Реформування уряду Польщі: Качинський виходить з тіні

Реформування уряду Польщі: Качинський виходить з тіні

Укрінформ
Чи вплине нова владна конфігурація на відносини з Україною

У правлячій коаліції правих сил Польщі розпочинається боротьба за владу в епоху після Ярослава Качинського. Однак сам Качинський поки що на політичну пенсію не збирається.

Кількатижневі переговори правлячої Об’єднаної правиці щодо нової коаліційної угоди нещодавно ледь не завершилися розпадом парламентської більшості й позачерговими виборами.

ПЕРЕГОВОРИ В ГЛУХОМУ КУТІ

Упродовж серпня-вересня між трьома партіями Об’єднаної правиці («Право і Справедливість», «Солідарна Польща» та «Порозуміння») тривали перемовини про укладення нової коаліційної угоди та переформатування уряду. Здавалося, що переобрання Анджея Дуди президентом Польщі, що відбулося за підтримки Об’єднаної правиці, дає коаліції три комфортних і безпроблемних роки правління – до наступних парламентських виборів восени 2023-го. Утім, подолавши зовнішню загрозу, коаліція несподівано поринула у вир внутрішніх чвар.

Анджей Дуда / Фото: flickr
Анджей Дуда / Фото: flickr

Польські праві упродовж п’яти років, попри деякі непорозуміння, усе ж виглядали доволі міцною владною командою. Мало що вказувало на те, що коаліція насправді тріщить по швах.

Проблема різко загострилася 18 вересня під час голосування в Сеймі за так званий закон про «захист тварин», який забороняє, зокрема, розведення тварин у промислових масштабах на фермах. Його лобіював особисто Качинський, відомий своєю любов’ю до тварин, особливо домашніх котів. Проте під час голосування закон не підтримали «Солідарна Польща» й «Порозуміння» і навіть невелика частина депутатів самого PiS на чолі з міністром сільського господарства Яном Ардановським. Це неабияк розлютило Качинського та його найближче оточення. Членство в PiS кільканадцяти партійців, котрі голосували «проти», відразу ж було призупинено, а переговори про нову коаліційну угоду з меншими партіями заморожено.

ПРИЧИНА КОНФЛІКТУ

Звісно, не закон про «захист тварин» довів коаліцію до розпаду, хоча він і був останньою краплею. Криза наближалася разом зі зростанням амбіцій менших коаліційних партій. Лідер «Порозуміння» Ярослав Говін ще у травні побив горшки з Качинським, виступаючи проти проведення президентських виборів під час пандемії. Тоді сторони дійшли згоди: його партія залишилася в коаліції, але сам Говін, демонструючи незгоду, подав у відставку з посади віцепрем’єр-міністра, міністра науки і вищої освіти.

Ярослав Говін і Ярослав Качинський / Фото: PAP
Ярослав Говін та Ярослав Качинський / Фото: PAP

Утім, нинішня криза більше пов’язана з лідером «Солідарної Польщі» міністром юстиції Збігневом Зьобро, який ще займає посаду генпрокурора країни. За роки в коаліції в нього відверто не склалися відносини з Матеушем Моравецьким, який за останні кілька років зробив карколомну кар’єру від одного з рядових віцепрем’єрів в уряді без партквитка PiS до прем’єра й ледь не другої особи в партії Качинського. Кажуть, що саме Моравецький є фаворитом Качинського в PiS. Такий розвиток подій не влаштовував Зьобро, який хотів посилити свої позиції в коаліції й шанси очолити PiS у майбутньому. Качинський не так давно відмовив партії Зьобро в приєднанні до PiS. Схоже, він не може пробачити їм зради, адже політики «Солідарної Польщі» вже раз виходили з його партії у 2012 році, cтворивши власну політичну силу. Крім того, він побоюється переростання латентної фази неприязні Моравецького і Зьобро у відкрите протистояння вже в рамках однієї партії.

Збігнев Зьобро / Фото: Agencja Gazeta
Збігнев Зьобро / Фото: Agencja Gazeta

У свою чергу, «Солідарна Польща» в останні місяці почала відкрито просувати свою політичну повістку в публічному просторі. Це й множило проблеми всередині коаліції. Однопартійці Зьобро ініціювали активні дискусії в Польщі з питань ЛГБТ, говорили про намір Польщі вийти зі Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок, Зьобро відкрито критикував у польських ЗМІ свого прямого начальника Моравецького. Усе це не могло не викликати негативної реакції в партії Качинського й напруги в коаліції.  

Проте чи не найсерйозніше протистояння Зьобро і Моравецького сталося навколо так званого «ковідного» законопроєкту, який, зокрема, дає змогу зняти відповідальність з урядовців за рішення щодо протидії COVID-19, які ухвалювалися швидко й не зовсім відповідали польському законодавству. Зьобро переконував, що перед законом усі мають бути рівні, а отже, «ковідного» закону в нинішньому вигляді приймати не можна. Крім того, партії тривалий час не могли домовитися про розподіл посад в уряді й перспективи співіснування на подальших виборах.

Сукупність усіх непорозумінь стала критичною й переросла у відкриту фазу неприязні та гострих заяв. Після припинення коаліційних переговорів оточення Качинського підкреслювало, що на горизонті є три варіанти: дострокові вибори, створення міноритарного уряду або ж спроба домовитися, але менші коаліційні партнери повинні приборкати свої політичні апетити. Натомість як «Порозуміння», так і «Солідарна Польща» наполягали на тому, що необхідно домовлятися, аби коаліція існувала далі.

