Україна має знати поіменно всіх катів, винних у Голодоморі - Зісельс
На цьому наголосив Йосиф Зісельс - голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України - під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченої старту міжнародної програми "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття".
"Голодомор - це один з найзліших злочинів комуністичної партії і тих, хто їй прислуговував. На жаль, ми, навіть дисиденти 1970-80 років, не змогли організувати суд над комунізмом, де одною з найстрашніших сторінок був би Голодомор. Було дуже мало сил для цього. І це визначальний чинник того, що досі цей злочин не звучить так, як йому належить звучати. Україна ніколи не знала голоду, і в такій країні організувати штучний голод і заморити голодом мільйони людей - це був дуже підступний злочин з боку влади. І це треба проаналізувати. Треба знати всіх катів, які брали в цьому участь. Інакше це ніколи не стане на належний рівень вивчення і розвитку культури пам'яті в нашій країні", - наголосив Йосиф Зісельс.
Він також зазначив, що Україна волею своєї історії ніколи не була моноетнічною країною, в ній завжди проживали різні етнічні меншини і Голодомор зачепив не тільки етнічних українців, а й етнічні меншини, які проживали в районах, на які була спрямована політика Голодомору. І це також треба вивчати.
"Є різні демографічні дослідження. Я чув про цифру, що під час основної фази Голодомору - в 1932-34 роках - загинуло 80 тисяч євреїв. Але це потребує ретельного вивчення вченими - демографами, істориками - і введення в науковий обіг", - сказав громадський діяч.
Він підкреслив, що вивчення Голодомору позитивно впливає на становлення української ідентичності, національної самосвідомості. Так само на становлення єврейської самосвідомості впливала трагедія Голокосту. Але водночас він застеріг, що культивування трагедії має певні небезпечні прояви. Бо ті народи, які проживають у Східній Європі, - українці, поляки, литовці, білоруси, євреї, - за сотні років традегій вибудовуть певний комплекс віктимності, тобто починають вважати себе народами-жертвами.
"А якщо народ зациклюється на культивації народу-жертви, він уповільнюється в розвитку. І треба цього позбавлятися, і над цим треба працювати і громадським діячам, і вченим. Бо народ-жертва не розуміє ніяких претензій до себе, він не здатний самокритично оцінювати свою історію, а без цього неможливий подальший рух. І ми про це повинні думати", - сказав Зісельс.
За його словами, дуже добре це видно на прикладі Ізраїля. Бо, на відміну від євреїв у діаспорі, які культивують Голокост, роблять його центром свого існування - і це є їх комплекс віктимності, - Ізраїль на цьому не зациклився.
"Він віддає належну пам'ять жертвам, побудував величезні меморіали, але він відштовхується від цієї трагедії і йде далі. Бо тільки захист свого суверенітету, своєї незалежності, тільки економічний розвиток може дати народові шлях у майбутнє. І Україна повинна також знайти для себе таку можливість - подолати комплекс віктимності, відштовхнутися від своїх трагедій і йти далі в майбутнє. Це дуже непростий шлях. Але іншого вибору у нас немає", - підкреслив Зісельс.
