Плинність кадрів: хто і чому пішов від Трампа
Наступним, за ким закриються двері Білого дому, може стати Державний секретар США Рекс Тіллерсон. Звільнення посадовця такого рівня, після усього семи місяців на посаді, також не додасть авторитету ні Тіллерсону, ні Дональду Трампу, який сам і запропонував його на посаду. Якщо звільнення станеться до кінця року, як прогнозують американські ЗМІ, то "Техаський Ті-рекс" стане шостим у когорті "колишніх Трампа".
Про непередбачуваність нового глави Білого дому і його недосвідченість на державній службі аналітики заговорили одразу після обрання Дональда Трампа президентом США. Дійсно, до 2016 року Трамп ніколи не займав державних посад. У Америці, політична сфера якої багато в чому заснована на традиціях, початківцеві навіть на низьких кар'єрних сходинках важко зрозуміти перипетії системи, що ж говорити про главу держави? По завершенні перших 8 місяців свого правління, Трамп підтвердив ці прогнози, звільнивши протягом короткого часу п'ятьох ключових членів команди, кілька разів провівши суттєві перестановки у Кабінеті й здивувавши світ своєю кадровою політикою.
Укрінформ вирішив "озирнутися назад" і поглянути на прибічників Трампа, які з часом упали в його немилість, втративши роботу у Вашингтоні.
Майкл Флінн, радник з національної безпеки
Першою ластівкою майбутньої "великої перетасовки" Білого дому став радник президента США з національної безпеки Майкл Флінн. Про намір призначити його на цю впливову посаду Трамп повідомив одразу після свого обрання. Тому під час першої зустрічі тогочасного глави Білого дому Барака Обами із обраним президентом США Дональдом Трампом, що відбулася усього за два дні після виборів, Обама попередив Трампа про небезпеку призначення генерала Флінна на впливову посаду. Однак, гоноровий мільярдер не дослухався до цієї поради і все ж зробив його своїм радником. Результат не забарився: менше, ніж за місяць після призначення Майкл Флінн подав у відставку. Причиною цьому стали його неавторизовані контакти із представниками РФ та надання неправдивих даних керівництву.
Розслідування "російського сліду" Флінна триває досі, й за повідомленнями ЗМІ, генерал вже витратив на адвокатів ледь не всі свої заощадження.
Рейнс Прібус, глава апарату президента
Значно довше за Флінна на своїй посаді протримався глава апарату президента США Рейнс Прібус. Призначений одразу в день інавгурації Дональда Трампа 20 січня, Прібус подав заяву про відставку через півроку – 27 липня 2017-го. Через чотири дні його замінив тодішній міністр внутрішньої безпеки Джон Келлі. Таким чином, Прібус керував апаратом Білого дому менше, ніж будь-хто із його попередників на цій посаді за всю історію США. Справжня причина відставки Прібуса досі не повідомляється. У одному зі своїх нещодавніх інтерв'ю він зазначив, що ухвалив рішення піти з посади, коли президент розповів йому про своє прагнення "рухатися в іншому напрямі". Вірогідно, на позицію Трампа вплинули кілька провалених у Сенаті законопроектів, відповідальним за проходження яких був саме Прібус. Також видається не випадковим, що його звільнення збіглося з призначенням директором з питань комунікацій Білого дому Ентоні Скарамуччі. В розмові з одним із журналістів Скарамуччі висловився дуже різко по відношенню до Прібуса та припустив, що саме він винен у витоку делікатної інформації з Білого дому в американські ЗМІ.
Ентоні Скарамуччі, директор з питань комунікацій Білого дому
Ще одним антирекордсменом нової Адміністрації США став директор з комунікацій Білого дому Ентоні Скарамуччі, який не протримався у Трампа й тижня. Відомий передусім своїми публічними заявами про "любов" до президента та погрозами звільнити весь підпорядкований йому персонал Білого дому з метою припинення витоків інформації в ЗМІ, Скарамуччі до приходу у політику був успішним інвестиційним банкіром. У 2010 році він навіть заплатив 100 тис. дол., аби логотип його фінансової компанії з'явився у фільмі "Волл-стріт: гроші не сплять". Однак, у відставку Скарамуччі пішов через конфлікт інтересів із новим главою апарату Білого дому Джоном Келлі. "Скарамуччі вважає за краще дати главі апарату Джону Келлі чистий простір і можливість створювати власну команду", – сказала тоді речниця Трампа Сара Сандерс. Шість днів, які Скарамуччі провів на посаді директора з питань комунікацій Білого дому, стали найкоротшим терміном серед усіх його попередників. Певно, Рейнс Прібус неабияк "засмутився", коли дізнався, як обернулася історія з призначенням немилого йому Скарамуччі.
