2021-2030. Марсоходи на Червоній планеті штовхатися ліктями не будуть 

2021-2030. Марсоходи на Червоній планеті штовхатися ліктями не будуть 

Укрінформ
Арабська і китайська марсіанські місії чекають на американського космічного мандрівника, який приєднається до них завтра

Бажаєте полетіти на Марс? Тепер це запросто. Найнижча ціна, виставлена в Мережі за останні сім днів, складає $39 – одначе, летіти треба 8 березня 2021 р., і в один бік. Найвищий прайс, в обидва кінці, $725 – встановлений на період 1-15 серпня 2021 р. Ясна річ, йдеться про містечко Марс, що в штаті Массачусетс.

А якщо серйозно? Коли мовиться про програму “SpaceX” Ілона Маска, де за гасло слугує “Mars & Beyond: The Road To Making Humanity Multiplanrtary” (“Марс і планети за ним: Шлях до створення багатопланетарної людини”) – то тут усе складніше. Американський винахідник та мільярдер скромно планує до 2050 р. відправити на Червону планету мільйон (!!!) землян. І схоже на те, що людство – вже на півдорозі до мети. Адже Ілон Маск пообіцяв, що перша людина ступить на Марс в 2026 р., а якщо все лагодитиметься, навіть у 2024-му. Зрештою, чекати залишилося недовго.

 Ілон Маск
Ілон Маск

А мріяти цей космічний Колумб вміє по-дорослому:

- Кожному хочеться прокинутися вранці й думати, що майбутнє буде гарним – ось у чому суть космічної цивілізації. Йдеться про віру в прийдешнє та переконання, що майбутнє буде кращим за минуле. Особисто я не можу вигадати нічого більш захопливого, аніж одного разу вийти зранку з будинку – й опинитися серед зірок.

ІЗ ПОГОНИЧІВ ВЕРБЛЮДІВ У ДОСЛІДНИКИ КОСМОСУ

Сполученим Штатам слід зважати на інтенсивну космічну гонку та пришвидшити біг. Адже у марсіанський марафон, окрім Китайської Народної Республіки, активно включилися й Об’єднані Арабські Емірати, розпочавши проєкт вартістю $200 млн, присвячений 50-річчю утворення ОАЕ. Більше того, є перший захопливий результат: у вівторок, 9 лютого 2021 р. їхній космічний корабель “Амаль” (Al-Amal; араб. – “Надія”; 希望號, яп. – “Нодзомі”) став на орбіту Марса, відкривши початок першої міжпланетної місії арабського світу.

Наземні диспетчери в Космічному центрі ОАЕ в Дубаї зірвалися на ноги, зчинивши бурхливі оплески. Успішно закінчилася семимісячна подорож довжиною 482 мільйони кілометрів, відтепер “Амаль” почав кружляти навколо Червоної планети, збираючи дані про тамтешню атмосферу.

Орбітальний апарат спинив основні двигуни на 27 хвилин, і завдяки вдалому маневру уповільнив швидкість космічного корабля настільки, щоб його врешті-решт захопила гравітація Марса. Отже, “Надія” вийшла на біляекваторіальну орбіту з еліптичним віддаленням 22 тис. км на 44 тис. км та періодом обертання 55 днів.

Девід Брейн
Девід Брейн

Чому, запитаєте, така дивна орбіта? Як пояснює професор астрономії Університету Колорадо (University Оf Colorado) Девід Брейн (David Brain):

- Бажання бачити кожну деталь Червоної планети в будь-який час доби, спонукало обрати саме таке велику й видовжену орбіту. Це, наприклад, дозволить зависати над горою Олімп (згаслий вулкан на Марсі, найвищий, 26000 м, із відомих вулканів у Сонячній системі. – О.Р.) і спостерігати ландшафт у різний час доби. А в інші періоди ми просто дозволимо Марсу обертатися під нами.

*   *   *

Сигнал від міжпланетного наукового зонду ОАЕ “Амаль”, що підтверджував безпрецедентний технологічний успіх, мчав до Землі 11 довгих хвилин. І весь той час наземні диспетчери, дорослі поважні дядьки, – не приховуючи, гризли нігті.

