У Любліні відкрили пам'ятник «пароху концтабору Майданек» Омеляну Ковчу

У ній узяли участь делегація з України, до якої увійшов міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, представники польської влади та місцевого самоврядування, української громади, журналісти двох країн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Перед цим у Люблінському соборі відбулося богослужіння під головуванням глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, а у музеї-концтаборі “Майданек” запалено свічки у пам’ять про замордованих у концтаборах у роки Другої світової війни.

Офіційна церемонія відкриття пам’ятника відбувалася за участю українських пластунів та польських харцерів, військової варти.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба на церемонії наголосив, що людина має право вибору, але жахливо і боляче було робити вибір тоді, коли “машина нацизму перемелювала долі мільйонів, а на схід від Любліна мільйони людських доль перемелювала машина комунізму”. “Я хочу побажати усім присутнім, щоб у важкі часи, коли кожен з нас поставатиме перед вибором, Господь давав нам силу робити правильний вибір”, - сказав Кулеба.

Він також зачитав листа від Президента Володимира Зеленського, в якому зазначається, що постать Омеляна Ковча стала “об’єднуючою силою для українського та польського народів, взірцем того, наскільки цінною є взаємопідтримка і взаємоповага незалежно від національності і віросповідання”. Глава Української держави також висловив сподівання, що жертовність Омеляна Ковча буде належно оцінена, а його пам'ять вшанована через надання звання Праведника народів світу.

Своєю чергою у листі президента Польщі Анджея Дуди, який також був зачитаний, висловлено сподівання, що цей пам'ятник стане місцем зустрічей та спільних молитов для українців, поляків, німців і представників інших націй.

Водночас глава УГКЦ, який разом із єпископом Римо-католицької церкви Мечиславом Сціслом освятив монумент, підкреслив, що пам'ять про Ковча має бути пересторогою, аби не повторилися ті страшні події, які відбувалися у концтаборах під час війни. “Отець Омелян показує, що навіть у найважчі часи завжди є щось, що може об’єднувати, що є основою поваги і любові, основою того, що ми сьогодні називаємо людяністю”, - наголосив блаженніший Святослав.

Мер Любліна Кшиштоф Жук також зазначив, що Омелян Ковч, який помер у концтаборі, надаючи духовну допомогу і підтримку іншим, є “героєм віри і любові”. “Це символ гідності і єднання між народами, така постать нам зараз потрібна”, - підкреслив Жук.

У Любліні відкрили пам’ятник Праведнику України Омеляну Ковчу / Фото: Юрій Банахевич

Мер нагадав, що у Любліні на честь Ковча названо вулицю і перехрестя.

За словами Івана Васюника, голови Комітету з вшанування пам’яті блаженного Омеляна Ковча, цим монументом вшановано пам'ять не лише Ковча, а й мільйонів загиблих у Другій світовій війні.

“Цей знак навічно поєднує історичну пам’ять українців, поляків та євреїв. На моє переконання, на духовній мапі Польщі, України, Європи і світу постає ще один символ перемоги добра над злом і ненавистю”, - підкреслив Васюник.

Він зауважив, що цей знак набуває ще більшого значення у час, коли Україна бореться проти російської агресії.

Відбулося також вручення відзнак ім. блаженного Омеляна Ковча. У Любліні її отримали організації “Пласт” та Рух дослідників Польської скаутської асоціації, а також всесвітньо відома режисерка Агнєшка Голланд, яка наголосила, що важливо не лише вшановувати героїв, а й наслідувати їх. За її словами, жахливі справи творяться й сьогодні, і від кожного залежить, наскільки зло не зможе перемагати. Раніше відзнаку отримали з рук глави УГКЦ колишній в’язень Кремля режисер Олег Сенцов та експосол США у Польщі Деніел Фрід.

Офіційна церемонія завершилася виступом сестер Тельнюк, покладанням квітів і запалюванням свічок біля монумента.

Як повідомлялося, пам’ятник Омеляну Ковчу встановлено на дорозі мучеників Майданека у Любліні 25 березня 2021 р.

Омелян Ковч (1884-1944) – український греко-католицький священник-місіонер, капелан Української галицької армії, громадський діяч, патріот, праведник України, блаженний священномученик. Під час німецької окупації Галичини, намагаючись врятувати євреїв від знищення, попри заборону хрестив їх і видавав їм метрики. Ковч написав листа Гітлеру, у якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати їх у гетто.

За це 30 грудня 1942 року його заарештувало гестапо й кинуло до львівської в’язниці, а в серпні 1943 року – до концтабору Майданек, де таємно продовжував душпастирську діяльність. Він помер у концтаборі у березні 1944 року.