Ультиматуми Кремля, «поліцейські» для Путіна та скандал з Євробаченням – публікації тижня
Російська агресія: «передишка» тривала рівно один день
Тиражовані російськими ЗМІ кадри і повідомлення про відведення частини військ від українських кордонів – фейк та імітація. Більш того, за повідомленням Білого дому, кількість російських сил на кордоні з Україною навпаки збільшилася. Щонайменше на 7 тисяч військових. Те ж саме підтвердили в Міноборони Великої Британії: «Нарощування триває… За останні 48 годин РФ збільшила кількість своїх військ на кордонах з Україною». Водночас, різко погіршилася ситуація на Донбасі. Окупанти, використовуючи артилерію калібру 152 та 122 мм, міномети калібру 120 та 82 мм, ручні протитанкові гранатомети, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю, обстріляли навчальні заклади, десятки населених пунктів. Укрінформ поцікавився в експертів, що все ж таки змінилося в світі від 30 жовтня, – моменту першого повідомлення про нове нарощування російських військ біля кордону України на сторінках The Washington Post, – а що залишилося, як і раніше?
***
Ні війни, ні миру. Переговори – вести. Армію – зміцнювати
15-16 лютого війна не відбулася. Але чи можна запекло критикувати авторів прогнозів, які так і не справдилися? Оголошена дата, якщо вона має якесь відношення до реальності, добра тим, що змушує сторону, яка мала такі плани, усвідомлювати репутаційні – хай як смішно звучить це слово щодо Росії – ризики дій за старим планом. Зручніше відмовитися від них і звинуватити опонентів у брехні. Отже, яким має бути сьогоднішній порядок денний для України.
***
На Майдані ми сподобалися самі собі, і уже ніколи цього не забудемо
Через вісім років підтвердилися слова французького філософа, сказані зі сцени Майдану: Серце Європи б’ється у центрі української столиці! Майдан не закінчився у лютому 2014-го. Його пам’ять та підсумки продовжують впливати і на наше повсякденне життя, і на роль та місце України у великому світі. Майдан майже не дав Україні нових політиків, але показав справжнє обличчя багатьох старих. Він не змінив докорінно систему, але дав їй нову якість і властивість не тільки досягати прагматичних цілей, а й згадати про моральні орієнтири та генетичну приналежність до демократичної Європи. Поки що лише так – згадати – але це шлях, який після Майдану ми уже не маємо права не пройти.
***
Заяви Шольца із тривожними нотками? Не варто перейматися!
Навколо Путіна вимальовується на найближчу перспективу дуже цікава картина під назвою «Поганий поліцейський/хороший поліцейський» (Good cop/bad cop). Хто і яку роль виконує – здогадатися не важко. «Хороші поліцейські» – Шольц з Макроном. Саме вони висловлюють симпатію очільнику Кремля, розуміння. Ну, а «погані» – Байден з Джонсоном, які поводяться протилежним чином. Втім, може, ми помиляємося, чогось не розуміємо? Особливий статус Донбасу, зміни до Конституції, членство України в НАТО... Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час свого українсько-російського турне багато чого сказав. Укрінформ розпитав експертів, як вони оцінюють заяви Шольца.
***
DDoS- та інформатаки: уроки для України, українців та банків
Цього тижня Україна зазнала безпрецедентних за потужністю DDoS-атак. І ні в кого із наших притомних співвітчизників немає сумніву, що вони є елементом гібридної війни з боку РФ. Судячи із численних офіційних та неофіційних заяв та коментарів, так думають і міжнародні партнери нашої країни. Основне завдання зловмисників – дестабілізувати й без того непросту соціально-економічну ситуацію в країні, змусити українців панікувати, знизити рівень їхньої довіри не лише до держави, а й до її інституцій та сервісів, які вона надає. Тому цього разу, окрім сайтів Міноборони, Збройних сил, низки інших держорганів, нападу зазнали й ресурси НБУ, портал і застосунок “Дія”, державних Ощадбанку і Приватбанку, а також комерційні банки.