міжпланетний науковий зонд ОАЕ “Амаль”
Міжпланетний науковий зонд ОАЕ “Амаль”

Із помітним полегшенням директор космічної місії ОАЕ (Emirates Mars Mission), директор Департаменту управління програмами (Programs Management Department) Космічного центру Мохаммеда бін Рашида ( (Mohammed bin Rashid Space Centre, MBRSC) Омран Шараф (Omran Sharaf) повідомив:

- Народ ОАЕ, арабські та ісламські держави, ми сповіщаємо про успіх ОАЕ у дослідженні Марса. Став реальністю амбіційний слоган нашої місії: “Нафта і перша арабська міжпланетна станція “Надія” перетворять країну погоничів верблюдів на дослідників космосу”.

Омран Шараф
Омран Шараф

ДО ЕМІРАТСЬКОГО ПРОЄКТУ “НАДІЯ” БУЛИ ЗАЛУЧЕНІ ПОТУЖНІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИЛИ США

Що відомо про безпілотний зонд космічної місії ОАЕ, запущений на Марс 20 липня 2020 р. двоступеневою японською ракетою-носієм “H-2A-202” середнього класу зі стартового японського комплексу Йосінобу (大型ロケット発射場) Космічного центру Танегасіма (種子島宇宙センタ), розташованого на південно-східному узбережжі острова Танегасіма; це – південь префектури Кагосіма, за 115 км на південь від острова Кюсю.

“Амаль” – то компактний космічний супутник кубічної форми розміром із легковий автомобіль. Його збудовано з алюмінію у жорсткій, але легкій стільниковій конструкції, та вкрито міцною композитною панеллю. Важить науковий зонд 1350 кг, рахуючи паливо, а розміри має 2,37 м на 2,90 м.

Створили апарат в Лабораторії фізики атмосфери та космосу (Laboratory For Atmospheric And Space Physics, LASP) Університету Колорадо в окружному центрі Боулдер, Колорадо, де свого часу навчався “оскароносний” актор і режисер Роберт Редфорд, а викладав фізик-теоретик, астрофізик і популяризатор науки, наш колишній земляк, одесит Георгій Гамов. Варто також зазначити, що до еміратського проєкту “Надія” були залучені потужні інтелектуальні сили Сполучених Штатів: 150 співробітників Лабораторії фізики атмосфери та космосу Університету Колорадо, а ще – 100 провідних вчених Каліфорнійського університету в Берклі та Університету штату Арізона.

На марсіанській орбіті еміратський літальний апарат заряджатиме батареї за допомогою двох сонячних панелей потужністю 600 Вт. У польоті їхні масиви були складені рівно до боків зонда й розгорнулися, коли космічний корабель вийшов на орбіту Червоної планети. Космічний корабель зв’язуватиметься із Землею за допомогою високоефективної антени з тарілкою шириною 1,5 м. Зонд супутника “Амаль” також має антени з низьким коефіцієнтом підсилення; пропускна здатність зв’язку складатиме – від 1,6 Мбіт/с біля Землі до 250 Кбіт/с на Марсі.

*   *   *

Стабілізована за трьома напрямками еміратська “Надія” оснащена новітніми датчиками стеження за зірками, що допоможуть супутнику визначати власне місцезнаходження в космосі, вивчаючи сузір’я по відношенню до Сонця. Апарат має дві амплітуди маневрової зміни швидкості та підтримки системи управління реакцією (RCS): 4-6 Delta V (також: ∆v RT; “зміна швидкості”), що використовуються для виведення апарату та перебування на орбіті, та 8-12 Delta V – для, так би мовити, делікатного маневрування. Перепрошую за уточнення, але цей скаляр (величина) одиниці швидкості – не те саме, що фізична зміна швидкості будь-якого транспортного засобу. Дельта-Ві є мірою імпульсу, потрібного аби зрушити одиницю маси космічного корабля.

Утім, не обтяжуватиму читача технологічними деталями. Скажу так. Перший міжпланетний науковий зонд ОАЕ “Амаль” буквально нафарширований новітньою апаратурою. Зокрема задля створення першої цілісної картини атмосфери Марса він озброєний трьома високоточними науковими інструментами. Це:

● EXI (Emirates eXploration Imager) – багатосмуговий тепловізор-реєстратор, розроблений еміратськими та американськими інженерами з Університету Колорадо; він робитиме світлини поверхні Марса з високою роздільною здатністю до 8 км у трьох ультрафіолетових (UV) і трьох кольорових діапазонах (RGB);

● EMIRS (Emirates Mars InfaRed Spectrometer) – інфрачервоний спектрометр, створений фахівцями Арізонського університету, вивчатиме температурні особливості, як-то: крига, водяна пара, пил в атмосфері тощо;

EMIRS
EMIRS

● EMUS (Emirates Mars Ultraviolet Spectrometer) – ультрафіолетовий спектрометр, складений еміратськими та американськими інженерами, досліджуватиме верхні шари атмосфери, шукаючи сліди кисню і водню в космосі.

