Мури резиденції Лева Галицького розкопали археологи у центрі Львова

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили  у НДЦ «Рятівна археологічна служба».

«Перша згадка про Нижній замок датована 1292 роком. Його за два десятки років до того звів син Данила Галицького Лев. А згодом переніс туди княжий двір з Високого замку, де дошкуляли потужні вітри. Спочатку замок був дерев’яним, а потім його звели з каменю та цегли. Всередині був палац, каплиця святої Катерини з дерев’яною дзвіницею, а також судові та архівні приміщення і в’язниця. Однак досі історики не знали точно, де саме були розташовані ці споруди. Відповідь на це питання і мають дати розкопки»,- зазначив працівник Рятівної археологічної служби Микола Шніцар.

За його словами, археологічні роботи на згаданій ділянці проводяться вперше. І вперше дослідникам вдалося локалізувати і побачити мур замкового комплексу.

Розкопана стіна простягається на схід. Проте копати в тому напрямку заважає забудова. Тому розкопки продовжать на північ. Науковці зацікавлені у пошуку церкви святої Катерини.

Нижній замок не належить до числа добре досліджених об'єктів. Найдавніші відомості про його історію містяться у  праці львівського історика XVII ст., бургомістра Бартоломея Зиморовича. Там мовиться, що перший князь, який обрав Львів за свою столицю, - Лев Данилович, - проживши зиму на Високому замку «серед лютого завивання невщухаючого вітру», переніс свій двір до збудованого ним Нижнього замку у долині ріки Полтви. Ці події Зиморович датує 1270-ми роками.

Невідомо, наскільки знищено було замок під час пожежі 1381 року, але найбільш нищівна для Львова пожежа 1527-го обійшла його. Проте у 1565 році замок вигорів настільки, що залишилися лише обпалені вогнем мури. У 1570-х роках замок було перебудовано у ренесансово-маньєристичному стилі. У такому вигляді споруда перебувала до кінця XVIII ст. На початку ХІХ ст. її розібрали для облаштування торгової площі.

Фото: zaxid.net