2021-2030. Чекайте у майбутньому на свій цифровий аватар

2021-2030. Чекайте у майбутньому на свій цифровий аватар

Укрінформ
Футурологи про фрактальні держави та інтернет-діалоги між кухонними плитами

Нині агентство “Укрінформ” не стільки опікується тим, щоб інформація прогностичного характеру оперативно надходила до нас (див. першу частину огляду), скільки тим, щоб ви частіше зверталися за нею та особисто аналізували.

У прогнозах футурологів зі світовим ім’ям сьогодні ми звузимо тему. Вона буде такою: чому в горизонті десяти років трансформація держави змінить економічну парадигму, і що Україна має встигнути зробити на початковому етапі четвертої промислової революції?..

Нижче наведені передбачення, звісно, мають характер прогнозів. Але поки остаточно у вищих шарах атмосфери не склалася погода на завтра, українському читачеві варто подавати ту інформацію, яку він не знайде в більшості інших національних ЗМІ й зможе використати у практиці.

Отже:

● Настав час запропонувати інструменти, що допоможуть краще зрозуміти і діяти у світі хаосу.

● Чому конче потрібен перехід від управління до регулювання?

● Не всі дрібні метелики спричиняють цунамі, але можна науково довести, що людина ніколи не мала такої сили, аби щось змінити.

● На часі – новий тип компаній: “експоненціальні організації” (ЕО), або скорочено “ExO’s”.

● Масова трансформаційна мета – це нова парадигма, більша за банальну заяву традиційної місії вашої фірми.

● Заохочуйте підлеглих навчатися, досліджувати та знаходити інноваційні рішення – лише так удасться вижити.

● Вітаю, ми – на початковому етапі четвертої промислової революції.

● Чому не прокльовуються паростки нової економічної діяльності (НЕД)?

● Гальмуватимуть майбутнє економіки саме регуляторні органи, чи ми – хто не навчиться розуміти їхні нові вимоги?

*   *   *

Першим запитанням у тих, хто почав вдивлятися в майбутнє, має стати…

Бруно Маріон. ЯК ВРЯТУВАТИСЬ “АГЕНТАМ” ХАОСУ? 

ВІЗИТІВКА. Письменник, спікер, футуролог французького походження, експерт зі світових тенденцій та інновацій Бруно Маріон (Bruno Marion; 1969). Його часто називають “ченцем-футурологом”. Світовий мега-зміст безпрецедентного масштабу та швидкості він особисто, але за гроші викладав керівникам “Airbus”, “Siemens”, “AXA”, “Dior, “Danone”, “L’Oréal”, “Nestle”...

Сьогодні спікер передає власний досвід українцям, допомагаючи рухатись у хаотичному світі, щоб отримати вигоду від глобальних криз.

А-а, ледь не забув: він – автор бестселера “Хаос, практичний посібник: Рішення для розвитку нас самих, наших спільнот та компаній у хаотичному світі” (“Chaos, А User’s Guide: Solutions For Developing Ourselves, Оur Communities Аnd Organizations Іn А Chaotic World”; 2014), що став буквально настільною книжкою політиків, очільників корпоративних компаній, релігійних гуру, в’язнів, багатіїв, безхатьків, науковців і митців. Нікого, здається, не забув. 

# # #

- Хаос – наше нове середовище, і слід терміново зрозуміти, як жити у нових реаліях. Адже через розміри та швидкість народжуваності людство переживає абсолютно неймовірний перехід. Настав час запропонувати інструменти, що допоможуть краще зрозуміти й діяти у цьому світі, який я особисто описую як “хаотичний”. Тому моя місія полягає в тому, щоб позитивно сприяти цьому переходу, переконатися, що перехід відбуватиметься якомога плавніше для максимальної кількості людей, і переконатись у тому, що він приведе нас до кращого майбутнього – хоча точно я ще не знаю, що означає “краще майбутнє”.

Хаос – теж система. Бо система – це сукупність речей. Тому хаотична система має ряд притаманних їй рис. За своєю природою хаос не є ні гарним, ні поганим. Подібно до того, як вода може мати кілька станів (рідкий, твердий, газоподібний), система, компанія та людство можуть мати кілька станів: стабільний, коливальний – якщо йдеться про циклічну кризу – і, нарешті, хаотичний.

Сьогодні, з моєї точки зору та з точки зору колективних спостережень, виконаних моєю командою, з огляду на численні зустрічі, можу з наукової точки зору стверджувати: світ став хаотичним. Це відбувається в основному за трьох причин:

● Зростаюча кількість населення: незабаром ми досягнемо 8 мільярдів людей (22 листопада 2020 року населення землі склало 7 827 000 000 чоловік. – О.Р.); тим часом 150 років тому нас було менше мільярда. Таким чином, відбувається вибух чисельності населення, яке в теорії хаосу ми називаємо “агентами хаосу”.

● Люди дедалі більше пов’язані між собою: ми постійно зустрічаємось одне з одним – або в рідному місті, або на іншому куточку світу, а ще – ми намертво пов’язані у світі віртуальному.