УЯВИ СОБІ, ДО ЧОГО ТИ ПРАГНЕШ, І ВОНО ВВІЙДЕ У ТВОЄ ЖИТТЯ

Усі три високоточні наукові інструменти заточені на вивчення однієї глобальної теми, надзвичайно важливої для Землі: зміна клімату на Марсі. Початок у дослідженнях свого часу поклала місія Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (National Aeronautics and Space Administration, скор. NASA) – “MAVEN-1” (“Mars Atmosphere Аnd Volatile EvolutioN”; “Еволюція атмосфери та летких речовин на Марсі”), коли 22 вересня 2014 р. однойменна американська автоматична міжпланетна станція, що представляла частину проєкту “Mars Scout” (“Розвідник Марса”), – вийшла на орбіту та почала системно збирати дані про атмосферу Червоної планети.

Mars Helicopter Scout
Mars Helicopter Scout

Адже відомо, завдяки радіаційному та сонячному бомбардуванню, потоку високошвидкісних частинок, що дме, як постійний шторм від нашої зірки, – Сонце знищило більшу частину тамтешньої атмосфери. Як наслідок, витончення та зменшення шару атмосфери Марса призвели до того, що колись гостинний ландшафт, сприятливий для текучої води та озер у кратерах, – став сухим і холодним, а життя наказало довго жити.

Сподіватимемося, що безцінної для людства інформації космічна місія ОАЕ отримуватиме море; щоправда, із найбільшою з-поміж трьох марсіанських місій затримкою – від 13 до 26 хвилин. Адже планується, на Червоній планеті науковий зонд “Амаль” працюватиме один марсовий рік (або: 669 солів, що складають 687 земних діб), тобто до 2023 р., із можливим продовженням терміну вахти.

Адже технічні ресурси йому дозволяють перебувати на орбіті Марса аж до 2025 р. Отримані унікальні дані космічної місії ОАЕ мають на меті досягти значного прогресу в нашому розумінні кліматичної системи Марса і вільно надаватимуться більш як 200 науковим установам по цілому світу.

*   *   *

Тим часом темп марсіанської гонки щодня зростає. 

Ще два безпілотні космічні зонди – американський та китайський – стануть на орбіту Марса. Адже всі три національні місії стартували у липні 2020 р., коли відбулося максимальне зближення Землі та Червоної планети.

Тим часом, фініш арабського супутника “Амаль” ввів ОАЕ у п’ятірку національних космічних агентств, які історично здійснили успішну місію на Марс. Як перша подорож за межі земної орбіти, цей політ для Дубаї став предметом великої національної гордості. Бо своє майбутнє країна, багата нафтою, шукає серед зірок.

Мухаммад ібн Заїд Аль Нахайян
Мухаммад ібн Заїд Аль Нахайян

Спадковий принц Абу-Дабі, Його Високість шейх Мухаммад ібн Заїд Аль Нахайян (1961) тримав цю місію під особистим контролем, тому мав повне право заявити:

- Вітаю уряд та народ ОАЕ... Ваша радість невимовна.

Отже, еміратська “Надія” приєднується до шести інших космічних апаратів, що досі експлуатувалися навколо Марса: трьох американських, двох європейських та одного індійського супутників. Чи це технологічна перемога для колишньої країни погоничів верблюдів? Безперечно.

Адже більш як 60 відсотків усіх місій на Марс закінчувалися прикрими невдачами: аваріями, згорянням при посадці, труднощами спуску через занадто тонку атмосферу, іншими проблемами, що лише доводили складність міжпланетних подорожей. Десять відправлених супутників, взагалі, пропустили Червону планету й летять кудись у Всесвіт. Російський та європейський наукові зонди розбиті вщент і лише засмічують ландшафт.

