“Я рани ваші взяв на себе”

“Я рани ваші взяв на себе”

3798
Ukrinform
Знаменна, неординарна подія відбулася у неділю (16.07.2017р.) у місті Коломия.

За благословенням правлячого архиєрея Коломийсько-Чернівецької єпархії, кир Василія Івасюка у катедральному соборі Преображення Христового м. Коломия, вперше після виготовлення екслюзивної рами-ківота, для загального почитання вірними була виставлена ікона Христа Спасителя, що носить назву “Я рани ваші взяв на себе”.

Історія приходу ікони до Українського суспільства межує з чудесними об’явленнями, котрими так багатіє  церква Христова, та котрі Господь зсилає щоб спонукувати нас до ще більш ревної віри, покаяння та навернення.

- Три фронтові друзі на передових позиціях у межах Мар’янки готували місце під вогневу точку, неквапно прибираючи розвалини на місці колишніх, прямим попаданням розбитих гаражів…

- На фронті на звук металу особлива реакція, - розповідає мені один з них на псевдо “Бен”,

- Почувши брязкіт металу,  на рівні підствідомості, відчули як майнула думка: “Невже розтяжка?” Нерви  й так натягнуті немов струни, внаслідок нелегких фронтових буднів… І тут, отче, я побачив погляд, очі котрі запали мені в душу… в самісіньку її глибину… до сих пір перед очима, - неквапно розповідають “Бен” та ‘”Толстий”.

- Залишати ікону там на розвалинах ми не посміли, почистивши від бруду ми занесли її до своєї кімнати… - продовжує “Бен”.

- Ніч пройшла під ворожу артилерійську канонаду. А я, під мерехтіння свічки, дивлюся на ікону, і чомусь погляд концетрується знову на обличчі Христа, і знову ці очі, ніби німий докір, начебто крізь напівсутінок та через гуркіт вибухів щось хоче мені сказати Спаситель…

- І тут думка боляче різонула мені серце - Я ж не охрещений…

Наступного дня воїни принесли ікону до мене, а через день відбулося хрещення на лінії вогню. “Боротьба наша не проти тіла і крові, а проти духів злоби піднебесної.” (ЕФ. 6:12)   Тож Українські воїни Олександр (Бен) та Дмитро (Буцак) отримавши тайну хрещення, долучилися до церкви Христової та вже як справжні Воїни світла продовжують боротьбу проти духу ненависті,  злоби та руйнації, що його несе на нашу землю знавісніла московська орда.

Споглядаючи на ікону “Я рани Ваші взяв на себе” після фронтової літургії, я теж відчув, що якась думка також не давала мені спокою, щось до болю знайоме бачилося мені у ній, чи то я раніше її бачив, чи про щось серцю близьке вона нагадує мені…

Погляд зупинився на рваних ранах від осколків. Я зрозумів, найпримітніші були в тих місцях на тілі Спасителя,  що були нанесені йому по дорозі на голгофу.

 І я зрозумів, Господь дарує її нам щоб підтримати наш народ на його, Українській голгофі…

ВІДКРИТА РАНА ВНИЗУ ОБЛИЧЧЯ, НЕМОВ УДАР ВОЇНОМ ЮДЕЙСЬКИМ НА КОТРИЙ ІСУС ДАЄ ВІДПОВІДЬ: - Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? ( Івана 18:23)

І справді хочеться повторити за Спаситилем: - Хіба зле ми чинимо обороняючи свою землю та віру, по що ж ви чужинці московські на землю нашу прийшли, за що б’єте наш народ, дітей наших убиваючи ?

НА ДРУГІЙ СТОРОНІ ОБЛИЧЧЯ - ВМЯТИНА: -  Символ плювків та принижень, як від тодішньої юрби знавіснілої так і від сучасних… І направду, хіба мало ми сьогодні ображаємо Христа і  народ наш своєю зневірою, гріхами, неправдомовством, лицемірством, корупцією, ошуканством та крадіжками?

НА МІСЦІ ДЕ ПІД ОБЛАЧЕННЯМ РУКОЮ ТРИМАЄ ІСУС ЄВАНГЕЛІЄ - ЗНОВУ РАНА, НЕМОВ ВІД БОЛЮЧИХ ЦВЯХІВ КОТРИМИ ДО ХРЕСТА ЙОГО ПРИБИВАЛИ: - Стільки ж ми разів протягом своєї історії забиваємо чергові, болючі, шершаві цвяхи в тіло Христа своїми чварами та роздорами. 

- Будьте єдині, як і Я та Отець одне. - благає нас Ісус.