Все зростає у геометричній прогресії: більшає людей, вони стають тісніше пов’язаними одне з одним, що створює передумову для хаотичного світу.

Нарешті,

● додайте постійне прискорення: помітна кількість суспільних перетворень відбувається з шаленою швидкістю, з якою людство досі справи не мало. Перехід від полювання/збирання – до землеробства/розведення розтягнувся на тисячі років; другий крок – перехід до промисловості/торгівлі стався за сто років. Сьогодні великі ІТ-переходи здійснюються упродовж одного людського покоління, за чверть століття. Це означає: система, в якій ми живемо, більше не має часу на адаптацію. 

*   *   *

Щоб зрозуміти і правильно діяти в хаотичному світі, треба зрозуміти, які інструменти ефективно керуватимуть нами в оточуючому хаосі.

ІНСТРУМЕНТ ПЕРШИЙ: конче потрібен перехід від управління до регулювання. Коли система стала хаотичною, а переломний момент позаду, перетворення самопосилюються (self-amplifying). Циклову або майже урівноважену систему можна порівняти з термостатом нагрівача: він вимикається, а коли холоднішає – запускається самостійно, тоді як температура коливається навколо виставленої позначки. У хаотичному світі все навпаки: чим спекотніше, тим більше нагрівач розжарюється. Вважайте його термостатом, який з’їхав з глузду. Хоча далі все відбуваються за знайомою схемою..

Економічна криза спричиняє фінансову кризу, яка викликає соціальну кризу, котра до соціального вибуху посилює економічну та фінансову кризу й т.д. У хаотичному світі контролювати щось неможливо, оскільки за колишніми законами він не працює. Термостат зіпсувався, тому вам доведеться налаштувати щось, що я називаю “процесом регулювання” замість колишнього процесу управління.

ІНСТРУМЕНТ ДРУГИЙ: потрібен перехід від лінійного принципу до фрактального (у широкому розумінні фрактал – то нерегулярна фігура, окремі частини якої в довільному збільшенні подібні до неї цілої. – О.Р.). Поясню, фрактальний вигляд – це однаковий вигляд, незалежно від масштабу, в якому спостерігається фігура. Ідеальна ілюстрація фракталу – листя папороті. Або – крига на склі. У збільшеному вигляді фрактали мають самоподібний малюнок.

Фрактальна структура папороті
Фрактальна структура папороті

Але найбільше мені подобається алюзія, запропонована у 1993 р. автором концепції етнокультурного поділу цивілізацій, американським соціологом і політологом Семюелем Хантінгтоном (Samuel Phillips Huntington; 1927-2008). Він стверджував – раніше світ існував у форматі чітких цивілізацій: китайська, ісламська, західна, слов’янська й таке інше – із виразно окресленими кордонами. Так ось… Цього світу більше не існує: деякі райони Парижа більше схожі на Делі чи Пекін, а Мюнхена – на Стамбул. Світ давно перестав бути не лінійним, бо став фрактальним. Якщо прийняти нову реальність, з’являється шанс повернути розуміння сучасного світу.

Семюель Хантінгтон
Семюель Хантінгтон

ІНСТРУМЕНТ ТРЕТІЙ: слід стати більш стійкими до викликів. Оскільки світ хаотичнішає на наших очах, а криз лише більшатиме, як маленьких, так і великих – людство й надалі переживатиме глобальні системні кризи (пандемія COVID-19 нас навчила; слід готуватися до чергової. – О.Р.).

За інерцією транснаціональні корпорації ще розвиваються відповідно до застарілих механічних принципів, але їм час переймати моделі дрібніших компаній, що швидше вчаться виживати. Погляньте на Природу: живі організми вчать людину багато чого, але найголовніше – протягом мільйонів років їм вдалося вижити в хаосі.

Отже, як і будь-який інший живий організм, для того, щоб залишатися стійким, сучасний бізнес чи установа потребують диверсифікації, мають ухилятися від надмірності, тобто регулярно вчитися здатності повторювати та дублювати важливі риси і процеси, усіляко прагнучи до децентралізації. Пірамідально збудована система, притаманна сучасним компаніям та соціальним інституціям, пасувала стабільному, збалансованому світові.

Тим часом сьогодні лідер більше не здатен у деталях знати все, що відбувається на периферії його компетентності. Отже, на часі – децентралізовані організації.

Якщо звернутися до політики і для прикладу взяти очільництво нації: саме опір зовнішнім чинникам нав’язує більше “підзвітності”, надійності та довіри. Але існують більш ефективніші інструменти для побудови довіри, ніж повна підпорядкованість або вертикаль влади. Це – регулярне, чітке та чесне спілкування. Лише такі принципи побудови нової національної стійкості допоможуть підготуватися до можливостей, які надає державам глобальна криза.

