Правозахисники торік нарахували понад сто випадків переслідування активістів

Правозахисники торік нарахували понад сто випадків переслідування активістів

Укрінформ
У 2020 році правозахисники зафіксували 101 випадок нападів і переслідувань громадських активістів в Україні.

Про це йшлося у рамках презентації в Укрінформі моніторингової доповіді «Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2020 році» у межах проєкту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні», що фінансується ЄС та організований Центром прав людини ZMINA.

«Усього за 2020 рік ZMINA зафіксувала 101 випадок переслідування за громадську діяльність чи дії на захист прав людини. Найбільше з них сталося в лютому (11), вересні (13) та грудні (12), найменше – по 5 випадків – у серпні й листопаді. Карантинні обмеження, що припали на весняні місяці, не знизили кількості й інтенсивності переслідування, зокрема в цей час зафіксовані зловживання спробами притягнення до адміністративної відповідальності за проведення мирних зібрань, що в більшості випадків згодом скасовувалися судами різних інстанцій», - представила дані моніторингу дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова.

Читайте також: Правозахисник: «суди» у Криму торік ув’язнили 24 особи, десять вироків – від 12 до 19 років

Серед задокументованих інцидентів найпоширенішими були спроби залякування активістів (22), фізичні напади на них (21) та знищення чи пошкодження їхнього майна (18), задокументовано по 10 інцидентів, що мали ознаки юридичного переслідування та 9 спроб дискредитації громадських діячів. По 7 інцидентів стосувалися перешкоджання мирним зібранням або мали ознаки незаконного затримання чи обшуку. Ще 3 випадки були кваліфіковані як перешкоджання діяльності громадських організацій.

«З-поміж 21 випадку нападів на активістів, згаданих вище, тільки в чотирьох було оголошено про підозру ймовірним нападникам. При цьому якщо йдеться про підпали будинків та автівок, що належать активістам або їхнім родичам, то станом на кінець грудня 2020 року не було відомо про жоден випадок серед зафіксованих протягом року, коли поліція оголошувала комусь про підозру й передавала таке провадження до суду, тож ці злочини здебільшого залишалися безкарними», - зазначила активістка.

Згідно з дослідженням, як і в попередні роки, активістів та правозахисників переслідували в більшості регіонів України. Проте лідерами за кількістю інцидентів залишаються Київ (44) та Одеська область (10). За ними – Київська, Дніпропетровська області (по 8), Харківщина (6) та Львівщина (3).

Читайте також: Україна — у трійці країн Ради Європи за кількістю позовів до ЄСПЛ

За результатами моніторингу, протягом 2020 року серед різновидів громадської діяльності найбільш ризикованими були: протидія корупції (20), захист прав ЛГБТІК (19) та захист довкілля (9).

Також у документі зазначається, що впродовж 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано 12 законопроєктів, що є загрозливими для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини й неправомірно обмежують свободу об’єднань та асоціацій в Україні.

«Деякі положення цих законопроєктів є дискримінаційними стосовно громадських організацій та активістів і несуть ризики для вільного розвитку громадянського суспільства в Україні, оскільки прирівнюють адвокаційну діяльність організацій громадянського суспільства до комерційного лобізму, передбачають люстрацію вихідців із громадського сектору або введення поняття «іноземних агентів», забороняють громадським активістам проводити акції протесту біля судів, запроваджують «перевірки на поліграфі» для громадських активістів, передбачають надмірну й невиправдану фінансову звітність для громадських організацій з іноземним фінансуванням, вилучають термін «ґендер» із законодавства та забороняють «пропаганду гомосексуалізму» тощо», - підкреслила правова аналітикиня ZMINA Олена Виноградова.

Читайте також: Із жінками жарти погані: як у ВР вирішили карати за прояви сексизму

За даними моніторингу, ці проєкти законів внесено народними депутатами від трьох політичних фракцій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – за життя» та «Батьківщина». Більшість із них були розроблені не для регулювання конкретно громадянського суспільства, адже стосуються інших сфер. Однак деякі положення цих документів прямо чи опосередковано впливають на діяльність громадських організацій та громадянські свободи загалом. Крім того, частина подібних ініціатив синхронізується з дискредитаційною кампанією проти «соросят» і антизахідною риторикою, яку розгортали окремі політичні сили, зазначили правозахисники.

Проєкт «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні» реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт зосереджується на правовому та оперативному захисті та підтримці правозахисників і антикорупційних активістів в Україні, підтримці позитивної ролі правозахисників у суспільстві та налагодженні зв’язків між ними, збільшенні кількості ефективних розслідувань нападів на правозахисників та активістів тощо. Проєкт триває з 2019 року до 2022 року.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-