Японці почали краще розрізняти Україну і Росію
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив заступник виконавчого директора, директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук на презентації дослідження «Сприйняття України в Японії».
Герасимчук констатував, що, як засвідчило дослідження, про Україну в Японії відомо дуже мало, дехто не впевнений у суб’єкті нашої країни, є й такі, хто не знає, де вона розташована географічно. Окрім того, в Японії сприймають Україну здебільшого через російський контекст і співвідносять з Росією, у тому числі в кулінарному аспекті.
Водночас експерт зауважив, що з 2014 року, коли розпочалася війна на Донбасі, ситуація зі сприйняттям України в Японії дещо змінилася.
«Вочевидь, стало більше уваги японських медіа до розвитку подій в Україні, і таким чином факт війни, парадоксально, але став позитивом для нас у плані сприйняття нас у Японії, тобто Україну почали відрізняти від Російської Федерації і Радянського Союзу як щось окреме», - сказав Герасимчук.
Водночас він зауважив, що війна, в якій Україна протистоїть російській агресії, спричинила у сприйнятті японців іншу проблему – наша країна викликала в них асоціації з небезпекою, якої треба уникати, та нестабільністю.
За словами Герасимчука, японці хочуть, щоб у будь-якій історії був елемент надії, тому при просуванні іміджу України в Японії не слід фокусуватися на негативі і проблемах, треба формувати позитивні меседжі про Україну для японської аудиторії.
«Позитивні асоціації, які можна обігрувати і якими можна користуватися, це багатовікова історія України, це цікава культура, мальовнича природа, зокрема японцям подобаються соняшникові поля, Тунель кохання на Рівненщині, українська кухня, вишиванка як елемент сучасної моди, класичне мистецтво, зокрема опера та балет, і козаки, тому що вони схожі на самураїв», - поінформував заступник виконавчого директора «Української призми».
Серія досліджень реалізована у 2020 році Українським інститутом спільно з Міжнародним фондом “Відродження”. Виконавці досліджень: аналітичний центр Рада зовнішньої політики “Українська призма” та дослідницька компанія InMind.
