Впровадження

Впровадження "мовних" рекомендацій Венеційської комісії залежить від Ради

Укрінформ
Впровадження рекомендацій Венеційської комісії щодо мовної статті закону про освіту залежить від ухвалення народними депутатами погодженого у профільному комітеті законопроекту про продовження перехідного періоду до 2023 року.

Про це заявила на брифінгу в понеділок, 18 лютого, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На розгляді у Верховній Раді знаходиться вже два законопроекти, які дозволять за умови їх прийняття продовжити впровадження статті 7 закону про освіту відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії до 2023 року. Це саме те, що нам необхідно з точки зору підготовки до цього процесу... Мені дуже хотілося б розраховувати на те, що вже після нашої роботи з парламентаріями і після вироблення додаткового законопроекту, який враховує всі застереження народних обранців, він побачить таки своє голосування у Раді, і ми зможемо їх (рекомендації – ред.) виконати, тому що зі свого боку уряд зробив цей крок ще рік тому», - сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона додала, що новий законопроект уже пройшов обговорення у профільному комітеті, зараз все залежить від політичної волі народних депутатів.

Водночас Климпуш-Цинцадзе акцентувала, що Україна продовжує консультації з питання мови освіти з національними меншинами.

«Ми вважаємо, що нам вдалося досягти порозуміння з усіма країнами-сусідами, представники яких живуть на нашій території, окрім, на жаль, Угорщини. Хотілося б, щоб це був діалог з представниками нацменшини, а не шантажу з боку уряду іншої країни стосовно позиції України. На цьому ми наполягаємо. Ми вважаємо, що брати в заручники проведення Комісії Україна – НАТО на високому рівні - це виходить за рамки етичної поведінки будь-якої країни-члена Альянсу. Тому сподіваюсь, що спільними зусиллями разом з партнерами в Альянсі ми перейдемо на інший рівень і повернемося до можливості мати КУН на високому рівні», - резюмувала віце-прем’єр-міністр.

Читайте також: Климпуш-Цинцадзе доручила прискорити розробку євроінтеграційних законопроектів

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 28 вересня 2017 року набув чинності закон «Про освіту», який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома або більше мовами. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

Водночас проти імплементації певних положень закону, зокрема статті 7 щодо мови освіти в Україні, виступили Угорщина й Румунія. Зокрема, в Угорщині заявили про намір блокувати зближення України та ЄС через цей закон про освіту.

28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін передав закон на розгляд Венеційської комісії.

8 грудня 2017 року Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо “мовної статті” закону “Про освіту”. На думку Комісії, для виконання цієї статті закону в її нинішньому вигляді Україна має повною мірою використовувати гнучкість при ухваленні імплементаційного законодавства, продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови, та покращити якість викладання останньої. Висновок Венеціанської комісії не зобов'язує Україну вносити зміни до закону.

Водночас згодом в Україні підготували законопроект, що подовжує імплементацію мовної статті в освіті до 2023 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-