***
Журналіст Сергій Гармаш із 2014 року постійно мешкає в Києві, куди переїхав з Донецька. Зі сходом України в Сергія також пов'язана велика частина професійного життя, він засновник проукраїнського сайту «Острів». Гармаш є представником окремих районів Донецької області у складі української делегації у Тристоронній контактній групі. У ці тривожні дні Укрінформ вирішив поговорити з Сергієм про те, що відбувається в ТКГ, як він сам відчуває і бачить настрій свого рідного краю і, нарешті, якою, на його думку, є доля Мінських угод.
***
На тлі подій останніх днів чимало українських багатіїв, а також депутатів залишили Україну хто як – чартерними та звичайними авіарейсами, залізницею, автомобілями. Ну, «люди з можливостями» скрізь такі. До речі, деякі з них уже заявили, що повертаються. А перед тим, українська влада закликала їх до цього: мовляв, все під контролем. А ще про тимчасове перенесення посольств із Києва до Львова заявили дипломати США, Канади, Австралії... Тим часом жодної паніки в українських містах не спостерігається: ніхто не скуповує масово продукти, не вимітає з істерикою гроші в банках… Люди продовжують жити своїм буденним життям. Напевне все тому, що українці – це не та нація, яку можна залякати інформаційними «вливаннями» через соцмережі. Україна живе в умовах війни уже 8 років і якщо, не дай Боже, на нас чекає новий ворожий наступ, то ми зможемо відстояти свою країну. Істерія і паніка - це не про нас, що добре видно з того, що пишуть медійні персони, військові та прості українці.
***
Анатомія скандалу: Аліна Паш за Україну не виступатиме, але проблема – не зникла
Оргкомітет Національного відбору на участь у Євробаченні-2022 ухвалив рішення про припинення участі у відборі співачки Аліни Паш, яка перемогла із піснею "Тіні забутих предків" і мала представляти Україну. Раніше в інтернеті з'явилася інформація, що Паш виступала в окупованому Криму. Люди пригадали інтерв'ю Катерині Осадчій, де співачка сказала, що перетнула кордон з Росії, летівши до Криму з Москви. Невдовзі Паш заявила, що їхала до Криму автобусом з України, вона передала Суспільному мовнику довідку начебто від прикордонників. Виявилося, що ця довідка — підробна. Отже, що відомо про скандальний фінал Національного відбору на Євробачення-2022.
***
Юрій Щербак – дипломат, письменник, який продукує в чомусь феноменальний український жанр, в одному флаконі – це й політична антиутопія, і сатира. У його книжках дії завжди відбуваються в майбутньому, де Україна виборює своє право на існування то у лідерів УРОДа (Українсько-російська об’єднана держава), то в борні з ОРДА (Організація революційних держав Азії). Але це книги і про сьогоднішній день. Про щоденну боротьбу, про помилки, про ворогів та друзів. “Я нікуди не поїду. І я не один... Я просто хочу бути потрібним своїй країні й піду на радіо, куди завгодно – працювати в медійні структури, автомат хотів би мати (у мене немає, на жаль). Я вже воювати не можу, тільки словом можу воювати. І так і буде”, - каже Юрій Щербак в інтерв’ю Укрінформу.
***
У серпні минулого року Україні вдалося придбати британський криголам «Джеймс Кларк Росс», який згодом передали українським дослідникам Антарктики під іменем «Ноосфера». До цього майже 20 років наша країна не мала наукового судна для полярних експедицій. Зараз же перед Україною відкривається великий спектр можливостей для досліджень Світового океану. Наприкінці січня криголам “Ноосфера” вже під українським прапором відправився у свій перший рейс з Одеси до Антарктики. На цей рейс запланована низка досліджень – як по всьому маршруту, так і в атлантичному секторі Антарктики та в акваторії довкола Антарктичного півострова. Про особливості “Ноосфери”, дослідження у першому рейсі та планах на майбутні експедиції Укрінформу розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.
