Марк Любінекі, командувач канадської військової тренувальної місії в Україні
Не знаю, чи я коли-небудь бачив більшу гордість у народу
22.06.2017 12:38 3374

- Основні тренування відбуваються на одній базі?

- Ми намагаємося «експортувати» навчання, яке проводимо у Міжнародному центрі миротворчості й безпеки в Старичах, до інших місць, у тому числі за допомогою мобільних груп. Ми прагнемо також закріпити постійних наставників за центрами підвищення кваліфікації та академіями. Минулого місяця на Чернігівщині відкрився новий навчальний центр тактичної медицини ЗСУ. Це прекрасне починання, і наша оперативна група вже відрядила туди трьох консультантів, які допомагатимуть із розробкою навчальної програми. Те саме ми робимо і стосовно військової поліції, сержантського складу вНаціональній академії, розвідувального центру. Наша мета – віддати саме українським тренерами передову роль у навчанні, тому у процесі їх підготовки я закликаю своїх підлеглих із оперативної групи «відійти у тінь», граючи наставницьку роль.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ ЗСУ ЧІТКО ЗНАЮТЬ, ЧОГО ВІД НАС ХОЧУТЬ

- Наскільки самі українці зацікавлені у канадських знаннях?

- Військовослужбовці ЗСУ – дуже професійні. Вони вже мають певний досвід і можуть самостійно визначати, що в їхніх інтересах та «витягувати» це з партнерів. Водночас, наявність поруч союзників, готових продемонструвати інший підхід, – це прекрасна можливість для вашого війська. Українці мають власне бачення реформи, направленої на сумісність із НАТО, однак, вивчають, які елементи нашої системи відповідають їхнім потребам. Ми ж не можемо насаджувати власну систему. Кожна країна НАТО діє дещо відмінно. Звичайно, є багато подібного, існує сумісність, але деякі підходи різняться. Загалом, воїни ЗСУ прекрасно розуміють, на чому хотіли б зупинитися та який досвід перебрати для себе.

- Це влучне висловлювання! Ми отримуємо від ЗСУ стільки ж знань, скільки вони – від нас. Канадські війська брали участь у конфлікті в Афганістані, де заплатили високу ціну за винесені уроки. ЗСУ залучені до конфлікту зараз і теж виносять «криваві» знання. Обмін бойовим досвідом дасть змогу зменшити кровопролиття на полі бою. Саме так поводять себе професійні війська.

Корисно почути від ЗСУ про гібридну війну. Це найновіший тип війни, з яким мало стикалися у інших регіонах світу. Важливе значення має міжособистісний рівень, коли військовослужбовці з наших країн говорять один із одним про участь у бойових операціях. Це дозволить уберегти життя, навчившись на чужому досвіді.

ПРОФЕСІЙНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЗАВЖДИ ДОТРИМУЄТЬСЯ ЗАКОНІВ ВІЙНИ

- Заняття з етики входять до програми підготовки вашими інструкторами. Як змінила російська гібридна війна бойовий моральний кодекс?

- Солдат, що дотримується етичних норм ведення війни, поводиться відповідно до чітко визначених стандартів, дотримується законів збройних конфліктів та Женевської конвенції. Незважаючи на дії супротивника, він не може змінювати поведінку й тактику. Ми показуємо українцям, що професійні військові залишаються професіоналами завжди, не залежно від того, перед чим постають, або які випробування проходять.

ЗСУ - дуже професійні та вкрай мотивовані збройні сили

- Після проведеного в Україні часу, яку думку ви склали про ЗСУ?

- Це дуже професійні та вкрай мотивовані збройні сили. Причому, це помітно і під час тренувань з рядовими бійцями, і протягом спілкування в Генштабі. Українці прагнуть підвищувати свої навички і чудово співпрацюють із нами. Між канадцями та українцями багато подібного – як на особистому, так і на професійному рівнях, – на цьому ми намагаємося розбудовувати роботу. Ми працюємо пліч-о-пліч, і мої хлопці пишаються такою близькою співпрацею. Хоча нам поки вдалося побачити лише маленьку частинку ЗСУ – ми вражені нею.

- Ви маєте добре фізично підготовлених, мотивованих та сильних військових. Тут, в Яворові, у нас спільний спортивний зал, і деякі українці показують у ньому дуже гарні результати. Ваші військові пройшли загартування у боях. Вони серйозно ставляться до тренувань і розуміють, чого саме хочуть дізнатися. Окрім цього, їм дуже кортить назад на Схід.

І ще… Не знаю, чи я коли-небудь бачив більшу гордість у народу. Ваші воїни люблять свою країну, й спостерігати за цією національною гордістю, яка виходить за межі війська, дуже приємно. Це дуже помітно як у Львові, так і в Києві.

- Які складнощі виникають під час занять?

- Однією з основних проблем є мовний бар’єр. Усе забирає втричі більше часу, адже потребує перекладу, навіть буденна розмова. Також під час перекладу губиться частина сказаного.

- Чи є у вашій команді канадці українського походження? Можливо, вони відчувають свою особливу роль?

Канадським військовим дуже подобається проходити службу в Україні

- Звичайно, у нашій команді є й україномовні члени, і військові з українським корінням. Для нашої місії вони дуже цінні. Загалом, канадським військовим дуже подобається проходити службу в Україні. Вони мотивовані, горді та нестримно щасливі мати змогу так близько працювати з ЗСУ.

- Чи була у вас змога поспілкуватися з місцевим населенням та подорожувати? Як мешканці реагують на присутність канадських військових?

- Ми користуємося географічною близькістю до Львова з усіма його культурними пам’ятками та знайомимося з вашим багатим минулим. Я приїхав з країни, яка існує всього 150 років. У порівнянні з історією України – це лише крапля в морі. Серед особливих місць можу назвати одну церкву в Львові, у якій створено щось на кшталт монументу полеглим воїнам, розміщені їхні фотографії та встановлені артефакти, привезені зі Сходу. Нам пощастило мати постійний доступ туди, а місцевий священик служить нам наставником.

Місцеве населення зустріло нас із відкритими обіймами, але ми намагаємося не зловживати цим. Кожен із нас розуміє, що є лише гостем у цій країні, тому намагається до всього ставитися обережно.

Максим Наливайко, Оттава

Фото: UNIFIER

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-