Едвард Лоренц
Едвард Лоренц

ІНСТРУМЕНТ ЧЕТВЕРТИЙ: вміння розуміти та використовувати ефект метелика (butterfly effect; термін у природничих науках, що позначає властивість деяких хаотичних систем. – О.Р.). Його запропонував американський математик і метеоролог Едвард Лоренц (Edward Norton Lorenz; 1917-2008), який першим заговорив про те, що незначний вплив на всю хаотичну систему може мати величезні непередбачувані наслідки, в тому числі – і в зовсім іншому місці. Він довів: використовуючи явища самопосилення, помах крил метелика в Нью-Йорку чи Парижі здатен викликати бурю на іншому кінці світу.

Так, не всі дрібні метелики спричиняють цунамі, але я можу вам науково довести, що людина ніколи не мала такої сили, аби щось змінити, яку має сьогодні. У лінійному, добре збалансованому світі – щоб змінити ситуацію, ви мали бути можновладцем або багатієм.

Раніше у світі, щоб когось вважали впливовим, здатним здійснити зміни, належало було президентом країни, політичним лідером, релігійним проповідником або мільйонером. Звичайно, ми все ще перебуваємо у полоні лінійного світу, але такий політичний викривач, як американський ІТ-спеціаліст Едвард Сноуден (Edward Joseph Snowden; 1983) довів, наскільки сильною може виявитися одна людина, бо вона здатна змінити світ.

*   *   *

Сьогодні чимало розмов точиться довкола майбутнього національних держав. Чи виживуть вони у хаотичному світі? 

На моє переконання, виживуть.

Із надзвичайних ситуацій, як правило, знаходяться виходи, нехай хоч яким болісним та складним був до них шлях. Подібно до того, як світобудова переходила від атома до молекули, ми бачимо, як тепер виникають багатонаціональні утворення, де складовими частинами стають старі нації. Візьміть, для прикладу, Євросоюз.

Ми з вами живемо в епоху “і”, а не “або”. Я прогнозую, що у хаотичному світі лише більшатиме наднаціональної регіоналізації і тільки посилюватимуться всілякі рівні місцевого самоврядування. Так, національний суверенітет, домінуючий дотепер у міждержавній політиці, продовжить існувати, але з’являться й наднаціональні уряди. Звісно, у горизонті десяти років нації не зникнуть, але, думаю, самоорганізаційно виокремляться три рівні: наднаціональний, національний та регіональний. 

І, звісно, – про демократію!

Перше зауваження: нинішня модель демократії померла! Вона не працює.

Подивіться на провідні країни світу, Західну Європу та Північну Америку. На виборах голосує менше половини населення (торік на виборах президента США волевиявлення здійснили 43% зареєстрованих виборців. – О.Р.). Той факт політологи сором’язливо називають “представницькою демократією”, коли діє голосування через делегування повноважень щодо прийняття рішень. Делегування тим, хто вважається… розумнішим за вас і кому ви передаєте конституційне право приймати рішення, що стосуються вас як особисто, так і вашої країни. Але хто у хаотичному світі повірить на слово, що хтось здатен розумітися у всіх царинах?

*   *   *

Тим часом людство спостерігає появу нових форм державного управління, будь-то на місцевому, регіональному, національному чи наднаціональному рівні.

Візьмемо етичні прецеденти. Так, складні, але їх лише більшає. Маю на увазі визначення фертильності (здатність до дітородіння), сурогатне материнство, генетичний відбір до дітонародження, евтаназія (практика припинення життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням).

Такі складні етичні питання, що не мають простої відповіді, ми повинні вирішувати колективно, а не через депутатів чи політиків. У багатополярному світі народжується інваріантність. Бо делегувати повноваження щодо прийняття певних рішень можна лише групі людей, що колективно поєднують різні компетенції у фрактальному світі: національний депутат, кілька регіональних обранців, профспілкові представники, віряни, що представляють основні релігії та вірування, філософи, науковці, лідери громадської думки. До цього йтиметься у недалекому майбутньому. 

Новою формою державного управління всі ці кандидати могли б були об’єднані і, залежно від важливості теми, залучалися б до вирішення актуальних проблем.

Тут є один підводний камінь – існування гігантських ІТ-компанії на кшталт “Apple” та “Google”, що дедалі більше перед людством мають нести політичну (!!!) відповідальність. З іншого боку, навіть за часів панування фрактальної системи світ не повинен нав’язувати демократичні правила корпоративному бізнесу. Отже, маємо ще одну дилему. 

Так, раніше компанії масштабу “Apple” чи “Google” вважалися своєрідним пароксизмом у світі. Хоча саме вони першими повністю зрозуміли старий світ і раніше за інших вийшли з нього, а тепер економічно серфінгують на появі світу прийдешнього. З демократичної точки зору, ці компанії давно опинилися на чолі якоїсь делірійної влади (делірій – тимчасовий стан свідомості людини, якому притаманні зниження здатності зосередити увагу, порушене сприйняття і мислення. – О.Р.) і перебувають поза контролем регуляторних органів.

