Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У Страсбург приїхали, зокрема, звільнені з російської неволі Костянтин Давиденко та Іван Діброва, дружина цивільного бранця Люсьєна Зіновкіна, Ірина Луценко, чий син-військовослужбовець перебуває в полоні. Під час осінньої сесії ПАРЄ вони зустрілися з президенткою Асамблеї Петрою Байр та представниками політичної групи Альянсу лібералів і демократів за Європу.

«Насправді є механізми, які можуть працювати. Є рішення міжнародних органів, тієї ж Парламентської асамблеї, є рішення ООН, є міжнародні організації на кшталт Червоного Хреста. Питання в тому, що ніхто не може організувати комплексну роботу», - пояснив Давиденко, який провів у російській неволі сім з половиною років і нині очолює благодійний фонд «Цивільні в полоні».

На його думку, Росія утримує цивільних і з прагматичною метою - щоб використовувати їх для тиску на міжнародних партнерів і залякування населення окупованих територій.

«Цивільні полонені - це актив, який можна використовувати для міжнародного торгу: мовляв, зніміть із нас санкції, а ми повернемо людей. А ще це спосіб домагатися покори від населення на окупованих територіях: якщо заарештували активістів, можуть заарештувати й інших», - сказав він.

Чоловіка Люсьєни Зіновкіної Костянтина російські силовики затримали в окупованому Мелітополі у 2023 році. 22 вересня російський суд засудив його до 28 років позбавлення волі.

«Ми постійно чуємо, що цивільних полонених включать до мирних переговорів. Але ці переговори можуть тривати роками. Питання цивільних потрібно порушувати під час будь-яких переговорів, а не залишати лише для розмови про загальне мирне врегулювання», - наголошує Зіновкіна.

За її словами, родини потребують інформації про те, де перебувають їхні близькі, чи живі вони, чи отримують необхідну допомогу. Вона додала, що також необхідно документувати імена людей, причетних до незаконних ув’язнень, і запроваджувати персональні санкції, зокрема проти тих, хто ухвалює вироки.

Іван Діброва, який нині очолює благодійний фонд "Act for Freedom", розповів, що провів у російській неволі 1008 днів і тепер допомагає іншим звільненим, родинам зниклих безвісти та цивільним бранцям.

"Особливо термінового повернення потребують важкохворі полонені, які не отримують лікування. Я захворів у полоні на туберкульоз і зміг вилікуватися лише після повернення додому. За час мого перебування там семеро хлопців померли від туберкульозу, один із них - у мене на руках. Їх не лікували», — розповів Діброва.

За його словами, перед візитом представників Міжнародного комітету Червоного Хреста полонених залякують, а під час відвідання охоронці були присутні в камерах, тому люди не могли вільно розповісти про умови утримання.

Ірина Луценко привертає увагу до долі українських військових, захоплених у полон на Курському напрямку.

«Нам потрібен розголос і тиск на Росію, зокрема санкційний. Про полонених Курського напрямку лише нещодавно почали говорити відкрито, а їхні родини досі чекають повернення своїх близьких», - сказала Луценко, сина якої засудили в Росії до 17 років позбавлення волі.

За словами українських представників, вони отримали від президентки ПАРЄ уважну й співчутливу реакцію. Водночас вони очікують від європейських політиків конкретних кроків, які допоможуть встановити місцеперебування бранців, забезпечити їм допомогу та повернути додому.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні створять символ підтримки полонених і зниклих безвісти.

Фото: Лідія Таран