Та й для КНР цьогорічна місія на Марс – справа честі. Адже китайський роботизований зонд “Іньхо-1” (螢火一号; “Світлячок-1”), запущений на Марс 9 січня 2012 р. із космодрому Байконур разом із російським космічним зондом “Фобос-Ґрунт” українською ракетою “Зеніт” із маршевою моторною установкою на основі розгорнутого блоку “Фрегат”, – увійшов у щільні шари атмосфери Землі й 15 січня 2012 р. … згорів, хоча мав доправити на Землю зразки ґрунту з однойменного супутника Червоної планети.

Письменники-фантасти й сучасні футурологи давно знають цю тезу.

Ще американський професійний пілот та мрійник, автор бестселера “Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон” Річард Бах (Richard David Bach; 1936) надихнув надією:

- Ти знаєш Космічний закон: уяви собі, до чого ти прагнеш – і воно ввійде у твоє життя.

ПОШУКИ НЕБЕСНОЇ ПРАВДИ” РОЗПОЧНУТЬСЯ З РІВНИНИ УТОПІЯ

Стартувавши 23 липня 2020 р. важкою ракетою-носієм “CZ-5” із космодрому Венчан (中国文昌航天发射场), розташованому на південно-китайському острові Хайнань, орбітальна станція “Тяньвень-1” (天問一號; “Пошуки небесної правди”) з Китайської Народної Республіки у середу, 10 лютого 2021 р. також успішно стала на орбіту Червоної планети… І в Піднебесній справдилася ще одна давня мрія. Адже назву науковому зонду “Тяньвень-1” дав рядок із вірша давньокитайського поета Цю Юаня (屈原; 340-278 рр. до н.е.) – “Пошуки небесної правди”. Офіційно Китайська Народна Республіка розпочала розробку власної місії на Марс ще у 2016-му році.

Як повідомляється, час затримки зв’язку між космічним апаратом КНР і Землею становить близько 10,7 хвилини. Може тому китайський уряд у реальному часі не оновлював інформацію, а тим паче – не вів прямих ефірів щодо телевізійного висвітлення історичного прибуття національного наукового зонду на Червону планету.

Тим часом, що стало відомо про “Пошуки небесної правди”. Перші десять днів довкола Марса китайський космічний корабель діаметром до чотирьох метрів кружлятиме на висоті 400 км, доки на стане на попередню еліптичну орбіту та не здійснить низку додаткових корегувань позиції. Далі – все буде просто, амбіційно просто.

випробування марсоходу “Тяньвень-1” у Китайській академії космічних технологій на імітованому марсіанському ландшафті а
Випробування марсоходу “Тяньвень-1” у Китайській академії космічних технологій на імітованому марсіанському ландшафті

Як написав у статті “Природа астрономії” астрофізик, академік Китайської академії наук (中国科学院), покійний головний конструктор Китайської наукової програми “Марс” Ван Вейсін (万卫星; 1958-2020):

- У планах “Пошуків небесної правди” – вийти на орбіту Марса, висадитися на планету, з першої спроби спустити марсохід, а потім координувати спостереження з орбітальною станцією. Жодна планетарна місія ніколи не виконувалась у такий спосіб. У разі успіху це означатиме великий технічний прорив КНР.

Отже, знайшовши слушне вікно, у травні 2021 р. марсохід на сонячних батареях розміром з авто для гольфу – відокремиться від орбітальної станції й спробує примарситися в регіоні Рівнина Утопія (Utopia Planitia; округла низовина діаметром близько 3300 км в східній частині північної півкулі Марса. – О.Р.). Ось коли почнуться активні наукові дослідження Червоної планети із застосуванням спеціального георадару для підземного зондування (Subsurface Exploration Radar).

*   *   *

Там, під поверхнею планети, є інформація, знаходяться величезні поклади криги, з обсягом питної води, що дорівнює озеру Верхнє (Lake Superior; озеро в Північній Америці, найбільше і найглибше в системі Великих озер). Хто зна, може там також ховається головна таємниця Марса – чому зникло життя на Червоній планеті.

Символічно, що саме в тому регіоні 3 вересня 1976 р. успішно десантувалася американська місія з вивчення Марса “Viking 2”. Тоді спусковий апарат здійснив м’яку посадку за 200 км від кратера Mie у Рівнині Утопія в точці з координатами 48,269 пн.ш. та 225,990 с.д.

