Український іонно-плазмовий двигун має вдвічі більший ресурс, ніж аналоги – розробники

Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник лабораторії плазмових двигунів Національного аерокосмічного університету ім. Жуковського Андрій Лоян.

«У нашому виробі застосовані ноу-хау, які на сьогодні не доступні нашим конкурентам. Це і MSL-перетворення координат, центрально-розміщений катод, високий градієнт магнітного поля, і це далеко не все, що дає суттєве покращення параметрів тяги, ККД і ресурсу. Наш двигун, однозначно, має двічі більший ресурс, ніж будь-який існуючий на планеті. Унікальний. Такого двигуна в космосі ще немає», – заявив Лоян.

Від травня 2020 року двигун тестують у лабораторії на спеціальному обладнанні, зокрема, у вакуумній камері, де імітуються умови космосу.

«Це й ударні навантаження при перевезенні, й ударні навантаження під час запуску, вплив біляземної плазми, вплив вакуумного простору, вплив іонного пучка під час самої роботи. Проходить повний цикл теплових, термовакуумних випробувань – абсолютно весь комплекс», - пояснює Лоян.

Харківський двигун можна встановити на будь-яку космічну техніку. Його призначення – корекція орбіти, орієнтація супутника, а ще двигун можна використовувати як маршевий – для дальніх місій на планети чи астероїди.

За прогнозом голови правління товариства FED, що виступила інвестором проєкту, Віктора Попова, випробування мають завершитися в 2022 році.

Детальніше про харківську розробку можна прочитати в розгорнутому матеріалі Укрінформу.