Відновлення наукової інфраструктури України коштуватиме понад $1,26 мільярда - ЮНЕСКО

Відновлення наукової інфраструктури України коштуватиме понад $1,26 мільярда - ЮНЕСКО

Укрінформ
Вартість відновлення державної наукової інфраструктури України, зруйнованої у ході російської агресії, становить понад 1,26 млрд дол. США.

Як передає Укрінформ, про це свідчить дослідження Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

"Згідно з новим дослідженням, опублікованим сьогодні ЮНЕСКО та Малою академією наук України, за останні два роки було пошкоджено або зруйновано 1 443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Відновлення цих будівель коштуватиме понад 1,21 млрд дол. З них 980,5 млн доларів – лише для університетів, оскільки вони зазнали найбільших втрат", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найбільше постраждала наукова інфраструктура Харківської області, причому найбільших збитків зазнали Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (116,5 млн дол. США) та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова (104,1 млн дол. США).

Згідно з дослідженням, значна частина обладнання була знищена або викрадена. Пошкоджено понад 750 одиниць науково-технічного обладнання, з яких 643 одиниці не підлягають відновленню. Сюди входить обладнання, що використовується в широкому спектрі дослідницької діяльності. Загальна вартість відновлення дослідницького обладнання оцінюється в 45,9 млн дол. США.

"Тимчасова окупація територій російськими військами також має значний вплив: 18 наукових інститутів були змушені переїхати, деякі з них проводили дослідження місцевого біорізноманіття та екології, які не можуть продовжуватись дистанційно", - йдеться у повідомленні.

Було вказано на те, що особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, розташованого поблизу Запоріжжя. Обладнання для моніторингу стану ядерної промисловості було викрадено або знищено, в тому числі унікальна радіологічна лабораторія, яка контролює рівень радіації.

Читайте також: У Міносвіти оприлюднили стратегічний план до 2027 року

Згідно з дослідженням, війна також розпорошила українських науковців по всій країні і навіть за кордоном, а умови їхньої праці погіршилися. У лютому 2022 року в державному дослідницькому секторі працювало 88 629 дослідників. З того часу 12% (10 429) цих дослідників і професорів з 524 установ та університетів були змушені переїхати в інші місця в межах України (4 887) або за кордон (5 542). Наразі найбільше українських науковців у вигнанні перебуває в Німеччині та Польщі. Кількість науковців, зайнятих у державному науково-дослідному секторі України, скоротилася на 4 958 осіб (5,3%).

Через війну також значно скоротилося фінансування науки в Україні. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, валові внутрішні витрати на дослідження і розробки в період з 2021 по 2022 рік скоротилися на 38,5% - з $2019,5 млн до $1242,1 млн.

Як повідомляв Укрінформ, раніше в ЮНЕСКО заявили про посилення допомоги Україні, зокрема, підтримки української науки.

Фото: www.unesco.org

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-