Повірте, процеси регулювання відлагодяться, а найкмітливіші з очільників великих корпорацій першими приєднаються до них. Якщо вони цього не зроблять, за них це роблять інші. Подібні “Google” гіганти не існували 25 років тому, а зникнути можуть через декаду.

*   *   *

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ. У 56 років я замислювався над тим, що збираюся залишити світ, бо у мене немає дітей. Свою високооплачувану роботу я покинув і подорожував світом, бо хотів зрозуміти перехід: чому світ хаотичнішає з точки зору народонаселення, зв’язку, швидкості. 

Цифри: нас тепер 7,85 мільярда жителів.

Зв’язки: більше половини населення підключені до Інтернету, і ми ще стільки ніколи не подорожували.

Швидкість: усе відбувається занадто швидко, і людство не встигає адаптуватися. 

Промінь надії. Хаос не є ні гарним, ні поганим. І тоді сформувалося моє гасло – “Процвітати в невизначеності”! 

Погана новина. Через хаос система може зруйнуватися.

Гарна новина. Може виникнути новий баланс, новий спосіб мислення, нова цивілізація. Для цього слід геть розучитися і начисто вчитися жити, жити у хаосі. 

*   *   *

“Процвітати в невизначеності” можна. За яких умов?

Салім Ісмаїл. КОЛИ МЕТА ВИХОДИТЬ ЗА МЕЖІ ПРОСТОГО НАБИВАННЯ КИШЕНЬ 

ВІЗИТІВКА. Співзасновник та голова компанії “ExO Works”, стратег та підприємець із Силіконової долини Салім Ісмаїл (Salim Ismail; 1965), автор бестселера “Експоненціальна трансформація: розвивайте свою компанію (і змінюйте світ)” (“Exponential Transformation: Evolve Your Organization (Аnd Change Тhe World”; 2019). Від 2010 р. він був засновником та виконавчим директором Університету сингулярності (Singularity University; СУ), а тепер став глобальним послом СУ. Центральний офіс того закладу знаходиться в штаб-квартирі Дослідницького центру Еймса (Дослідницький центр Еймса, також відомий як “NASA Ames”), що вважається головним дослідницьким центром НАСА і знаходиться на Федеральному аеродромі Моффет у Силіконовій долині, Маунтін-В’ю, Каліфорнія. Університет сингулярності готує нове покоління лідерів для управління експоненціально зростаючими технологіями. До цього Салім Ісмаїл був віце-президентом інтернет-гіганту “Yahoo”. А ще – він створив і тривалий час керував хайтек-компанією “Brickhouse”, внутрішнім інкубатором “Yahoo”.

# # #

- Ми вступили в нову бізнес-еру, коли одна людина може виявити величезний вплив на інших – і в такий спосіб, який ніколи раніше не виявлявся. Інтернет-корпорацію “Google” створили у 1996 р. двоє хлопців з ноутбуками (Ларрі Пейдж і Сергій Брін. – О.Р.). Ще двоє хлопців з ноутбуками у 2004 р. створили “Facebook” (Марк Цукерберг і Едуардо Саверін вклались у проєкт 50х50, по тисячі доларів. – О.Р.).

Навряд чи це звучить як формула успіху в бізнесі, але менш ніж за десять років вони змінили спосіб доступу людства до інформації та її обміну. Лише уявіть, станом на 31 червня 2020 р. щомісяця FB мав 2,70 млрд активних користувачів. Тобто кожен третій мешканець планети користувався винаходом двох хлопців з ноутбуками. 

У чому полягали їхні секрети? Як невелика група осіб створила такий вплив, якого раніше досягали виключно величезні державні установи та корпоративні лабораторії, що мали тисячі кваліфікованих працівників та величезні обсяги фінансування? Мені хотілося знайти відповідь, тому я взявся вивчати подібні організації, – такі, як “Google” та “Facebook”, бо ж вони справляють удесятеро більший вплив, ніж їхні колеги. Згодом я назвав подібний тип компаній “експоненціальними організаціями” (ЕО), або скорочено “ExO’s”. 

За допомогою своїх ЕО-організацій засновники “Google” та “Facebook” змінили світ не тому, що в їхні ноутбуки було вшите чарівне програмне забезпечення, а тому, що розпочали із Масової трансформаційної мети (Massive Transformational Purpose). Поясню, MTМ – це нова парадигма, більша за банальну заяву традиційної місії вашої компанії. Це дуже амбіційний слоган, який намагається вирішити глобальну проблему. Ось кілька прикладів сильних MTМ від ​​ЕО: 

● американський приватний некомерційний фонд “TED” (“Technology, entertainment, design”; “Технології, розваги, дизайн), відомий, у першу чергу, щорічними конференціями:“Ideas worth spreding= Ідеї, варті поширення”; 

● транснаціональна інтернет-корпорація “Google”, реорганізована 15 жовтня 2015 р. у міжнародний конгломерат “Alphabet Inc.”:“Organize the world’s information= Подати інформацію про світ”;

● американська приватна компанія Університет сингулярності (Singularity University), що одночасно є університетом, мозковим центром, бізнес-інкубатором і венчурним фондом:“Positively impact one billion people= Позитивний вплив на мільярд людей”.

