Поліське: мандрівка селищем-примарою

Колись селище міського типу Поліське (воно ж Хабне, Кагановичі Перші) було центром Поліського району - з 7 березня 1923 року до 17 листопада 1993 року. Сьогодні Поліське розселене і виключене з облікових записів через високу радіаційну забрудненість внаслідок аварії на ЧАЕС.

Та принаймні раз на рік селище "оживає": в першу неділю після Великодня за спеціальними перепустками сюди приїжджають колишні місцеві, аби пом'янути померлих рідних.

Обабіч вулиць – зруйновані будівлі з вибитими вікнами, без дахів, із багатою флорою всередині.

Подекуди будинки зруйновані настільки, що вже складно зрозуміти, якими вони були за життя.

Такий вигляд сьогодні має колишній Будинок культури.

А таким він був у 70-х роках минулого століття.

Прийти до свого дому – особлива традиція колишніх місцевих в ті дні, коли приїжджають на могили рідних.

Офіційно в Поліському ніхто не живе з 1999 року. Саме тоді завершилося відселення. А неофіційно подорожніх зустрічають обійстя самоселів. Це, наприклад, - на вулиці Шевченка.

Є тут і криниці, з яких, як і раніше, можна напитися води.

Великі будівлі тепер стали місцем для заготівлі дров.

Колишня Поліська автостанція, що вже давно не приймає автобусні рейси, "спостерігає" натомість за іншими засобами пересування – за транспорт тепер слугують підводи.

Такі покручі з дерев – частина ландшафту на території колишнього парку обласної туберкульозної лікарні.

Знаки пам'яті тут також особливі: меморіал «Чорнобильський дзвін» нагадує, що люди про відселені містечка не забули. Мародери вивезли все, що тільки могло монетизуватися. Серед цього – і вкрадений дзвін.

Фото: Володимир Тарасов/Укрінформ