Світ після коронавірусу: аналіз опитування

Світ після коронавірусу: аналіз опитування

Блоги
Укрінформ
Отримані дані – щодо аспектів змін і країн – наводять на цікаві роздуми

24 квітня я проводив великий вебінар на майданчику Києво-Могилянської бізнес-школи на тему «Світ після коронавірусу» на основі матеріалів цієї статті, цього виступу та ще кількох публікацій. Вебінар був рекордним: загалом взяло участь біля 1300 людей, частина через Zoom, частина через YouTube. Я не міг відмовити собі в задоволенні провести швидке опитування серед тих, хто був у Zoom, і запропонував чотири пари варіативних трендів зі статті, підкресливши, що світ не зробив вибір між ними. Учасники мусили самі визначитися, який із парних альтернативних трендів, на їхню думку, переможе (якщо вам не зрозуміло, що саме мається на увазі, читайте вищезазначену статтю). В опитуванні взяли участь 673 людини. Ось що вийшло, з моїми коментарями.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЧИ ПРОТЕКЦІОНІЗМ?

66% респондентів певні, що глобалізація переможе. І я так думаю. Хотілося би в це вірити, хоча більшість ознак поки що свідчить про протилежний тренд. Перед Першою світовою війною так само думали, що глобалізація робить протистояння націй неможливим. Солідарність урядів нині на нижчій позначці, ніж коли-небудь. З іншого боку, бізнес, який нині здебільшого сидить принишклий на карантині, врешті захоче показати урядам, хто тут господар. А бізнес зазвичай любить глобалізацію: великі відкриті ринки, довгі ланцюжки створення вартості, вільний рух капіталу, товарів, людей та ідей. Чи зможуть уряди приборкати глобалізований бізнес? Навряд чи. Тільки за допомогою фашизму, що спирається на місцевий середній клас, постраждалий від криз. Я би не сказав, що це можливо, але малоймовірно.

ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ СУТТЄВО ВИТІСНЯТЬ ЖИВІ ЧИ ЖИВІ КОМУНІКАЦІЇ ВІДНОВЛЯТЬСЯ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ РІВНІ?

59% вважають, що електронні комунікації суттєво витіснять живі. Але моя точка зору протилежна. Ми залишаємося тими ж самими біологічними істотами, що й тисячі років тому, і нам важливо бути у спільному фізичному просторі, а значить (процитую свій пост на Фейсбуці), «вечірки, обіймашки, ресторани, смішні та нудні наради, дивовижні концерти, авіаперельоти, поцілунки, величні конгреси, посмішки в офісах, дитячий сміх у класах, марші патріотів, пліткування біля кавомашини, книжкові та некнижкові ярмарки, потяг Київ-Перемишль, "мені в Париж по справі терміново", променад по Хрещатику та Приморському бульвару, причастя не в онлайні, міньян у синагозі, повна мечеть у п'ятницю, вештання по площі Ринок, дружні посиденьки, потрібне підкреслити, відсутнє додати» — все це буде після кризи дуже затребуване, адже всім захочеться надолужити згаяне.

СОЦІАЛЬНА ДИСТАНЦІЯ, НЕДОВІРА ЧИ СОЦІАЛЬНА ЗГУРТОВАНІСТЬ, СПІЛЬНА ДІЯ?

67% – за соціальну згуртованість і спільну дію. Я теж так думаю, і поки що всі ознаки – на користь такого вибору. Але буде багато тих, хто захоче нас посварити, насамперед ті країни, яким невигідне наше існування.

ТОТАЛЬНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЧИ ГРОМАДЯНСЬКА СВОБОДА?

64% вважають, що тотальне спостереження переможе. Я думаю інакше. Свобода — це найсильніший тренд останніх трьох тисяч років, і його важко подолати. Тим більше, якщо вірити у соціальну згуртованість, як у попередньому питанні.

На цьому опитування не закінчилося — було ще питання про геополітику, на нього відповіли 717 респондентів.

ЯК ВИГЛЯДАТИМЕ СВІТ ПІСЛЯ КРИЗИ?

Багатополярний — відповіли 68%, а цілих 22% вважають, що хаотичний. Лише 9% вірять у двополярний світ, ще менше (2%) в однополярний. Хто ж ці численні нові полюси?

ЯКІ КРАЇНИ БУДУТЬ ЛІДЕРАМИ СВІТУ ПІСЛЯ КРИЗИ?

(можна було обрати до 4 варіантів з 18 запропонованих)

Перше і друге місце поділили Німеччина та Китай (їх назвали 64% опитаних). Німеччина вразила всіх своєю здатністю подолати епідемію, це сталося за рахунок поєднання сильних інституцій та свідомих громадян. Китай продемонстрував силу авторитарної держави, але ми не знаємо, що насправді ховається за фасадом, а його економіка була також сильно уражена. Так чи інакше, всі країни вийдуть з цієї кризи послабленими, але Китай вийде послабленим менше, ніж інші, — а значить, його місце у світі буде вагомішим. Якщо тільки не переможе протекціонізм, який виключить Китай з глобальних ланцюжків створення вартості.

На третьому місці опинилися США (56%). Незважаючи на потужність наймогутнішої світової держави, Сполучені Штати неочікувано слабко відреагували на епідемію, їхня система охорони здоров’я виявилася досить крихкою. Фахівці, які знають, як це влаштовано у США, не здивовані.

4-е та 6/7-е місця, відповідно, посіли Японія (41%) та Південна Корея (25%). Країни з традиційно сильними інституціями і законослухняними громадянами переносять кризу краще за інших. Правда, Японія вже десятиліттями у рецесії, але кожна рецесія колись завершується.

5-е місце несподівано для багатьох (але не для мене) дісталося Швеції (29%). Шведський досвід зараз часто критикують, не маючи про нього адекватного уявлення. Так чи інакше, скандинави показали набагато вищий клас, ніж багато інших європейських країн. Якщо вважати нинішню кризу частиною великого комплексного процесу фазового переходу (більше в цій публікації, а ще буде окрема велика стаття) та взяти до уваги, що лідерами фазового переходу є ті, хто породжує нові сенси, — то скандинавські країни однозначно серед цих лідерів.

На 6/7-му місці – Канада (25%). І тут також про сильні інституції та відповідальних громадян.

8-е місце дісталося Європейському союзу як об’єднаній силі (24%), а 9-е місце — Великій Британії (22%), яка нещодавно його залишила. Яким буде майбутнє ЄС, важко прогнозувати. Брюссельські чиновники зараз явно поступилися першими шпальтами національним лідерам.

10-е місце посів Ізраїль (22%), невелика країна, що проявила водночас два протилежні тренди: силу державних інституцій та громадянський непослух. Як поєднувати максимальну демократію з потужними інституціями в умовах постійної зовнішньої загрози і при цьому зберігати високу інноваційність економіки, варто повчитися, адже ми звикли всі ці риси вважати протилежними.

Решта набрали мало голосів. Лише 7% вірить у значне місце Росії, ще менше голосів в Індії, жалюгідні результати у Франції, незважаючи на харизму її очільника.

Всі ці геополітичні тренди будемо аналізувати у статті «Четверта світова», що буде опублікована незабаром.

Очевидно, вибірка була нерепрезентативною, але все одно – отримані дані наводять на цікаві роздуми. Підкреслю лише, що стосовно всіх варіативних трендів світ ще не зробив свій вибір — його робитимуть не уряди, не корпорації чи таємні ложі, а мільярди людей. Сума їхніх виборів визначить шлях світу.

Валерій Пекар
Site.ua

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-