І таке інше: далі – за списком (див. діаграму).

Можете мені повірити, ці MTМ – то більше, ніж надихаючі слогани, виведені на стіні ресепшину в офісі. Вони фокусують ЕО і визначають стратегічний напрямок руху. Щоб проілюструвати, як МТМ дозволяють “ExO’s” максимально швидко масштабуватись і масово впливати на світ, наведу кілька висновків із проведених нами тематичних досліджень.

*   *   *

Фонд TED”: “Ідеї, варті поширення.

Якби у 2001 р. британсько-американський підприємець Кріс Андерсон (Chris Anderson; 1957) пішов традиційним шляхом, представляючи власній команді традиційний п’ятирічний бізнес-план, де за 60 місяців передбачалося організувати 10 тис. заходів, – команду він би перелякав і втратив. Підлеглі б замахали руками, мовляв, “Це – божевілля”, “Це нереально, босе!” І вони, мабуть, звільнилися б.

Кріс Андерсон
Кріс Андерсон

Однак, містер Андерсон вдався до іншого. Керуючись оригінальною Масовою трансформаційною метою – “Ідеї, варті поширення”, він і не прагнув детально виписувати бізнес-план щодо проведення та фінансування 10 тис. івентів. Він просто зосередився на тому, щоб надихати та надавати можливості іншим світлим головам ділитися “Ідеями, вартими поширення”.

Від початку Кріс Андерсон реалізовував абсолютно нову бізнес-модель, яку ніхто у світі до нього не використовував: під задум він створив потужну експоненціальну організацію – “TED”, а потім через потужний корпоративний веб-сайт зробив модель “ExO’s” нового покоління… легко доступною. У такий спосіб кожен ентузіаст, хто має доступ до Інтернету, відтепер легко використовує платформу (за потреби самі можете прогуглити TEDxKyiv у мережі. – О.Р.) та вільно організовує наукоємну чи культурологічну подію під дахом “TED”. Таким чином, подібно до снігової лавини, відкрилися можливості експоненціального зростання різних ідей по цілому світу.

*   *   *

Фідбек від Укрінформу”:

Діло було так. У 2001 р. приватна некомерційна організація Кріса Андерсона – “Фонд садженців” (Sapling Foundation; організація 501(c)3 відповідно до Податкового кодексу США), через яку засновник шукав нові шляхи вирішення глобальних проблем за допомогою ЗМІ, технологій, підприємництва та ідей, – придбала “TED”-конференцію, засновану ще 1984 р. володарем премії “Еммі”, графічним дизайнером Гаррі Марксом (Harry Marks; 1931), котрий першим помітив зближення галузей технологій, розваг та дизайну. На зламі нульових років ХХІ століття “TED” була такою собі щорічною домашньою зустріччю світил у царині технологій, розваг та дизайну, що відбувалась у Монтереї, Каліфорнія.

Ідея Крісу Андерсону до нестями сподобалася, бо ж він розгледів прихований потенціал! І новий власник вирішив працювати повний робочий день на Масову трансформаційну мету. Він максимально розширив тематику традиційної конференції, охоплюючи технології, культуру, академічну науку, великий бізнес і глобальні проблеми. Невдовзі з’явилася програма для стипендіатів, послугами якої вже скористалося близько 400 здобувачів. У 2005 р. була також заснована премія “TED” (TED Prize), що надає отримувачам $1 мільйон на підтримку їхнього “одного-єдиного бажання змінити світ” (“one wish to change the world”). До речі, то були не молоді-та-зелені, а її лауреатами стали, для прикладу, фронтмен ірландської мега-групи “U2” Боно (2005) та президент США Білл Клінтон (2007). 

Не тупцюючи на місті, Кріс Андерсон прокачував різні системи масової комунікації. Зокрема, у 2006 р. приватний некомерційний фонд “TED” експериментував із Інтернет-розміщенням деяких виступів на панелях власних конференцій. Вірусний успіх спонукав містера Андерсона розвивати організацію, як глобальну медіа-ініціативу, присвячену “Ідеям, вартим поширення”. У 2012 р. “за відданість інноваціям протягом усієї кар’єри” Кріса Андерсона вшанували нагородою “Edison Achievement Award”. До речі, в один рік із Стівом Джобсом із “Apple, Inc.” 

У червні 2015 р. некомерційний фонд “TED” розмістив свою 2000-у бесіду в Мережі, яку можна було переглянути безкоштовно. Завдяки такому підходу тисячі волонтерів з цілого світу переклали виступ на 100 мов! За рік кількість переглядів Інтернет-бесіди зросла до 1 мільярда. 