Окрім інших наукових завдань, цьогоріч китайцями вивчатимуться морфологія та геологія Червоної планети, досліджуватимуться – іонізований шар атмосфери, поверхневий клімат та навколишнє середовище. Якщо пощастить, КНР стане другою державою, що успішно висадилася на Марсі. Адже США це робили уже вісім разів, а вперше – майже 45 років тому; на поверхні Червоної планети й досі працюють їхні марсохід та спускний апарат НАСА.

Тим часом, уже перший знімок Марса, зроблений китайським зондом “Тяньвень-1” з відстані 2,2 млн км, оприлюднив різні деталі сфотографованого району, наочно ілюструючи слоган космічної місії КНР – “Пошуки небесної правди” розпочалися.

Як повідомляє сайт LiveScience, світлина демонструє різні області топографічних особливостей Марса. Тут є місцина, позначена №1, – це Ацидалійська Рівнина (Acidalia Planitia; величезна темна рівнина розміром близько три тисяч км²); саме тут знаходяться марсіанські об’єкти, найбільш відомими з яких є “Особа”, “Сфінкс” і “Піраміди”. Далі: №2 – Золота Рівнина (Chryse Planitia), що має ознаки водної ерозії, №3 – Плато Меридіана (Meridiani Planum), де є рідкісний сірий кристалічний гематит, №4 – Кратер Джованні Скіапареллі та №5 – гігантська система каньйонів Долини Марінер (Valles Marineris). Коментарі викладати не насмілюся, нехай працюють фахівці.

КИТАЙ НАЦІЛЕНИЙ НА “ПОТЕНЦІЙНУ КОЛОНІЗАЦІЮ ЧЕРВОНОЇ ПЛАНЕТИ ЛЮДИНОЮ”

Про китайський дослідницький зонд, що досліджуватиме Марс, відомо не багато.

Загальна вага “Тяньвень-1” сягає 5 тонн, з яких 1,3 т важить спускний модуль, тоді як маса орбітальної станції – 3,7 т.

Як на брифінгу для ЗМІ 10 лютого 2021 р. зазначив директор Китайського національного космічного управління (国家航天局) Чжан Кецзянь (张克俭; 1961):

- Мета даної космічної місії КНР полягає в тому, щоб знайти сліди життя на Марсі, а також вивчити можливості для потенційної колонізації Червоної планети людиною. Дослідження величезного Всесвіту – загальна мрія всього людства. Ми щиро співпрацюватимемо і крокуватимемо пліч-о-пліч із країнами усього світу, щоб сприяти подальшому дослідженню космосу.

Стисло, але повідомляється про сім сучасних високоточних інструментів, якими озброєна наукова орбітальна станція КНР, а саме:

● кольорова фотокамера для оглядової зйомки середньої роздільної здатності;
● мультиспектральна фотокамера високої роздільної здатності (0,5 м в хроматичному – до 2,0 м в мультиспектральному діапазоні – з висоти 260 км);
● георадар для підземного зондування ґрунту на глибину до 100 метрів;
● інфрачервоний спектрометр для визначення складу мінералів;
● трикомпонентний магнітометр;
● лазерний емісійний спектроскоп іонів та нейтральних частинок;
● детектор енергійних частинок, що вивчатиме атмосферу та космічне середовище.

“Тяньвень-1” в далекому космосі
“Тяньвень-1” в далекому космосі

Що стосується китайського марсохода вагою 240 кг, то з огляду на вогняний спуск на поверхню Марса – із середини ровер “Тяньвень-1” вкритий теплозахисним екраном. Залишивши материнський корабель, з орбіти він спуститься в атмосферу Червоної планети, розгорне парашут, а потім запустить гальмівну ракету, щоб пом’якшити посадку.

Китайський марсохід – не одноразовий позашляховик “Chery Gelly”, а буквально нафарширований високоточною технікою усюдихід. Маю на увазі:

● мультиспектральну камеру;
● камеру для навігації та топографічної зйомки;
● георадар для підземного (до 10 м) зондування та дослідження геологічної будови поверхні;
● спектрометр хімічного складу ґрунту та пошуків біомолекул;
● детектор магнітного поля на поверхні;
● метеостанцію.

*   *   *

Скільки китайська експедиція на Марс триватиме?

Коли спустяться посадковий модуль та марсохід, сам орбітальний апарат “Тяньвень-1” автономно продовжить місію. Адже його створено для роботи принаймні на один марсіанський рік, або трохи менше двох земних років.

