ХДС, адже це старша з двох сестринських партій, вона представлена в усіх федеральних землях, тоді як вотчина ХСС – Баварія. Втім цього разу сталася абсолютна несподіванка: позаминулої неділі про свої канцлерські амбіції заявили відразу обидва голови: ХДС – Армін Лашет і ХСС – Маркус Зедер.

Фото: DPA
Фото: DPA

Зедер – політик, дуже популярний у своїй федеральній землі (найбільшій і найпотужнішій у ФРН), який постійно повторював, що «його місце – в Баварії», раптом прислухався до настроїв народу, а народ від опитування до опитування дедалі більше хотів бачити його канцлером. Особливо на тлі його рішучих і досить успішних дій у боротьбі з пандемією.

Потім був тиждень не дуже гарної боротьби двох політиків, з багатьма зустрічами, багатогодинними засіданнями, перемовинами, умовами. Врешті-решт Зедер заявив, що погодиться з будь-яким рішенням ХДС, де в нього з’явилася купа прихильників.

Дебати керівництва ХДС у ніч проти вівторка завершилися рахунком 31 проти 9 на користь Лашета. Лише опівдні до преси вийшов Зедер і сказав, що приймає це – треба відкинути амбіції та працювати на спільний результат і він усіма силами підтримуватиме єдиного кандидата «без прихованої злоби». Про те, наскільки важко далося йому таке рішення, говорить те, що чи не вперше він відмовився відповідати на запитання журналістів.

Але факт залишається фактом: кандидатуру Зедера підтримують 63% респондентів, тоді як Лашета – 29%. Чи зможе не найбільш популярний політик привести блок до перемоги – питання. Як зазначила одна з політиків ХДС: краще мати К-кандидата з лав ХСС, аніж із лав Зелених.

DPA
Анналена Бербок. Фото: DPA

ЗЕЛЕНІ

У понеділок, 19 квітня, свого К-кандидата назвали Зелені.

Формально кандидатуру Анналени Бербок ще має затвердити партз’їзд, який відбудеться 11-13 червня, але фактично питання вже вирішене.

Висунення кандидатури відбулося спокійно, легко і навіть красиво. Співголова партії Союз-90/Зелені (це офіційна назва політсили) Роберт Габек пропустив уперед даму, хоча сам є дуже популярним політиком, досвідченим, і мав усі шанси успішно провести власну кампанію. Здається, таке… джентльменство, відсутність сварок додали ще більше симпатиків цій партії, яка стрімко набирає вагу. Якщо на виборах до Бундестагу в 2017 році рейтинг Зелених становив 8,9 відсотка, то наразі він перевищує 20 відсотків.

Бербок стала наймолодшою з кандидатів у канцлери в історії ФРН, їй 40 років. І першим К-кандидатом від партії Зелених (якій також 40 років). Наразі екологічна партія сильна настільки, що може дозволити собі такі амбіції, адже у рейтингах посідає друге місце за консерваторами. Зелені вже одного разу входили до коаліційного уряду, у 1998-2005 роках, на правах молодшого партнера. Але наразі перед ними, а відтак і перед їхнім лідером, відкривається шанс вперше очолити федеральний уряд.

Якщо окреслити в двох словах позицію Зелених із точки зору зовнішньополітичних пріоритетів, то це найбільші серед німецького політикуму критики Кремля та Путіна персонально і «Північного потоку-2» зокрема.

Анналена Бербок з дитинства з батьками брала участь в екологічних акціях, успішно виступала в професійних спортивних змаганнях (стрибки на батуті), вивчала політичні науки та публічне право в Гамбурзькому університеті, закінчила магістратуру з міжнародного публічного права в Лондонській школі економіки (LSE), пройшла стажування в Британському інституті міжнародного та порівняльного права (BIICL), працювала в офісі депутата в Європейському парламенті, була радником з питань зовнішньої політики та політики безпеки в парламентській групі Партії зелених у Бундестазі, а з 2013 року сама є депутатом Бундестагу, з 2018 – співголовою партії.

Одним словом: спортсменка, активістка, красуня, добра дружина та мати двох дітей, хіба що не комсомолка. Є у Бербок і молодість, і шарм, і повно енергії. Чого в неї немає – досвіду роботи в органах влади.

Олаф Шольц
Олаф Шольц

ЕСДЕКИ

Першими серед усіх зі своїм кандидатом визначилися соціал-демократи. Ним став віцеканцлер в уряді Меркель 62-річний Олаф Шольц. Його висунули ще в серпні минулого року, більш ніж за рік до виборів, чим здивували всіх без винятку.

Шольц – політик із великим досвідом роботи, відомий як гарний кризовий менеджер, помірний і врівноважений. Пікантний нюанс – він не є головою СДПН.

А на посту очільника партії з 2017 року помінялися вже 4 людини. Змінюючи керівництво як рукавички, партія відчайдушно намагалася врятувати рейтинги, які все падають і падають. У такій ситуації есдеки обвинувачують не себе, а кого завгодно, насамперед – консерваторів, «у тіні» яких змушені працювати, та які, мовляв, завдають шкоди їхній репутації. Кожного разу вони обіцяють собі та своїм виборцям, що ніколи, за жодних умов більше не підуть у коаліцію з блоком ХДС/ХСС. І щоразу добровільно йдуть у те саме стійло. Так що не буде дуже великим здивуванням побачити їх у новій коаліції.

Уявити ж собі, що СДПН мала би зробити, щоби знову стати партією-переможницею, позиції якої вона втратила в 2005-му, а відтак старшим партнером у якій-завгодно коаліції, – наразі дуже-дуже важко.

З серпня нічого не чутно про внутрішньопартійну турбулентність у лавах соціал-демократів. Це має пересвідчити виборців, що в одній з найстаріших політсил, одній з «народних», як тут кажуть, партій – усе добре.

Не лунає поки що також жодних передвиборчих гасел. Але активна кампанія починається тільки зараз, коли визначилися основні конкуренти. 

Парламентські вибори в ФРН відбудуться 26 вересня. Згідно з останнім опитуванням Politbarometer, якби вибори відбулися зараз, блок ХДС/ХСС отримав би 31%, Зелені – 21%, СДПН – 14%, правопопулістська «Альтернативна для Німеччини» – 11%, Вільна демократична партія – 9%, Ліві – 7%.

Жодна з партій не зможе утворити уряд більшості, отже попереду – коаліційні перемовини, якщо ж повториться ситуація попередніх виборів – то багатомісячні та болісні. Але до того ще треба поборотися за місця в найвищому законодавчому органі.

Ольга Танасійчук, Берлін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-