Підсумовуючи першу декаду існування “TED”-конференції в новій моделі – “ExO’s”, в інтерв’ю в березні 2012 р. Кріс Андерсон не міг натішитися:

- Раніше це було 800 людей, які збиралися раз на рік; нині це близько мільйона користувачів на день, які переглядають “TED-Talks” онлайн. Коли ми вперше виставили в мережу кілька бесід – у якості експерименту, залунали такі пристрасні коментарі, що визріло рішення: поставити все з голови на ноги. І – вважати себе не стільки конференцією, скільки “Ідеями, вартими поширення”, будуючи потужний веб-сайт навколо Масової трансформаційної мети. Справді, конференція все ще залишається двигуном, але веб-сайт – це підсилювач, який розносить Ідеї світом. 

Повернімося до оригінальних ідей співзасновника та голови “ExO Works”, стратега й підприємця із Силіконової долини Саліма Ісмаїла:

- Коли вас гріє велика мета, що виходить за межі простого набивання кишень, це перетворює компанію на навчальне середовище, тому що всі постійно запитують: “Що я можу зробити, щоб допомогти нам досягти цієї МТМ?

Якщо подивитися на різні проєкти американського бізнес-магната, промислового дизайнера, продуктового архітектора, засновника та власника купи компаній Ілона Маска (Elon Musk; 1971) та їхні МТМ, видно, як кожен із них ставить за мету масово змінити життя людства: 

● американська енергетична компанія “SolarCity”, розташована в Сан-Матео, Каліфорнія, дочірнє підприємство “Tesla”, виробник електромобілів і рішень для зберігання електричної енергії:“Pioneering the Future of Energy” = “Відкриваючи майбутнє енергетики”;

● американська компанія “Tesla”:“ Pioneering the Future of Automobiles” = “Відкриваючи майбутнє автомобілів”;

● американська компанія, виробник космічної техніки “SpaceX” , штаб-квартира якої в місті Хоторн, Каліфорнія,:“Pioneering the Future of Space Trevel” = “Відкриваючи майбутнє космічних подорожей”.

*   *   *

Залучаючи до різних підприємств кращих фахівців світу, які з радістю стають частиною новаторських бізнес-бачень, компанії Ілона Маск перетворилися на середовище швидкого навчання. Це позиціонує ті “експоненціальні організації” (ЕО), що знаходяться на передовій новітніх наукових досліджень та найсучасніших технологій, покликаних створити Масову трансформаційну мету.

Ілон Маск
Ілон Маск

Одним із прикладів такого глобального впливу є створення найбільшої у світі “віртуальної” електростанції в Південній Австралії. Третій рік Ілон Маск співпрацює з урядом штату Вікторія, щоб обладнати 50 тисяч тамтешніх будинків сонячними панелями “Tesla” і створити величезну, взаємопов’язану електростанцію. Проєкт будівництва 300-мегаватної ферми сонячних батарей стартував на початку 2018 р. і розрахований на чотири роки. Він коштуватиме незначну частину від бюджету будівництва звичайної електростанції, та, разом із тим, принесе небачену користь власникам будинків: рахунки за електроенергію зменшяться, а вміст викидів вуглецю понизиться.

Почалося все з виклику, виклику стихії… У 2016 р. після того, як шалений шторм завдав 80 000 ударів блискавки, а потім регіоном промчали два торнадо, Південну Австралію накрив повний енергетичний локдаун. Електрика зникла майже скрізь. Віялові відключення підштовхнули політиків звернути увагу на відновлювану енергетику. І тоді Ілон Маск та його компанія “Tesla” зробили сміливу пропозицію: всю територію стихійного лиха вони забезпечать потужними енергоблоками компанії “PowerPacks”. Упродовж 100 днів! Але зробили це за 60 діб!!!

Минули перші два роки співробітництва, і можна підбити перші підсумки. За той час збудований енергетичний заповідник “Hornsdale Power Reserve”, укомплектований енергоблоками “PowerPacks”, що отримують і зберігають енергію з навколишніх вітрових та сонячних електростанцій, – заощадивши Південній Австралії понад $100 млн мережевих витрат.

А тепер – головне: нічого подібного не сталося б, якби не МТМ Ілона Маска, що заохочувала підлеглих навчатися, досліджувати та знаходити інноваційні рішення.

*   *   *

Як можна перетворитися на носія МТМ і не роботизуватися в хаотичному суспільстві? Приблизно в однакових пропорціях ставить відкриті запитання та відповідає на них…

Ноа Рафорд: ЧИ ЗАЛИШИМОСЯ МИ НЕ-ГАДЖЕТАМИ? 

ВІЗИТІВКА. Випускник Массачусетського технологічного університету, доктор філософії, американський експерт у галузі інноваційних технологій, головний футуролог Фонду майбутнього Дубаї (Dubai Future Foundation) Ноа Рафорд (Noah Raford; 1978):

- Ми перебуваємо на початковому етапі четвертої промислової революції. Думаю, що найбільшими змінами, які приватний сектор побачить у найближчому та середньостроковому майбутньому – горизонт 10-15 років, – є вплив штучного інтелекту (ШІ) та автоматизації. Як каже американський венчурний капіталіст Марк Андрісен (Marc Andreesen; 1971), “Програмне забезпечення поїдом поїдає світ”. Кожна праця, що містить будь-яку процедуру, будь-яке повторення інформації або що-небудь програмоване, буде автоматизована.