Тим часом, дирекція Китайського національного космічного управління стверджує, що тривалість життя їхнього марсохода на сонячних батареях, для мобільності оснащеного шістьма колесами, – не менше… 90 марсіанських солів, по-нашому, 93 земні доби.

Науковий космічний зонд “Тяньвень-1” найважчий із трьох кораблів, які починають інтенсивне дослідження Марса і включений у найамбіційніший план. Адже Китайське національне космічне управління планує не лише вийти на орбіту Червоної планети, здійснити висадку, а й повернути апарат на Землю. Якщо проєкт виявиться успішним, це, безсумнівно, ознаменує величезний прорив на шляху до становлення КНР як світової космічної держави...

НА МАРСІ ПРИЛАД “MOXIE” ВПЕРШЕ СПРОБУЄ ОТРИМАТИ КИСЕНЬ… ІЗ АТМОСФЕРИ ІНШОЇ ПЛАНЕТИ

У четвер, 18 лютого 2021 р. – до космічного тріо приєднається науковий космічний зонд зі США. Можете ту історичну подію подивитися в прямому ефірі, починаючи з 12:15 (Pacific Standard Time), оскільки на сайті NASA все, ясна річ, відбуватиметься в стрімі; чітко за графіком – о 12:30 за Тихоокеанським стандартним часом. В американців навіть примарсення – за розкладом.

У космос ракету-носій “Atlas V” із дослідним ровером “Завзятість” (“Perseverance”) НАСА відправило із мису Канаверал, Флорида, 30 липня 2020 р. Та подія із загальним бюджетом $3 млрд відкриває перший етап грандіозного, десятирічного американсько-європейського наукового проєкту із дослідження марсіанського ґрунту. Мета? Перевірити теорію, чи насправді на Червоній планеті існувало життя.

світлина американського космічного корабля “Perseverance” у відкритому космосі зроблена визуалізатором НАСА “Eyes Оn Тhe Solar System”
Cвітлина корабля “Perseverance” у відкритому космосі? зроблена визуалізатором НАСА “Eyes Оn Тhe Solar System”

У цю космічну місію дядечко Сем трохи влив шоу-бізнесу; передбачаю, в голлівудському блокбастері це невдовзі буде яскраво обіграно. На Червону планету янкі летять не з порожніми руками – “Завзятість” нагадує таку собі міжпланетну DHL-доставку… Марсохід, який з орбіти спуститься на поверхню, із Землі символічно поверне додому крихітний уламок марсіанського базальту розміром з монету. Свого часу до нас він прилетів із Червоної планети. Станеться це, ймовірно, у районі Кратеру Єзеро (Jezero Crater), де знаходиться давня висохла дельта якоїсь марсіанської річки. Отаке вам повернення рядового Базальта.

*   *   *

Окрім транспортування каменюк, що ще, по суті, відомо про американський ровер “Завзятість” (“Perseverance”)? Повірте на слові, цього разу до космічної місії НАСА підготувалося ґрунтовно. Космічний корабель укомплектований безліччю приладів. Він, зокрема, доставить на Марс такий експериментальний прилад “Moxie” (“Mars oxygen”, тобто “Марсіанський кисень”), що вперше спробує отримати кисень… із атмосфери іншої планети.

концептуальний малюнок марсоходу “Наполегливість” на Марсі
Концептуальний малюнок марсоходу “Завзятість” на Марсі

Основні характеристики: вага – 17,1 кг, потужність – 300 Вт, розміри – 23,9 на 23,9 на 30,9 см, швидкість продукування кисню – 10 гр/год. 10 грам на годину?! Чому така низька продуктивність? Не забувайте, в атмосфері Марса вуглекислий газ становить 96%, а кисень – лише 0,13%, порівняно з 21% в атмосфері Землі.

Годі й говорити, що американський марсохід масою 1050 кг має 19 камер, які надcилатимуть захопливі світлини ландшафту Червоної планети, тоді як чотири камери, закріплені до різних частин космічного зонду, контролюватимуть спуск та посадку. Це допоможе американським інженерам скласти чітке уявлення про процес посадки у високій чіткості, а також дозволить людям вдома стежити за необробленими та обробленими зображеннями. Із чим нічого не змогли вдіяти фахівці НАСА, так це із тим фактом, що радіосигнал до Землі летітиме щонайменше 10 хвилин. Оскільки головним завданням “Perseverance” є пошуки слідів життя на Марсі, марсохід збиратиме для аналізу проби ґрунту, які доставлять на Землю не раніше… 2031 р.

