У США ВИПРОБОВУЮТЬ УНІКАЛЬНИЙ БОЙОВИЙ БЕЗПІЛОТНИК

Американська компанія Shield AI завершила будівництво першого повномасштабного прототипу бойового безпілотного літака X-BAT. Особливість цієї розробки – повна незалежність від звичайних аеродромів. Літак керується передовою системою штучного інтелекту, яка дозволяє йому автономно виконувати складні бойові завдання навіть у випадках, коли супротивник повністю глушить зв'язок та сигнали GPS.

Цей безпілотник удвічі більший за сучасні аналоги і розрахований на несіння до 900 кілограмів озброєння. Він  зможе долати відстань понад 3700 кілометрів на одній заправці, що робить його незамінним для тривалих місій у складних регіонах. Наразі апарат перевезли до випробувального центру в Канзасі, де фахівці спершу перевірять надійність двигуна на спеціальному крані-підвісі, після чого піднімуть автономний бойовий літак у перший повноцінний самостійний політ.

УЧЕНІ ВІДКРИЛИ МОЛЕКУЛУ ДЛЯ СХУДНЕННЯ БЕЗ ПОБІЧНИХ ЕФЕКТІВ

Дослідники зі Стенфордського університету за допомогою штучного інтелекту виявили в природі молекулу BRP, яка суттєво знижує апетит і може стати безпечнішою заміною популярних ліків для схуднення. Спеціально розроблений комп'ютерний алгоритм проаналізував близько 20 тисяч людських генів і відібрав найперспективніші білкові фрагменти, які здатні регулювати обмін речовин. Виявлена молекула діє безпосередньо на ділянку мозку, яка відповідає за відчуття насичення. Нова сполука діє набагато точніше та вибірковіше, активуючи потрібні нервові клітини в десять разів інтенсивніше.

Перші випробування на тваринах показали дивовижні результати: після введення молекули піддослідні з'їдали наполовину менше їжі, а особини з надмірною вагою за два тижні скинули зайвий жир без втрати м'язової маси. Крім того, у піддослідних покращився рівень цукру в крові. Наразі автори відкриття готують перспективну молекулу до перших клінічних випробувань на людях.

ПРОХОЛОДА ЗІ СМІТТЯ: ЯК ПЛАСТИКОВІ ПАКЕТИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬ НА ЕКОЧЕРЕПИЦЮ

Учені знайшли екологічний спосіб утилізації пластикового сміття, перетворивши викинуті пакети на міцну черепицю, здатну утримувати температуру. Для створення цього матеріалу, який назвали «пластобетоном», пластик очистили, розплавили за високої температури, залили у форми та спресували. Нова технологія має значну перевагу у швидкості виробництва: готові блоки застигають усього за добу, тоді як звичайному бетону для повного висихання та набуття міцності потрібно близько місяця. Окрім пакетів, у майбутньому дослідники планують додавати до суміші й подрібнені пластикові пляшки.

Під час випробувань екочерепиця показала дивовижні теплоізоляційні властивості: під сонцем вона нагрілася максимум до 43–44 градусів Цельсія, тоді як традиційна бетонна плита – до 60 градусів. Звісно, матеріал виявився менш міцним, ніж класичний бетон, тому його не можна використовувати для будівництва опорних стін і перекриттів, які тримають велику вагу. Натомість пластобетон ідеально підходить для захисту дахів від літньої спеки, облицювання зовнішніх стін та ізоляції каналізаційних каналів.

ДРУГЕ ЖИТТЯ СИЛІКОНУ: УЧЕНІ ЗНАЙШЛИ СПОСІБ РОЗЩЕПИТИ «ВІЧНЕ» СМІТТЯ

Силіконові вироби – від кухонних форм до медичних трубок – тривалий час вважалися непридатними для якісної переробки через сполуки з надміцними хімічними зв'язками. Більшість таких відходів просто спалювали або вивозили на звалища, оскільки розірвати зчеплення атомів у матеріалі без колосальних енерговитрат було неможливо. Проте хіміки з Берлінського технічного університету здійснили прорив, розробивши метод повного розщеплення силікону за відносно помірної температури – 80 градусів Цельсія. Нова технологія дає змогу повернути до 99% чистої вихідної сировини, з якої можна знову створювати високоякісні продукти з будь-якими властивостями.

Секрет успіху полягає в застосуванні спеціальних речовин-активаторів, які допомагають без зусиль розібрати молекулярні ланцюги силікону на базові хімічні елементи. Цей метод набагато екологічніший за традиційне виробництво силікону, яке потребує екстремального нагрівання кварцового піску до 2000 градусів Цельсія. Наразі науковці вже подали заявку на патент, але для запуску технології на заводах їм ще належить замінити деякі токсичні компоненти реакції на безпечніші аналоги та підтвердити ефективність методу у великих промислових масштабах.

РЕАКТИВНИЙ ДРОН ПОБИВ СВІТОВИЙ РЕКОРД ШВИДКОСТІ

Американський студент Томас Сальво власноруч сконструював безпілотник Reaper, який розігнався до 790 кілометрів за годину. Цей показник став новим світовим рекордом швидкості для реактивних дронів. Під час випробувань радіокерований апарат впевнено утримував максимальну швидкість протягом чотирьох хвилин, подолавши загальну відстань у 54 кілометри та несучи додатковий вантаж.

Секрет успіху реактивного БПЛА криється в його легкій та міцній конструкції: корпус виготовлено з вуглецевого волокна, а внутрішні деталі вирізано лазером. Запустити такий дрон можна з кузова пікапа, він здатний набрати висоту у два кілометри менше ніж за 20 секунд.

СМАРТФОН У РУКАВІ: УЧЕНІ СТВОРИЛИ ГНУЧКИЙ ЕКРАН, ЯКИЙ МОЖНА ПРАТИ

Дослідники з Національного університету Сінгапуру інтегрували повноцінний кольоровий сенсорний дисплей прямо в рукав звичайного одягу. Замість використання жорстких деталей, інженери створили тканину зі спеціальних «розумних» ниток зі вбудованими мікроскопічними світлодіодами та датчиками дотику. Кожна така нитка одночасно працює як елемент екрана та реагує на натискання пальців, замикаючи електричне коло. Отриманий у результаті «розумний» рукав здатен показувати картинки, відтворювати відео зі звуком, працювати як калькулятор чи компас, а також підключатися до телефона через Bluetooth.

Тканинний дисплей виявився неймовірно практичним, повністю безпечний для шкіри та витримує понад тисячу згинань. Одяг пройшов успішне тестування у звичайній пральній машині. У майбутньому розробники планують використовувати цю технологію в медицині, щоб одяг міг автоматично вимірювати температуру тіла, збирати інші показники здоров'я людини та за допомогою штучного інтелекту виводити аналітику прямо на рукав.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси). 

Перше фото: Національний університет Сінгапуру (NUS)