Що передбачає новий Держстандарт базової освіти: Шкарлет розповів деталі

Що передбачає новий Держстандарт базової освіти: Шкарлет розповів деталі

Укрінформ
Новий Державний стандарт базової середньої освіти є продовженням реформи Нової української школи в середній школі.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на презентації Держстандарту сказав т.в.о. міністра освіти та науки Сергій Шкарлет.

“Базовою основою нашого стандарту є Закон “Про освіту”, де впроваджені всі ключові компетентності та наскрізні вміння, підґрунтям є рекомендації Європейського парламенту та Ради Європи щодо ключових компетентностей освіти впродовж життя, досвід провідних країн, таких, як Фінляндія, Франція, Шотландія, Польща, Канади. Держстандарт - продовження реалізації реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. Ми маємо чітко затверджені 11 основних компетентностей, розподіл на цикли базової середньої освіти, і головне - наскрізні вміння», - сказав Шкарлет.

За його словами, батьки теж є учасниками освітнього процесу і в стандарті закладено такі елементи, як можливість відстеження освітнього поступу дітей. «Педагоги - основний ключовий елемент реалізації стандарту, супроводжуватимуть освітній процес, маючи академічну свободу. І головне - основою стандарту є забезпечення достатнім ресурсом педагогічної майстерності”, - заявив Шкарлет.

Читайте також: Підвищення зарплат вчителів не скасовується, а відтерміновується - МОН

Також, згідно зі стандартом, за словами Шкарлета, школи мають бути забезпечені всім необхідним - підручниками, посібниками, в тому числі і електронними.

“Враховуючи весь цей арсенал, ми сподіваємося на те, що закладені позитивні тенденції до розвитку проєкту Нова українська школа будуть і надалі підґрунтям для розробки базового стандарту старшої школи”, - сказав Шкралет.

Як додала на брифінгу заступниця міністра Любомира Мандзій, з 2021 року за новим стандартом базової школи розпочнуть вчитися випускники нинішніх пілотних 4-х класів НУШ, а з 2022 року - усі випускники початкової школи.

Основна зміна, за її словами, як у початковій, так і в базовій освіті, в тому, що навчальні результати дітей оцінюються не тільки за сумою знань, а й відстежується навчальний поступ школярів.

Читайте також: Для школярів випустили комікси про COVID-19, маски та антисептики

Стандарт визначає структуру та зміст базової середньої освіти, передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема щодо оцінювання результатів навчання та організації освітнього процесу.

Документом встановлюються орієнтири, за якими учні розбудовуватимуть власні компетентності – здобуватимуть знання, розвиватимуть вміння та формуватимуть ставлення.

Типовий навчальний план буде варіативним – вчителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси в інтересах своїх учнів. Батьки зможуть відстежувати навчальний поступ своїх дітей.

В МОН зазначили, що стандарт не містить поділу на предмети, а лише на освітні галузі: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, громадянська, історична, мистецька тощо.

Таким чином розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції.

Читайте також: Вступну кампанію для абітурієнтів з окупованого Криму та Донбасу подовжили до 23 жовтня

Ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи): вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість і фінансова грамотність.

У стандарті міститься опис цих компетентностей включно з базовими знаннями з кожної освітньої галузі, наскрізних вмінь, обов’язкові результати навчання тощо. Крім того, стандарт описує загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями; рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

Читайте також: В Україні запускають «пілот» шкільних е-журналів та е-щоденників

МОН планує з жовтня 2020 року до березня 2021-го розробити типову освітню та модельні навчальні програми. У листопаді 2020-го – вересні 2021 року планується розробка системи оцінювання компетентностей, здобутих на рівні базової середньої освіти.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти 30 вересня 2020 року.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-