Окрім цього, на Марс ровер “Завзятість” доставить… вертоліт (Mars Helicopter Scout, MHS). Передбачається, вперше в історії людства космічний гелікоптер-розвідник вагою 1,8 кг (діаметр співосних повітряних гвинтів 1,2 м; потужність 220 Вт – зарядка від сонячних батарей; діапазон дії – до 600 м; максимальна висота – 400 м) здійснить політ над іншою планетою. Мініатюрний чоппер (багатоцільовий вертоліт) здолав низку тренувань, що на випробувальному полігоні в Каліфорнії імітували умови марсіанської місії, рахуючи середовище з високою вібрацією за умов старту та посадки, а також різкі температурні коливання, типові для Марса.

Mars Helicopter Scout
Mars Helicopter Scout

Аби поставити крапку в темі, скажу таке… Автономний дослідницький гелікоптер-розвідник має вбудовану камеру і працюватиме від сонячної батареї, але не нестиме жодних наукових приладів. Його завдання інше: НАСА прагне створити безпілотник як прототип, щоб перевірити, чи взагалі у майбутньому варто вішати наукові інструменти на подібні пристрої.

ЧУЄТЕ, ЯК НА МАРСІ ЮРМЛЯТЬСЯ РІЗНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ?

Не хвилюйтеся, марсоходи на Червоній планеті штовхатися ліктями не будуть – бо працюватимуть американський “Perseverance” та китайський “Тяньвень-1”, як повідомляється, на відстані… 1800 км один від одного.

Чому всі три місії на Марс стартували саме в липні 2020 р.?

Хіба ОАЕ, КНР та США – якісь імітатори одне одного?

Ні. Усе діялося із цілком поважних причин – час і гроші.

Адже кожні 26 місяців Марс і Земля разом складають дивні пари по один бік Сонця (див. на малюнку). Запущений із Землі саме в цей період космічний корабель, порівняно з іншими часовими відрізками, дістається Червоної планети швидше та дешевше, якщо зважати на ціну ракетного палива.

Торік вікно оптимального старту на Марс відкрилося 30 липня, а зачинилося 15 серпня. Усі три країни скористалися положенням планет, аби спрямувати власні наукові зонди до Червоної планети, яку ви можете бачити будь-якої ясної ночі в лютому. Сьогодні вночі просто відшукайте очима яскраво-червону зірку високо на південному заході та прислухайтеся. Чуєте, як на Марсі юрмляться різні цивілізації?

*   *   *

Хотілося б вірити, що три різні цивілізації: китайська, арабська та американська, – які мають різні світоглядні позиції, але об’єднують спільні зусилля, бо збагнули глибину екологічних проблем Землі. Хотілося б вірити, що три різні цивілізації вирішили разом досліджувати Марс, що за різних обставин втратив атмосферу та перетворився на мертву планету. Якби то так було… Тим часом у гонці за освоєння космосу кожен переслідує власні цілі, залучає своїх партнерів або покладається виключно на власні наукові й технологічні сили, та сахається ворогів.

Давайте подивимося на картину олією…

За $200 млн американці з японцями допомогли Об’єднаним Арабським Еміратам вдихнути найсучасніші матеріали й технології в “Амаль” та відправити першу космічну місію ОАЕ “Надія” на Марс. Країна погоничів верблюдів гідно відсвяткує своє 50-річчя.

Звісно, до проєкту “Perseverance” НАСА не залучало іноземних партнерів, бо єдина в світі супердержава й сама не ликом шита, бо не з лопуцька вистрибнула. Хіба що, марсіанська “Завзятість” для національного космічного агентства США стала плановим дослідницьким проєктом із Євросоюзом, остільки разом веселіше перевіряти дивні наукові теорії.

Із китайською місією висадки на Марс – усе набагато складніше. Під невсипним керівництвом Чжунго Гунчаньдан (中國共産黨; “Комуністична партія Китаю”) проєкт “Тяньвень-1” об’єднав кращих вчених Піднебесної з інтелектуальними групами технологічної підтримки з кількох європейських країн. Наприклад, команда французьких науковців з Інституту астрофізичних досліджень та планетології (Institut de Recherche en Astrophysique et Planétologie, IRAP), розташованого в Тулузі, долучалася до створення лазерного емісійного спектроскопа (Laser-Induced Breakdown Spectroscopy instrument) для марсохода “Пошуки небесної правди-1”.

