На кліматичній конференції в Анталії обговорили руйнування Росією культурної спадщини та екології в Криму
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Україна втратила контроль над природоохоронними акваторіями в Криму та басейні Азовського моря, площа яких перевищує 272 гектари… Через російську окупацію українські вчені не мають змоги проводити дослідження у водах Криму, що унеможливлює повну оцінку завданої шкоди”, - повідомила народна депутатка України Таміла Ташева.
Парламентарка навела приклади екологічних руйнувань, спричинених Росією в Криму. Зокрема, згадала про загрозу для дельфінів через російські військові загородження, встановлені на шляху їхньої міграції, майже повне пересихання однієї з найбільших в Криму річок - Біюк-Карасу - після припинення скидання води з водосховища та інші.

Ташева також нагадала про загрозу історичним та культурним пам'яткам в Криму через діяльність російської окупаційної влади, зокрема внаслідок “реставраційних робіт” в Ханському палаці та робіт, проведених у стародавньому місті Херсонес.
“Цього року ЮНЕСКО внесло стародавнє місто Херсонес до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Для фіксації змін на цьому об’єкті ЮНЕСКО використала супутникові знімки. Наші партнери могли б допомогти нам відстежувати руйнування, що відбуваються вздовж узбережжя Криму та на території природних заповідників, застосовуючи ті самі інструменти», - сказала Ташева.
Член виконавчого комітету Світового конгресу кримських татар від Польщі Недім Усеїнов зазначив, що Росія використовує контроль над інтернетом в окупованому Криму для переслідування кримських татар. Такі випадки він задокументував у доповіді «Чужі у власному домі», яку на початку листопада оприлюднила PEN America.

«Найбільш вражаючий висновок цієї доповіді полягає в тому, що сьогодні в окупованому Криму кримського татарина можуть безпідставно звинуватити в тероризмі через допис, який він опублікував в інтернеті багато років тому, навіть до 2014 року», - сказав Недім Усеїнов.
За його словами, до середини 2017 року підконтрольні Росії мережі повністю замінили українські на півострові. Усеїнов також звернув увагу на блокування кримськотатарських медіа та освітніх матеріалів, через що родинам в окупованому Криму стає складніше навчати дітей рідної мови.
Заступник Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Сулейман Мамутов наголосив на тому, яке значення має півострів для корінних народів України і яку роль відвела йому Росія у війні проти України.
«Для нас, корінних народів України, Крим - центр всесвіту. Крим - наш дім. Для Кремля ж Крим був військовим опорним пунктом, плацдармом. У 2022 році ми побачили, для чого цей плацдарм використали, - для спроби стерти Україну з карти», - сказав Мамутов.
За його словами, окупаційна влада демонструє за кордоном кримськотатарські концерти й книжкові ярмарки, аби створити враження, що Росія дбає про права національних меншин. Водночас на півострові тривають незаконні обшуки та переслідування активістів, журналістів і вірян.
Викладачка Анкарського та Карабюкського університетів Юлія Білецька запропонувала зафіксувати свідчення турецьких істориків і реставраторів про те, який вигляд мали кримські пам’ятки до російської окупації та яке значення вони мали. Вона нагадала, що у 2009 році Турецьке агентство зі співробітництва та координації (TİKA) разом з українськими партнерами відреставрувало Зинджирли-медресе поблизу Бахчисарая. Натомість у розташованому неподалік Ханському палаці під час так званої «реставрації», яку проводить Росія, було знищено оригінальні розписи.
«Ці знання є доказом. Вони показують, що Росія руйнує сьогодні. І вони знадобляться завтра, коли Крим повернеться до України і його пам’ятки можна буде по-справжньому відреставрувати», - сказала Білецька.

Вона також запропонувала перекладати турецькою мовою доповіді про становище кримських татар в окупації, зокрема такі, як дослідження PEN America, співавтором якого є Недім Усеїнов. Це дало б турецьким студентам, журналістам і науковцям змогу читати ці матеріали рідною мовою.
Ще одна пропозиція Білецької - включати сучасну історію Криму до університетських програм. За її словами, на відділенні української мови та літератури Анкарського університету студенти вже вивчають події в Криму після 2014 року, читають твори кримськотатарських письменників і на заняттях із культури обговорюють, що означає бути корінним народом України.
Дискусію модерувала голова правління Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.
Як повідомляв Укрінформ, 31-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31) проходить у турецькій Анталії з 9 по 20 листопада 2026 року за участю представників 197 країн.