Армін Лашет. Консервативний вибір німецьких консерваторів

У Німеччині відбувся довгоочікуваний з’їзд Християнсько-демократичного союзу. 1001 делегат від 407 тисяч членів партії обирав нового голову. Від цього голосування залежить дуже багато, адже ця людина поведе провідну політсилу країни на парламентські вибори 26 вересня. До цього часу авторитет ХДС залежав і асоціювався з його багаторічною головою Ангелою Меркель. Чи підуть люди за новим лідером? Важко сказати.

Хоча обличчя нового голови не нове: це багаторічний близький союзник Меркель, прем'єр-міністр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет. Саме з ним пов’язують «послідовність та передбачуваність» політики, яку 16 років проводила Меркель. Два конкуренти на виборах – Фрідріх Мерц і Норберт Реттген – закликали до змін у лавах партії, пошуку нових рішень і облич. Але консерватори, здається, не готові до навіть не дуже різких рухів.

Голосування проходило в два тури, і цікаво, що в першому Лашет отримав менше голосів за Мерца, отже в якийсь момент здавалось, що саме успішний бізнесмен очолить партію. Але в другому турі за Лашет було віддано 521 голос, тоді як за Мерца – 466.

ПРОФІЛЬ ЛІДЕРА

Армін Лашет відсвяткує 18 лютого своє 60-річчя. Одружений, має трьох дітей.

Здобув юридичну освіту, працював журналістом до і під час своєї ранньої політичної кар'єри. У 1994 році він був обраний до німецького Бундестагу, в 1999 році став депутатом Європейського парламенту. З 2005 року працював в уряді Північного Рейну-Вестфалії, а в 2017-му став прем’єр-міністром цієї найбільш населеної землі (17 млн жителів). Відомий своїми ліберальними поглядами та добрими стосунками з емігрантською громадою, за що навіть отримав прізвисько «турецький Армін».

Чого чекати Україні від цього політика? Сказати однозначно поки важко. Голосних заяв від нього не лунало. Але можна стверджувати, що з усіх трьох кандидатів він найбільш прихильно налаштований до розвитку співпраці з Росією.

У березні 2014 року після незаконної анексії українського Криму Армін Лашет застерігав від «антипутінського популізму» в Німеччині, пізніше – від «демонізації Росії». Після отруєння Скрипалів у 2018 році був фактично єдиним із провідних членів ХДС, хто піддав критиці не Москву, а Лондон – за те, що британці, мовляв, згуртували союзників у колі НАТО проти такої поведінки Кремля (він назвав це «забезпеченням солідарності»).

Лашет неодноразово критикував Захід за недостатні зусилля щодо залучення Росії до вирішення кризи в Сирії.

Влітку 2019 року Лашет узяв участь у форумі Петербурзького діалогу, де висловився на підтримку будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Водночас Лашет не виступав відверто за скасування санкцій і в цілому підтримує політику партії, яка засуджує дії Кремля, що суперечать міжнародному праву.

Яку саме позицію стосовно міжнародної політики займе новий очільник ХДС, зараз складно спрогнозувати. Але однозначно своїм першочерговим завданням він бачитиме вирішення внутрішньополітичних і економічних проблем Німеччини.

ХДС НА РОЗДОРІЖЖІ

Не менш важливою буде також ще більш тісна співпраця з Європейським Союзом, у тому числі для протистояння викликам з боку авторитарних країн і популістів усіх мастей. Ця тема лунала в багатьох виступах – як віртуальних гостей з’їзду, так і кандидатів.

Вже колишня голова ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, наприклад, відкриваючи з’їзд, закликала до посилення ролі ФРН (під головуванням ХДС) і ЄС у вирішенні безпекових питань на своєму просторі та в сусідніх регіонах – за допомогою дипломатії і, якщо буде така потреба, військових засобів. Її риторика було досить войовничою (невипадково Крамп-Карренбауер очолює Міноборони). Якби вона поводилась так раніше, то, можливо, їй не треба було б добровільно йти з посади голови ХДС (про що вона оголосила в лютому 2020 року).

Коли Крамп-Карренбауер обрали головою партії у грудні 2018 року замість Меркель, канцлер активно підтримала цю кандидатуру, яку сама й запропонувала. Але вибір виявився хибним, а розчарування канцлера – великим. У своєму відеовітанні з’їзду Меркель, яка очолювала ХДС 18 років, на відміну від інших, навіть не подякувала свою колишню протеже за проведену роботу. І загалом виглядала якось… загадково. Зазначила, що нинішній з’їзд є для неї 14-м за рахунком і «швидше за все» останнім як для канцлера. Що означала ця «обмовка»? Можливо, Меркель, яка після попередніх виборів заявила, що по завершенні цієї 4-ї каденції піде з великої політики, може передумати? Чи просто тримає інтригу?

Давно вже «залізній канцлерці» дорікають тим, що вона власними руками прибрала в лавах своєї партії всіх сильних конкурентів.

І дійсно, зараз немає у ХДС такого яскравого лідера, якого б підтримала більшість населення, на відміну від «сестринської партії» – Християнсько-соціального союзу. Вітання до з’їзду його голови, прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера виглядало, насправді, як промова лідера – впевненого в собі, свідомого завдань, які стоять перед його землею, партією та країною.

Слід зазначити, що новообраний голова ХДС Лашет з великою долею ймовірності буде обраний кандидатом на пост канцлера на майбутніх парламентських виборах, але це не стовідсотково. Рішення щодо «К-кандидата» обидві партії прийматимуть у квітні. І хоча Зедер до цього часу стверджував, що не має наміру очолювати блок ХДС/ХСС у передвиборчих перегонах, він, згідно з соціологічними опитуваннями, останніми місяцями є найбільш популярним німецьким політиком,. Отже, якщо партія скаже «треба», її вірному солдатові не залишиться вибору…

*   *   *

33-й з’їзд Християнсько-демократичного союзу Німеччини увійде в підручники вже тому, що вперше взагалі в історії ФРН партійні збори проходили у віртуальному режимі.

Цей з’їзд став і, напевно, одним із найкоротших: кілька вітань увечері п’ятниці, виступи кандидатів у суботу, швидке голосування онлайн – все завершилося ще до полудня. Щоправда, офіційно дані голосування будуть підтверджені 22 січня, коли надійдуть листи від делегатів. Фізично присутніми у велетенський залі були лише 5 членів президії, кандидати, кілька інших політиків по черзі та кілька модераторів і телеоператорів. Всі, звісно, дотримувались відстані, мали при собі негативні результати ПЛР-тестів. За лаштунками про всяк випадок чергували лікарі.

Нові часи – нові форми, тотальний домашній офіс у дії. Втім усе відбулося на диво злагоджено, бракувало лише традиційних тривалих оплесків, обіймів і квітів.

Ольга Танасійчук, Берлін

Перше фото: dpa