Ось-ось ми станемо свідками оцифрування всього на світі, що назавжди видозмінить більшість галузей, як державних, так і приватних. Тому багато ІТ-фахівців сьогодні серйозно досліджують ідею “Великих баз даних” (“Big Data”; структуровані й неструктуровані дані величезних обсягів і значного різноманіття, ефективно оброблювані горизонтально масштабованими програмними інструментами. – О.Р.).

Тим часом технології та технологічні моделі бізнесу майбутнього змінюватимуться швидше, ніж із цим зможуть впоратися більшість урядів та традиційних галузей економіки. Одним із цікавих побічних ефектів стане той факт, що паростки нової економічної діяльності (НЕД) почнуть прокльовуватись у “попередньо не регульованому” середовищі. Тобто за технологічних ситуацій, до існування яких ще закони не написані. Традиційною реакцією застарілих моделей держав стане уповільнення НЕД. Це триватиме доти, поки регулятори не наздоженуть науково-технічний прогрес, але це – контрпродуктивно.

Тому, аби одночасно просуватися вперед, як урядовим інституціям, так і приватному сектору, – доведеться від чогось відмовитися, аби разом працювати над розробкою законодавчої бази та спільно написаних нормативних документів щодо НЕД взагалі й нових технологій та їхнього використання зокрема.

Якщо ви – підприємець або бізнесмен, або власник сімейного бізнесу, заснованого на ІТ-технологіях, ви опинитеся в ситуаціях, коли виникне конфлікт із неоднозначною урегульованістю. У терміновому порядку доведеться пристосовуватися, розвивати навички – як саме співпрацювати з регуляторними органами, як навчитися розуміти їхні вимоги, чи все це стосується законів, поширених на всю галузь, чи це лише забаганка бюрократів. Це дозволить підприємцям спільно із державою розвивати нову економічну діяльність, щоб не гаяти час на постійну боротьбу приватного сектора з державними інституціями.

*   *   *

Ще одним із проєктів, що мають найбільший потенціал для трансформації багатьох аспектів економіки, – є “Blockchain” (Block chain – “ланцюг блоків”; тобто вибудувана за певними правилами безперервна послідовна вервечка блоків (зв’язний список), що містять корисну інформацію; зв’язок між блоками забезпечується не стільки нумерацією, а тим, що кожен блок містить власну хеш-суму і хеш-суму попереднього блоку; зміна будь-якої інформації в блоці змінює загальну хеш-суму. – О.Р.).

Поживне середовище для існування бюрократії – в тому, що кожна людина має власні процедури, свою базу даних, індивідуальні уявлення про оригінальні форми для заповнення... Але, коли однотипно розміщуватимуться дані на Блокчейні, ми, по-перше, економитимемо купу часу, по-друге, позбавимо бюрократію заробітку, і, по-третє, всі одночасно отримаємо колосальну хеш-суму знань.

Як стверджує генеральний директор “Microsoft” Сатья Наделла (Satya Nadella; 1967), для людства розвиток штучного інтелекту (ШІ) – одна з найбільш фундаментальних речей. Вона набагато революційніша, ніж відкриття вогню та електрики. Адже разом із величезними можливостями розвиток ШІ приховує чимало небезпек. Деякі з них нині очевидні. Наприклад, програми для підробки відео допомагають поширювати неправдиву інформацію. Тим часом, еволюціонуватиме ШІ настільки стрімко, що ми мусимо про це подбати сьогодні. Приватність в Інтернеті має бути не розкішшю, а обов’язковою умовою. Урядам слід тримати під пильним контролем розробки у сфері ШІ.

перший у світі тривимірний офіс, надрукований на 3-D принтері, Дубаї, ОАЕ
Перший у світі тривимірний офіс, надрукований на 3D принтері, Дубаї, ОАЕ

*   *   *

Не лише футурологів сьогодні має цікавити, яку роль у горизонті 10-15 років матимуть у людському житті такі радикальні технології, як, скажімо, Інтернет речей (Internet Оf Things). (Мається на увазі концепція мережі передачі даних між фізичними об’єктами (“речами”), спорядженими вбудованими електронними засобами та ІТ-технологіями для взаємодії одне з одним або із зовнішнім середовищем без участі людини; від 1999 р. вважається, що організація Інтернету речей перебудує економічні та суспільні процеси, виключить із частини дій і операцій людину; ваш будинок, авто, плита, плазма, ПК спілкуватимуться самостійно, без вас. – О.Р.)

Не думати про Інтернет речей – це наче уявити цеглу, з якої вибудований наш комфорт, і вважати, що технологія її виготовлення не змінилася за тисячоліття. Тепер порівняйте цеглу з напівпровідником або процесором ПК, що у геометричній прогресії з року в рік збільшують свою технологічну складність.

