Антипутінська коаліція, турецькі БПЛА з українськими «серцями» і кусючі ціни - публікації тижня

Антипутінська коаліція, турецькі БПЛА з українськими «серцями» і кусючі ціни - публікації тижня

Укрінформ
Публікації Укрінформу про найважливіше, які ви могли пропустити цього тижня:

Захід показує Путіну те, на що він давно заслуговує

В середині листопаду-2021, схоже, відбувається те, чого в Україні давно чекали: ми спостерігаємо різку зміну риторики країн Заходу щодо Росії. Ще у жовтні лідери європейських країн виступали із заспокійливими заявами, на зміст і тональність яких не впливало навіть різке подорожчання газу. Відверті спроби Росії шантажувати Європу енергоносіями напередодні холодної зими, погрозами на адресу України, першими проявами міграційної війни з ЄС – нічого, крім уже навіть не смішного «глибокого занепокоєння» не викликали. І от - все різко змінилося. Що трапилось? Захід втомився від російських «вивертів»? Конкретна загроза на кордоні Білорусі з Польщею? Жорстка позиція Великої Британії? «Чарівний пендель» з Вашингтона? Низка українських політичних та військових експертів уже встигли висловити з цього приводу думку про те, що вимальовуються контури майбутньої антипутінської коаліції. Про що йдеться?

***

Халюк Байрактар, генеральний директор турецької компанії Baykar Makina: Різні конфігурації БПЛА Akıncı матимуть різні двигуни українського виробництва

10-13 листопада у Стамбулі проводилася міжнародна виставка оборонної та аерокосмічної промисловості SAHA Expo за участю майже пів тисячі великих і малих компаній, стартапів. Її організатор – Стамбульська асоціація компаній оборонної, авіаційної й космічної промисловості (SAHA Istanbul), другий за розміром у Європі оборонно-аерокосмічний кластер. Під час виставки українські компанії підписали кілька угод, які в перспективі можуть стати історичними. Зокрема, ДП «Івченко-прогрес» та АТ «Мотор Січ» уклали контракти з Baykar Makina про постачання двигунів для безпілотної платформи Akıncı, яка є передовою у світі та вже побила рекорди з тривалості перебування в повітрі та максимальної висоти польоту.

БПЛА Akıncı з серпня - на озброєнні збройних сил Туреччини. У планах розробника – створення кількох конфігурацій для різних задач. За два роки Baykar Makina планують представити безпілотний винищувач, «серцем» якого будуть двигуни українського виробництва. Про експертні перспективи БПЛА Akıncı, особливості його конфігурацій, про співпрацю з українськими підприємствами, використання нашими збройними силами Bayraktar TB2, створення на території України заводу з виробництва безпілотників – розповів Укрінформу та Defense Express генеральний директор Baykar Makina, голова ради директорів SAHA Istanbul Халюк Байрактар.

***

Боєприпаси для ЗСУ: як просувається виробництво?

Питання боєприпасів в Україні завжди стояло гостро. Єдиний вітчизняний патронний завод у Луганську у 2014 році захопили російські окупанти. З того часу минуло вже понад сім років, але новий завод так і не з'явився, хоча періодично звучать обіцянки його побудувати. Наприклад, ще наприкінці 2015 року про це казав тодішній прем'єр Арсеній Яценюк. У 2017 році обіцяв побудувати патронний завод п'ятий президент Петро Порошенко. У Мінекономіки тоді заявляли, що ведеться підготовка до запуску підприємства в 2018-2019 роках. Але цього не сталося. За нової влади кілька заяв про патронний завод було від нинішнього глави «Укроборонпрому» Юрія Гусєва. У червні 2021 р. він повідомив про укладення угоди з канадськими компаніями, яка передбачає виготовлення стрілецької зброї та боєприпасів на новому заводі. Інвесторами виступлять канадські GL Munitions Inc. і Waterbury-Farrel. А в липні стало відомо, що патронний завод хочуть побудувати в Житомирі. Інвестувати в будівництво понад 100 млн доларів готова американська компанія. Укрінформ вирішив з’ясувати, як просувається справа?

***

Герт-Ян ван ден Берг і Маартен Сандерс, нідерландські адвокати, які представляють інтереси України у справі про «скіфське золото»: Ми віримо, що Україна переможе і на рівні Верховного суду

Після семи років юридичної війни Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення повернути експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» Україні. Однак на цьому битву за «скіфське золото» не завершено. Завершується провадження в апеляційному суді, тобто рішення є остаточним в апеляції, але це - не фінальний вердикт. Чотири кримських музеї – Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник «Херсонес Таврійський» – тепер мають право звернутися до Верховного суду в Нідерландах, щоб оскаржити рішення Апеляційного суду в Амстердамі. Представники РФ не приховують намір знову йти до суду. На скільки років може затягнутися процес, перш ніж буде винесено остаточне рішення у цій справі? Як готуються до нового процесу та які шанси в України на перемогу у Верховному суді в Нідерландах, Укрінформ розпитав нідерландських адвокатів, які разом з українськими колегами відстоюють інтереси України у справі про «скіфське золото».

***

Коронавірус обіцяє нам перепочинок узимку. Але короткий…

Україна вийшла на плато захворюваності, пік за кількістю нових COVID-випадків уже пройдено десь наприкінці жовтня. Потроху почали звільнятися ліжка в лікарнях, а статистика виписки – перевищувати нові госпіталізації. Хоча кількість летальних випадків продовжує жахати. Коли ж можна буде зітхнути з полегшенням? Укрінформ запитав у лікарів про конкретний досвід, набутий наприкінці другого року пандемії COVID-19, а також про те, чого чекати далі.

***

Охрана, отмєна”, або Чому в Києві відкладали підвищення цін на проїзд

З 1 січня 2022 року вартість проїзду в громадському транспорті Києва не зросте до 20 гривень. Як устиг заявити столичний мер Віталій Кличко, це питання “відкладено до кінця опалювального сезону”, який зазвичай триває до квітня. Що кажуть експерти: наскільки соціально обґрунтовано піднімати ціни? Як це співвідноситься із середньою зарплатою, із вартістю проїзду в європейських столицях? Згадаймо “історію питання”: коли та як дорожчав транспорт у Києві.

***

Тіні забутих предків із Дубового

Кореспондентка Укрінформу побувала в Дубовому на Тячівщині з Марією Чендей-Трещак та Іваном Трещаком – донькою і зятем Івана Чендея – українського письменника та кіносценариста, автора сценарію “Тіней забутих предків”. П'ять років поспіль вони організовують на Закарпатті “Чендей-фест” – це конкурс малої прози та чендеєзнавства, який проводять у форматі фестивалю (із дискусіями, презентаціями книг, театральними та кінопоказами). І завжди частиною програми є поїздка у Дубове – лауреати конкурсу конче мають побачити той світ, із якого письменник брав своїх героїв, та зійти на його Ясенову, гору в Дубовому біля полонини Апецької, яку Чендей описував у своїх творах. У репортажі розповідаємо про село з високими горами та крутими карпатськими характерами.

Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-