Шон Спайсер, речник Білого дому
Рівно шість місяців і один день перебував на посаді речника Білого дому Шон Спайсер. Призначений у день інавгурації Дональда Трампа, він написав заяву про відставку одночасно із призначенням Ентоні Скарамуччі. Спайсер неодноразово заявляв про свою незгоду із вибором Трампа, стверджуючи, що у департаменті комунікацій Білого дому є "надто багато кухарів". У свій короткий термін він мав украй напружені стосунки з пресою, оскільки регулярно робив суперечливі заяви і подавав неправдиві факти. Так, під час першої ж своєї прес-конференції у новому амплуа Спайсер значно перевищив кількість глядачів, присутніх на інавгурації Трампа й ув'язався в суперечку з журналістами з цього приводу. Він також вирішив відмовити в акредитації представникам кількох провідних ЗМІ, критично налаштованих до новообраного президента США. Негативну славу Спайсеру принесло й невдале порівняння президента Сирії Башара аль-Асада із Адольфом Гітлером, в якому речник Білого дому заперечив застосування нацистським режимом газової зброї. Хоча вже наступного дня Спайсер вибачився за свої слова, напружені стосунки зі ЗМІ збереглися у нього до кінця каденції.
Стівен Беннон, головний стратег Білого дому
Останнім (поки що) у серії високопоставлених звільнень у команді Дональда Трампа став головний стратег Білого дому Стів Беннон. На відміну від інших членів команди Трампа, особа Беннона викликала рішучий супротив у американському суспільстві ще до призначення на високу посаду в Адміністрації. Річ у тім, що редакційна політика заснованого ним новинного сайту Breitbart News базується на правих поглядах. Цей ресурс неодноразово був викритий у поширенні неправдивих повідомлень і викривлених фактів. Незважаючи на це, Трамп дуже цінив Беннона і дослуховувався до його порад. Свідченням цьому служить те, що у лютому 2017 року журнал "Time" опублікував статтю під назвою "Чи справді Стів Беннон – друга за впливом людина у світі?", натякаючи на теплі стосунки між ним і новообраним президентом США. Аби завжди мати поруч свого однодумця, Дональд Трамп спеціально під Беннона створив у Білому домі позицію головного стратега, хоча попередня Адміністрація спокійно обходилася без цього.
Утім, причини звільнення Беннона, як і в попередніх випадках, залишаються достеменно невідомими. Прикметно, що воно збіглося у часі з трагедією у Шарлоттсвіллі, де сталися зіткнення між представниками ультраправих угруповань та їхніми супротивниками. Як відомо, у ході акції один з її учасників - прихильник неонацистських поглядів, на автомобілі в'їхав у натовп демонстрантів. У результаті одна жінка загинула і ще 19 осіб отримали поранення. Сам Беннон наполягає, що рішення піти у відставку було його власним. За його словами, він приєднався до команди Дональда Трампа у серпні 2016-го і від самого початку збирався присвятити цій роботі не більше року. Чи відповідає це пояснення дійсності, чи Трамп все ж вирішив дистанціюватися від скандального прибічника – дізнаємося із мемуарів.
Нові звільнення
На цьому перелік раптових кадрових перестановок у Білому домі не завершується. Минулого тижня стало відомо, що заступник радника президента США Себастьян Горка подав у відставку. Чиновник відмовився обговорювати причини свого рішення і послався на лист, опублікований на сайті "The Federalist". Він написав, що "особи, які найбільше втілювали і представляли політику, яка буде "знову робити Америку великою", були протиставлені всередині колективу і систематичним чином усунені".
Окрім цього, одразу вісім радників Білого дому з питань кібербезпеки подали у відставку на знак протесту проти реакції Дональда Трампа на насильство в Шарлоттсвіллі та рішення вийти з Паризької угоди щодо клімату. У своїй заяві радники заявили, що "дії президента загрожують безпеці батьківщини", Адміністрація неадекватно ставиться до актуальних питань національної безпеки, а сам Трамп приділяє недостатню увагу зростаючим кіберзагрозам, з якими стикаються США.
Список безробітних колишніх високопосадовців можна продовжувати ще довго, однак це лише гостріше ставитиме питання про те, навіщо Трамп призначав на посади настільки суперечливих людей. Коли президент США ухвалював свої кадрові рішення, то не міг не знати, що Майкл Флінн уже тоді перебував під слідством. Відомо йому було і про складні стосунки Ентоні Скарамуччі із Шоном Спайсером та Рейнсом Прібусом. Усвідомлював Трамп і, м'яко кажучи, суперечливе медійне минуле Стівена Беннона.
Часта зміна членів команди зовсім не додає новій Адміністрації США авторитетності й явно свідчить про кризу дисципліни та стосунків у владі. Особливо прикметно, що хаос в оточенні президента Трампа посилився на тлі розширення розслідування ФБР і офісу спеціального прокурора щодо втручання Росії у внутрішні справи США.
Максим Наливайко, Оттава