Звісно, є відмінність між економікою виробництва цегли та індустрією виготовлення напівпровідникових елементів. Утім, такі новітні ІТ-технології, як Інтернет речей, поєднують ці дві економіки. Уявіть – усе, що ви робите, раптом отримало ідентичність: мозок, особистість, органи відчуттів, що дозволяє речам спілкуватися з усім, що ви продукуєте. Це – наше майбутнє, коли речі стануть розумними і постійно спілкуватимуться між собою, реагуватимуть на команди інших речей, виконуватимуть завдання іншим учасникам процесу, ставитимуть одне одному цілі.

*   *   *

Так народяться розумні продукти, які на користь їхнього власника (людини, кіборга, біонічної істоти. – О.Р.) працюватимуть синхронізовано. Уявіть, як принципово це змінить характер вашого бізнесу, як безмежно розширить товарну пропозицію. Уже незабаром таке радикальне зближення традиційних та технологічних галузей стане для людини звичним явищем.

Ранні наслідки подібного явища можна побачити у різкому підйомі економіки спільного споживання (sharing economy; економічна модель, запропонована в 2010 р. економістами Рейчел Ботсман і Ру Роджерсом і заснована на колективному використанні товарів і послуг, бартері та оренді – замість володіння. – О.Р.). Економіка спільного споживання докорінно змінила наш погляд на продаж та володіння. Замість того, щоб купувати продукти, деякі люди їх позичають або беруть в оренду.

Поняття власності й надалі економічно втрачатиме найвищу цінність, важливішим за нього ставатиме легкий або спрощений доступ до товару чи послуги. Це означає, що колишні бізнес-моделі, засновані на принципі “хто купує, той володіє”, невдовзі підуть у забуття. На перший план висувається економічна бізнес-модель, що базуватиметься на кредитуванні, лізингу, ліцензуванні та передплаті.

*   *   *

Тепер – про найбільш радикальні зміни в поведінці споживачів у найближче десятиріччя. Сучасний американський філософ, футуролог і цифровий революціонер Джарон Ланьє (Jaron Zepel Lanier; 1960; автор терміну “віртуальна реальність”. – О.Р.) написав прекрасну книжку під назвою “Ти – не гаджет: Маніфест” (“You Are Not А Gadget: A Manifesto”; 2010). Він змалював вражаючу ситуацію, бо пошукова система “Google” уже перетворилася на цифрову копію цілого світу.

Джарон Ланьє / Фото: Peter Steffen/picture-alliance/dpa
Джарон Ланьє / Фото: Peter Steffen/picture-alliance/dpa

Колишній співробітник компанії “Microsoft Research”, одним із фанів якого є лідер і фронтмен британської культової групи “Radiohead” Том Йорк, давно став непримиренним кіберактивістом, котрий попереджає людство: сервіси, подібні до “Google” та “Facebook”, безкоштовно використовують дані про вас. Вони все знають та аналізують – що ви хочете, які маєте симпатії. Це робиться з тим, щоб у майбутньому створити цифровий аватар – копію того, хто ви є, що вам подобається і яким ви прагнете стати. Настане час, і вони використають вашу цифрову копію, щоб таргетувати (націлити) речі саме на вас. Похмуро, але багато правди…

Слід готуватися до того, що в горизонті десяти років ми побачимо надзвичайну фрагментацію націлювань на споживача та величезний підйом торговельної ультра-персоналізації. З’явиться можливість виготовляти продукт, якого потребуватимете лише ви та ще, може, троє людей у ​​цілому світі. Стане тривіальним поєднувати фізичні компоненти, щоб отримати щось під величезну аудиторію – хоча б 30 людей, а потім організувати індивідуальну логістику товару.

Це може бути холостий постріл, а може – раптово вибухнути і стати глобальним трендом. Для прикладу, подумайте про ховерборд (hoverboard, “літаюча дошка”; у кінотрилогії “Назад у майбутнє” – вигаданий скейтоліт, що нагадує скейтборд, у якого замість коліс два антигравітатора. – О.Р.). Це була нішева ідея, що попервах обслуговувала крихітну ЦУ; але, за сюжетом картини, ідея сподобалася й стала загально потрібною. Це лише один приклад. Для кожного глобального ховерборду – після наведення курсора ШІ генеруватиме 100 000 подібних ідей, що приваблюють крихітну аудиторію. Разом із тим, усі вони призводитимуть до мікро-таргетування, ультра-персоналізації та гнучких виробничих ланцюгів подальших поставок. Стережіться, споживачі майбутнього!

Подібний тип “масової персоналізації” призведе до надзвичайної фрагментації ринку товарів і послуг, але відкриє неймовірні, раніше небачені можливості. Людям дедалі частіше кортітиме мати те, що вони одного разу захотіли, а щоб задовольнити таке бажання, досить буде виконати прості маніпуляції. Усе, що ви собі намріяли, відтепер ви зможете отримати, обмінявши споживацьке бажання на власну свободу.

Олександр Рудяченко

Використані джерела: 1,  2,  3,  4,  5,  6,  7,  8,  9,  10,  11,  12

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-