- Я і Отець Одне (Іван 10:30). - наголошує Він.

- То доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! (До филип'ян 2:2) - Вже апостол Павло закликає до Єдності…

А ми не бажаємо єднатися у спільну Українську родину віддаючи перевагу особистим амбіціям, образам, гордині чи користолюбству… І знову наносимо болючі рани Спасителю та шматуємо тіло Матері України.

РВАНІ ОСКОЛОЧНІ РАНИ ПО ОБИДВІ СТОРОНИ МІЖ ПЛЕЧЕМ І ЛІКТЕМ: - Немов криваві рани на раменах Ісуса від бича, що ним немилосердно били Його.

Безліч разів ми доповнюємо ці рани, своєю зрадою чи манкурством, служінню чужинецьким ордам та ідеологіям. От і сьогодні розриваючи ризи нашої матері церкви-мучениці, немов Ризи Христа жовніри розривали, частина українців служить  кривавому режиму “рузькаго міра”, пропагуючи лжедуховність московської імперії,  обпльовуючи борців за волю України, та поливаючи брудом мучеників віри московське лже-православ’я намагається взяти реванш, водночас благословляючи московських убивць-катів на східному фронті України…

БОЛЮЧІ, БОЛЮЧІ НОВІТНІ РАНИ НА РАМЕНАХ СПАСИТЕЛЯ, ВАЖКА, КРИВАВА ГОЛГОФА УКРАЇНИ!!!

УЛАМКИ НЕ ОБМИНУЛИ І НІМБ ТА ОБЛАЧЕННЯ ІСУСА: - Мовчазне свідчення і символ того що ворог котрий оскверняє нашу землю, прийшов поневажити всяку святиню, і віру, і церкву. За мету має знищити нашу мову, культуру, звичай і традицію, вже вкотре московин намагається знищити наш Український народ…  Але повстання із руїни нашої нації та церкви є якравим свідченням істинності слів Христа:

-  І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. (Від Матвія 16:18)

НЕМОВ ТОЧНО ВІДМІТИВШИ, УЛАМОК ІЗ ПЕКЕЛЬНОЇ МОСКОВСЬКОЇ МІНИ ПРОБИВ РІВНО ПО ЦЕНТРУ ХРЕСТА НА ОБЛАЧЕННІ: - Свідчення того що московитський богоборницький режим кинув виклик не тільки Українському народу, він у своїй гордині, агресії, відчутті безнаказанності кинув виклик самому Господу Нашому Ісусу Христу, кинув виклик Божій Правді…

- А Бог не лише Любов, Бог це також Правда…

Бо ми пам’ятаємо слова Святого Письма: - Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! (До Галатів 6:7) І віра в Божу справедливість та заступництво надає нам сили у боротьбі на шляху до перемоги, на шляху до побудови Української Держави під покровом Пресвятої Богородиці.

І ВРЕШТІ ВЕЛИЧЕЗНИЙ УЛАМОК ПРОБИВ ІКОНУ В МЕЖАХ ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСА: - Зранене серце Спасителя, через гріхи людства, і немов би списом бік Христа пробитий свідчить відкрита рана про важтість сьогоднішнього гріха байдужості.

Бо саме в більшості випадків наша байдужість до долі церкви, до майбуття своєї нації є причиною того що на нашій землі господарює окупант, а наші матері у наймах по світу намагаються прогодувати своїх дітей.

                                          ВАЖКИЙ І СМЕРТОНОСНИЙ ГРІХ БАЙДУЖОСТІ.

Не бійся ворогів – у найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – у найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство. (Бруно Ясенський)

ЗРАНЕНЕ ПРЕСВЯТЕ СЕРЦЕ СПАСИТЕЛЯ, КРОВ’Ю ОБЛИВАЄТЬСЯ! ЦЕ СЕРЦЕ МАТЕРІ-УКРАЇНИ!!!

Отож Господь під виглядом ікони “Я рани ваші взяв на себе” прийшов до нашого народу щоб відкрити очі на Правду Божу. Щоб відкрити правду про смертоносний “руський мір”, котрий нищить на своїй дорозі все живе та все святе.

Щоб показати руйнівну силу нашої збайдужілості та запроданства.

 Та, врешті-решт, щоб вказати нам шлях до справжньої Свободи - вірний Шлях до Незалежності.

Пізнайте Правду і Правда зробить вас вільними. (Ів. 8:32)

Тож ставши на молитву перед іконою, кожен напевно переосмилить свої цінності, по-новому, вповні усвідомить жертву Христа во ім’я спасіння людства та жертву  Українських воїнів, во ім’я збереження життя та торжества Божої Правди на Українській Землі.

