Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Автором-упорядником книги є доктор історичних наук Ярослав Антонюк. Видання містить 600 біографічних довідок про поляків, які брали участь у діяльності Організації українських націоналістів, а також архівні документи з кримінальних справ радянських репресивних органів, що розкривають подробиці їхньої участі в українському підпіллі.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров під час презентації наголосив на важливості дослідження участі представників різних національностей в українському повстанському русі.

«Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо створення цілісного уявлення про різноманітність у межах одних і тих самих історичних тем, тому що часто у нас існують певні перекоси. Але це, напевно, було пов’язано і з браком дослідницьких ресурсів. Ми бачимо, наскільки великою є історична палітра, тож тема, яку запропонував доктор Антонюк, актуальна сьогодні і буде актуальною завтра», – сказав Алфьоров.

Він також розповів, що під час зустрічі із заступником голови Інституту національної пам’яті Польщі Каролем Полейовським 14 жовтня, на якій обговорювалися теми спільних історичних досліджень, він запропонував дослідити тему «Українці в Армії Крайовій».

Директор Галузевого державного архіву СБУ, кандидат історичних наук Андрій Когут зазначив, що, на його думку, видання спонукає по-новому осмислити події Другої світової війни, історію українського повстанського руху та польського підпілля.

«Ця книга для мене була важливою певною мірою як актуальна провокація. Це те, що має збурювати кожного, хто хоче все ж таки розібратися для себе, що насправді відбувалося в 1940-х роках, якими були мотиви, якими були вибори ідентичностей, дуже часто непрості. І це стосується як українців, так і поляків», – сказав Когут.

Автор-упорядник Ярослав Антонюк розповів, що дослідження спирається передусім на архівні першоджерела. Їх зібрали в галузевих і державних архівах, центральних архівних установах, приватних архівних зібраннях та музейних фондах. Документальні матеріали доповнили спогадами та іншими джерелами.

Загалом у виданні представлено 141 документ, 138 із яких публікуються вперше.

Як повідомляв Укрінформ, 5 червня 2025 року Сейм Польщі ухвалив закон, яким 11 липня проголошено Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.

Міністерство закордонних справ України розцінило рішення Сейму Польщі щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА” як таке, що йде врозріз із духом добросусідських відносин.

Фото: Юлія Овсяннікова