Окрім того, за підтримки Французького космічного агентства (Centre National D’Etudes, CNES) науковці країни Вольтера всіляко консультували китайських колег щодо техніки спектроскопії, що використовує лазер для діагностики ділянок гірської породи навіть розміром зі… шпильку, а спектрометр – для аналізу світла, що виділяється плазмою за рахунок взаємодії лазера з поверхнею гірської породи. Передбачається, вкупі з передовою науковою методологією ця техніка дозволить точно визначати на Марсі хімічний склад гірських порід.

ПЕРШ НІЖ ЛІЗТИ ДО ЗІРОК, ЛЮДИНІ ТРЕБА НАВЧИТИСЯ ЖИТИ НА ЗЕМЛІ

Ще на Землі в постійній колаборації вчені КНР і Франції моделювали ситуації, як на практиці, за словами астронома і планетолога Інституту астрофізичних досліджень та планетології Агнес Кузен (Agnes Cousin), “максимізувати якість даних”, отриманих Центром управління польотом із марсохода “Тяньвень-1”.

Досвід партнерів виявився безцінним. Адже свого часу дослідники із того ж тулузького інституту допомагали… НАСА створювати аналогічний прилад “ChemCam”, згодом встановлений на марсоході третього покоління “Curiosity” (“Допитливість”), що у 2012-2021 рр. уже здолав на Марсі 23 км, пробурив поверхню 26 разів і дослідив шість проб ґрунту. Окрім того, у співробітництві з французами американці створювали й свій лазерний емісійний спектроскоп “SuperCam” для ровера “Perseverance”, який ось-ось долетить до Червоної планети.

Готуючи космічну місію КНР на Марс, китайці не зупинилися виключно на міжнародній кооперації із французами. Вчені з Інституту космічних досліджень (Institut für Weltraumforschung, WF) Австрійської академії наук розробили для орбітальної станції “Тяньвень-1” трикомпонентний магнітометр з діапазоном ± 2000 НТ і високою роздільною здатністю (0,01 НТ) та допомогли калібрувати унікальний прилад.

Нарешті, Аргентина надала КНР місце для встановлення китайської антени глибокого космічного стеження, яка використовується для зв’язку із науковим зондом “Тяньвень-1”, а Європейське космічне агентство (European Space Agency) погодилося через власну мережу станцій глибокого космосу забезпечити час зв’язку із “Пошуками небесної правди-1”.

*   *   *

Перефразовуючи відому сентенцію, можна стверджувати: – “Великі та дивні діла Твої, Марсе”. Поки НАСА та 250 американських вчених із Університету Колорадо, Каліфорнійського університету в Берклі та Університету штату Арізона допомагали Космічному центру Мохаммеда бін Рашида вибудовувати першу космічну місію ОАЕ на Марс “Амаль” (“Надія”), на китайську місію “Тяньвень-1” дядечко Сем очі чомусь заплющував.

Виявляється, без окремого схвалення Конгресу США Національному управлінню з аеронавтики та дослідження космічного простору від квітня 2011 р. юридично заборонено (!!!) укладати двосторонні угоди та розвивати співробітництво з програмою освоєння космосу КНР. Тому й довелося Китайському національному космічному управлінню скористатися власними досягненнями, комбінованими із допомогою деяких зарубіжних партнерів.

Якось геть забулося, про що у романі “Знову і знову” (“Time Аnd Again”) один мудрий американець – Кліффорд Саймак (Clifford Donald Simak; 1904-1988) ще у 1951 р. попереджав:

- Перш, ніж лізти до зірок, людині треба навчитися жити на Землі.

Олександр Рудяченко

Використані джерела: 12345678910111213141516  

Читайте також:
1). «2021-2030. Чоловіки й жінки чи 71 вид статі?»
2). «
2021-2030. Чекайте у майбутньому на свій цифровий аватар»
3). «
2021-2030. Майбутнє вже тут – просто воно нерівномірно розподілене»
4). «
2021-2030… А на десерт у нас – мікроби та борошнисті червці»

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-