Заповідник "Качанівка" на Чернігівщині відновлює оглядові екскурсії
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор установи Володимир Буренко.
"Відзавтра ми починаємо водити оглядові екскурсії територією заповідника", – сказав Буренко.
А от впускати відвідувачів до палацу, додав директор, під час карантину можливості не буде. Це пов’язано з тим, що будівля має дуже велику площу (2,5 тис. кв. м), яку, відповідно до чинних санітарних норм треба прибирати 3-4 рази на день. Для заповідника це – непідйомні витрати.
В’їзні ворота для відвідувачів "Качанівка" відкрила 12 травня. Відтоді люди приїжджають власними автомобілями і в родинному колі самостійно проводять там час. Завдяки вхідній платі та наданню господарських послуг (зокрема, оранці власним трактором селянських городів) заповіднику вдалося у травні заробити 60 тис. грн. Це майже уп’ятеро менше, ніж торік такої ж пори.
Водночас у заповіднику переймаються через те, що переважна більшість відвідувачів – жителі столиці та Київської області, де рівень поширення коронавірусної інфекції доволі значний.
Щодо природних красот "Качанівки", то кліматичні зміни по них не вдарили, зауважив директор. Ставки, яких на території аж 12, не висохли й не обміліли завдяки чистим джерелам та деревам на берегах. Раніше заповідник надавав можливість ловити в них рибу, та зараз із цим доведеться зачекати: гостей у готель тут поки що не заселяють, а відтак, і жодних послуг не надають.
Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" був створений 39 років тому на базі єдиної в Україні вцілілої дворянської садиби кінця ХVІІІ – початку ХХ століть. У своїй структурі заповідник має дві взаємоінтегровані частини: паркову площею майже 570 га та архітектурну. Водне плесо на 125,5 га утворене річкою Смош. Архітектурний ансамбль садиби налічує 24 об’єкти. Його окраса – палац, збудований у стилі неокласицизму. Садибна церква св. Георгія Хозевіта – єдина в Україні, висвячена на такий престол.
Упродовж майже всього ХІХ – початку ХХ ст. садиба була осередком духовної культури на Лівобережній Україні. Її культурно-мистецький розквіт тісно пов’язаний зі знаною родиною меценатів Тарновських. На їхнє запрошення в садибі гостювали М. Глінка, С. Гулак-Артемовський, Т. Шевченко, М. Гоголь, П. Куліш, Ганна Барвінок, О. Лазаревський, Д. Яворницький, М. Костомаров та багато інших видатних постатей.