А ще кожен, хто споглядатиме новітні рани Христа на осколками мін пошматованій іконі, нанесені зловісним, кровавим “руським міром”, повинен для себе визначитися: - Ким же же насправді йому бути у цій новітній боротьбі Українського народу  за Правду ?

- Чи то Нашої доби Юдою Іскаріотським, що знову за тридцять срібняків продаватиме Спасителя ?

- Чи Приналежним до юрби, що як колись своєю злобою, так і сьогодні своєю байдужістю наносить все нові й нові рани та бичування Христові ?

- А чи стати йому нашої доби Праведним Симеоном, та підставивши своє плече допомогти двигати хрест Сину Божому, полегшити Хресну Дорогу Матері-України, долучитися до втілення у життя заповіту великого духовного батька Української нації Андрея Шептицького, та будувати таку довгоочікувану, сповідниками віри та мучениками підпілля  вимолювану, матерями, вдовами та дітьми виплакувану, козацтвом та воїнством виборювану “РІДНУ УКРАЇНСЬКУ ХАТУ”.

А ще громада Собору Преображення Христового мімта Коломия мала можливість придбати свічку “Полум’я Звитяги”, гільза від АГС (автоматичний станковий гранатомет), підібрана на передових позиціях Мар‘янки та Авдіївки, носій смерті та руйнації, перетворена на мистецький витвір, символ віри, життя та Перемоги. Свічка розписана орнаментом Трипільського мотиву що читається як “Жертва во ім’я життя”.

А також долучилися до духовного проекту “Фронтова інтенція”, вклавши свою пожертву у наміренні на Святі Літургії котрі будуть відслужені на фронті, спільно з нашими воїнами-захисниками.

Тож усі бажаючі придбали не тільки пам’ятку Боротьби за свободу, що може стати сімейною реліквією, не тільки подали намірення на Службу Божу, але водночас і стали меценатами, долучившись до підтримки духовного заопікунства воїнів на фронті та патріотично-виховної роботи з воїнством та суспільством загалом, так як дані кошти спрямовані на забезпечення виїзду на передові позиції, на паливо, дорожні витрати та матеріали необхідні для виховної роботи.

Під час помазання святим єлеєм усі спільно проголосили “Вервиця Перемоги”.

МОЛИТВА ПЕРЕД ІКОНОЮ ХРИСТА “Я РАНИ ВАШІ ВЗЯВ НА СЕБЕ”

О, НАШ МИЛИЙ ІСУСЕ!!!

 ПЕРЕД ЧЕСНОЮ ІКОНОЮ ТВОЄЮ “Я РАНИ ВАШІ ВЗЯВ НА СЕБЕ” ПРИПАДАЮЧИ,  ЦІЛУЄМО ТВОЇ  СВЯТІ РАНИ, ПРОСИМО ПРОЩЕННЯ І ВІДПУЩЕННЯ ГРІХІВ  НАШИХ.  ВКЛЯКАЄМО У ПОКОРІ ПЕРЕД ВЕЛИЧЧЮ ТВОЄЮ І МОЛИМО ТЕБЕ: - ЧЕРЕЗ БОЛЮЧІ РАНИ ТВОЇ І ПРОЛИТУ КРОВ ДІТЕЙ ТВОЇХ, СИНІВ І ДОЧОК МАТЕРІ-УКРАЇНИ , ПОДАЙ НАМ МИР, ЄДНАННЯ  У ВІРІ ТА ЛЮБОВІ.  СПОДОБИ  У ВІЛЬНІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ СЛАВИТИ І ПРОСЛАВЛЯТИ ОТЦЯ І СИНА І СВЯТОГО ДУХА ВО ВІКИ ВІЧНІ! АМІНЬ!!!

 (Духовний твір Людвіги Ролюк, координатора всесвітньої молитовної спільноти “Вервиця Перемоги”)

Тож приношу щиру подяку правлячому  архиєрею Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ за благословення, отцю настоятелю Володимиру Білослутському та отцю Сергію Трифяку за співслужіння та теплий братський прийом.

А всій громаді приношу щиру подяку за пожертву та підтримку.

З НАМИ БОГ! З НАМИ ПРАВДА! ЗА НАМИ УКРАЇНА!

ІСУСЕ БЛАГОСЛОВИ НАС ПЕРЕМОГОЮ!

СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ - СЛАВА УКРАЇНІ!

Керівник ГО “Фронтова капеланія Шлях Єднання”, Клірик Коломийсько-Чернівецької єпархії, фронтовий капелан о. Микола Мединський (Залізняк)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-