ЗМІ: Nord Stream 2 - велика помилка в німецькій політиці
Про це йдеться у статті в німецькому виданні Frankfurter Allgemeine Zeitung, повідомляє Укрінформ.
«Північний Потік-2» погіршує становище Німеччини та ЄС щодо держави, яка перебуває у відвертій опозиції до нашого вільного суспільства», - пише автор.
Він зауважує, що підтримка Берліном цього проєкту була «грубою помилкою» з самого початку. Ситуація з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального та репресій проти громадянського суспільства в РФ могли б стати вагомою причиною зупинити проєкт в останню секунду. Втім, чимало німецьких провідних політиків вперто не хочуть пов’язувати дві теми - дії російської державної влади з питанням про те, чи потрібно добудовувати газопровід. Останніми днями за добудову газогону висловилися і голова Соціал-демократичної партії Німеччини Норберт Вальтер-Бор’янс, і новий голова Християнсько-демократичного союзу Армін Лашет, і голова Христянсько-соціального союзу - прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер. Зрештою, федеральний канцлер також підтримує проєкт.
ЄС, йдеться у статті, зробив багато для зменшення ризиків щодо газопроводу після того, як російське керівництво подемонструвало західноєвропейцям взимку 2005/06 років, що воно готово використовувати свою сировину як політичну зброю. З цього Європа зробила правильні висновки: з тих пір вона значно зменшила свою залежність від російського газу, не зменшивши при цьому суттєво імпорт з Росії. Ця мета була досягнута за рахунок розширення та перебудови газової інфраструктури, що дозволяє швидко переключитися на інші джерела постачання. «Північний потік-2», втім, зміщує баланс на користь Росії, пише автор.
Новий трубопровід матиме економічний сенс лише в тому разі, якщо Німеччина та ЄС купуватимуть значно більше російського газу в майбутньому, але й існуючі газопровідні потужності між Росією та Європою уже не використовуються на повну потужність. Отже, якщо імпорт не зросте, «Північний потік-2» може виконати геополітичну функцію, яка і є справжньою причиною побудови трубопроводу - оминути Україну, - йдеться у публікації.
«Україна втрачає не лише значні фінансові надходження, а перш за все політичну та військову безпеку», - зауважує автор. До тих пір, поки режим у Москві економічно залежить від найважливішого експортного товару Росії, який безперебійно тече через Україну, малоймовірно, що він посилюватиме свою гібридну війну проти країни в політичному чи військовому відношенні.
«Якщо ця залежність зникне, у Володимира Путіна та його людей будуть вільні руки», - йдеться у статті.
У будь-якому разі, прогнозує автор публікації, Кремль виграє: якщо європейці купують більше газу, вони збільшують свій фінансовий внесок у стабілізацію корумпованого режиму. Якщо попередній обсяг газу залишиться незмінним, додаткові потужності «Північного потоку» зроблять Україну зайвою, як транзитну країну. Таким чином, у Москви був би важіль для дестабілізації України, що мало б безпосередній вплив на безпеку членів ЄС та НАТО у Східній Європі.
"Той факт, що Росія та Україна у 2019 році за посередництва ЄС підписали нову транзитну угоду, нічого не змінює. По-перше, з російської точки зору, угода, термін дії якої закінчується у 2024 році, лише виконує функцію мосту до моменту, поки «Північний потік-2» не запрацює. По-друге, після досвіду останніх кількох років виникають великі знаки питання щодо прихильності Москви до договорів загалом", - резюмує автор.
Як повідомлялося, 94% спірного трубопроводу "Північний потік - 2" довжиною 1234 км і вартістю 10 млрд євро вже завершені. Наразі бракує загалом близько 150 км - по 75 км на обох лініях. Роботи з прокладання труб були зупинені наприкінці 2019 року через оголошення США санкцій. Наразі російська сторона намагається знайти шляхи завершити будівництво власними силами, але західні компанії через санкції відмовляються сертифікувати та страхувати газогін.
Фото: DPA