Фото: PAP
Фото: PAP

ДОСЯГНЕННЯ КОМПРОМІСУ

Качинський – дуже досвідчений політик, який зробив висновки зі своїх помилок минулого. Дострокові вибори, які PiS уже раз ініціював у 2007 році, призвели до поразки партії й приходу надовго до влади ліберальної «Громадянської платформи» Дональда Туска. Тому навряд чи Качинський хотів би знову ризикувати, навіть враховуючи досить високий на сьогодні рейтинг PiS. Ще менше хочуть виборів Зьобро й Говін, оскільки рейтинги їхніх партій коливаються на рівні статистичних похибок.

Створення міноритарного уряду могло б бути проміжним кроком. Проте постійно домовлятися з кимось про голоси для ухвалення законів було б обтяжливим для партії Качинського. Тож після кількох днів емоційних заяв члени коаліції все ж вирішили повернутися за стіл переговорів. Прагматизм і холодний розрахунок перемогли емоції та особисті амбіції: компромісу було досягнуто. Згідно з підписаною в минулу суботу коаліційною угодою сторони домовилися про розподіл посад в уряді, а також про спільну участь у наступних парламентських виборах 2023 року. Останній пункт є особливо важливим для менших коаліційних партій, які станом на сьогодні не мають перспектив самостійно потрапити до парламенту.

Ярослав Качинський / Фото: East News
Ярослав Качинський / Фото: East News

У середу, 30 вересня, прем’єр Моравецький оголосив про зміни в уряді. За його словами, вони матимуть більше структурний, аніж персональний характер. Зокрема, уряд зменшено з 20 до 14 міністерств. Утім, і в персональному відношенні він зазнав доволі суттєвих змін. Зокрема, Говін знову повернувся до уряду, нових керманичів отримали міністерства сільського господарства та освіти і науки. Та найбільш знаковою постаттю в новому уряді стане Качинський. Після п’яти років перебування в тіні найпотужніша фігура на політичній карті Польщі повертається у владу. Для нього це скоріше не бажаний, а вимушений крок. Очолюючи силовий блок в уряді (міністерства юстиції, МВС та національної оборони), він особисто керуватиме роботою міністра Зьобро, аби той знову не проявляв надмірних амбіцій і в уряді не виникало чвар між Моравецьким і Зьобро.

Поява Качинського в уряді є гарантією того, що принаймні певний час вдаватиметься уникати конфліктів усередині коаліції. Проте це навряд чи посилить позиції прем’єра Моравецького. Поява політичного аксакала послабить чинного прем’єра і ставитиме його в доволі некомфортну позицію.

Матеуш Моравецький / Фото: EPA-EFE
Матеуш Моравецький / Фото: EPA-EFE

ПЕРСПЕКТИВИ КОАЛІЦІЇ ТА ВІДНОСИН З УКРАЇНОЮ

Польські експерти не мають сумніву: нова-стара коаліція – це вимушене перемир’я, а не тривалий мир. У політиці три чи п’ять років – ціла вічність, де все може змінитися за дуже короткий час. Тим більше, усе може швидко змінитися в коаліції, де довіра коаліціантів до своїх партнерів – на не вельми високому рівні. Качинський у ролі третейського судді дає надію, що на деякий час буде придушено особисту неприязнь і обмежено персональні амбіції окремих членів коаліції та уряду. Та чи надовго? Можливо, на півроку-рік, а може, і на всі три, до наступних виборів. Це питання залишається відкритим.

Ключові особи в уряді залишилися на своїх посадах, а отже, не варто сподіватися, що політика щодо України якось суттєво зміниться. Міністри оборони України, Польщі та Литви разом відзначать у Любліні 5-річчя створення ЛитПолУкрбриг, а 12-13 жовтня глава МЗС Польщі має відвідати Україну разом з президентом Анджеєм Дудою. Качинського зовнішня політика не дуже цікавить, зокрема й Україна. Після Революції гідності, коли він побував на Майдані, лідер PiS небагато публічно згадував про Україну, і всі заяви стосувалися контексту складної спільної історії. Більше питань виникає до постаті іншого нового члена уряду – міністра освіти і науки Пшемислава Чарнека. Українській аудиторії він добре відомий різкими заявами на адресу українців у 2018 році під час чергових роковин Волинської трагедії. Тоді, як воєвода Люблінського воєводства, він назвав захід із вшанування пам’яті загиблих українців у селі Сагринь у Польщі, де перебував і тодішній президент Петро Порошенко, «провокацією», де зібралися «українські націоналісти». Тоді ж він подав до прокуратури на голову Українського товариства Григорія Купріяновича, щоправда, прокуратура закрила справу, не побачивши у висловлюваннях етнічного українця ознак злочину. Тому саме Чарнек зараз може стати «найслабшою ланкою» у контактах з Україною на урядовому рівні.

 Григорій Купріянович
Григорій Купріянович

Новий персональний склад уряду на наступному тижні має затвердити президент Дуда. Після цього не варто чекати на якусь особливу корекцію у відносинах Варшави з Києвом.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото PAP

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-