COVID-першість Харкова: опорні лікарні заповнені майже стовідсотково
Ось уже тиждень жодне ранкове COVID-зведення від міністра охорони здоров’я Максима Степанова не обходиться без згадки про Харків. Масові заходи без дотримання правил особистої безпеки й антирекорди за кількістю підтверджених випадків – тут місто одне з перших. Але не цифри про 500 і майже 700 нових інфікованих мають лякати, в унісон говорять місцеві чиновники, лікарі та волонтери, що допомагають медзакладам. Примусити містян врешті дотримуватися правил адаптивного карантину має інший факт: заклади практично вичерпали свій ресурс ліжко-місць для COVID-хворих – і за площами, і за кількістю персоналу. Тож «лякалка» про те, що «лікуватися буде ніде і ні в кого» стає реальністю.
РЕЗУЛЬТАТИ ПЛР-ТЕСТУВАННЯ ЧЕРЕЗ 5-7 ДНІВ
Наразі на Харківщині зареєстровано вже понад 22,5 тисяч випадків коронавірусу, з них в обласному центрі – понад 17 тисяч. Останній антирекорд - 685 нових підтверджених інфікувань за добу, з них 509 – у Харкові. 7-го та 8-го жовтня, очільник МОЗ Максим Степанов, коментуючи показники, вкотре картає місцеву владу за концерт Олі Полякової, на який зібралося 2 тисячі містян. Крім того, констатує міністр, у регіоні є затримка з тестуваннями, тому доводиться відібраний біоматеріал передавати в інші регіони.
За словами заступниці Харківського міського голови Світлани Горбунової-Рубан, наприклад, 5 жовтня мобільні бригади поліклінік виїжджали 451 раз і провели 901 забір біоматеріалу для діагностики. Але Харківський обласний лабораторний центр віддає результати через 5-7 днів, що впливає на швидкість лікування і підвищує ризики подальшого поширення COVID-19, наголошує чиновниця.
Заступник голови Харківської ОДА Тарас Пастух пояснює: черга на ПЛР-тестування справді є, але виникла вона не через погану роботу лабораторій. «У нас чи не найбільше серед регіонів задіяно лабораторій – державних, комунальних, приватних, і ми робимо найбільше тестів. Але ж ви бачите, які показники демонструє область, і зокрема місто Харків. Черга існує, бо кількість звернень усе збільшується - напевно, втричі треба збільшити кількість лабораторій, щоб самостійно справлятися. А це питання не лише обладнання, але й спеціалістів, які вміють на ньому працювати, і тест-систем», - говорить Пастух.
Причини ж зростання кількості інфікованих прості, зазначає він, достатньо вийти у вихідні на центральні вулиці Харкова, в парки, а останнім часом додалися ще й розважальні заходи в межах передвиборчої агітації.
«Одиниці людей у масках. Вони не те, що дистанції не дотримуються, а один в одного на плечах сидять! Гарна погода, можливість гарно провести час, люди безтурботно гуляють, ставлячи під удар своїх рідних, насамперед старшого віку. І це є ключова проблема сьогодні. Оце причина наших «рекордів». І, зрозуміло, Харків – густонаселене місто. Дуже велика кількість людей користується громадським транспортом. І дуже багато харків’ян до цього часу не вірить, що епідемія існує», - говорить заступник голови ОДА.
ГОСПІТАЛІЗУЮТЬ ЛИШЕ НАЙТЯЖЧИХ
За статистикою міськради Харкова станом на 5 жовтня на амбулаторному лікуванні перебувало 5800 пацієнтів, зокрема з пневмонією - 1750 осіб, на самоізоляції без симптомів захворювання з позитивним результатом ПЛР-дослідження - 2322 людини. І понад 800 осіб із підтвердженим COVID-19 чи пневмонією перебували в стаціонарах міських лікарень. Хоч когось виписують, а хтось потрапляє до лікарні, щоденна заповненість закладів практично увесь час становить 100%, говорить заступниця мера Світлана Горбунова-Рубан. Наприклад, у міській лікарні №18, де виділено 50 ліжок для хворих із коронавірусом, у вівторок було 53 пацієнти, а в лікарні №13 – 150 хворих, при виділених 140 місцях – ліжка доставили прямо у коридорах і холах.
В ОДА також констатують, що хворих із тяжким перебігом коронавірусу стає все більше, тому зараз госпіталізують лише тих пацієнтів, які мають проблеми з диханням. «Тих людей, які не потребують кисневої підтримки, екстрена допомога як правило залишає вдома», - говорить Тарас Пастух.
Про те, що обласна інфекційна лікарня наполовину перетворилася на реанімацію, її директор Павло Нартов говорив ще в серпні. Наразі в закладі близько півтори сотні точок доступу до кисню чи концентраторів – і всі вони потрібні.
«З кожним днем тяжких пацієнтів усе більше, - говорить керівник лікарні. – У нашому закладі 67 точок централізованого доступу до кисню, ще маємо 40 кисневих концентраторів, і ще ми використовуємо площі сусідньої дитячої інфекційки – там ще 40 точок. І вільних місць немає».
Після незначного перепочинку, який настав із затвердженням 16 вересня нової маршрутизації, – пацієнтів опорні заклади почали приймати почергово – інфекційка нині знову заповнена вщент. Персонал працює з великим перевантаженням. У розрахунку на 240 ліжок (200 початкових і 40 доданих за рахунок площі сусідньої дитячої інфекційки) лікарня персоналом укомплектована, та в стаціонарі перебуває близько 300 пацієнтів.
«На ранок 7 жовтня було зареєстровано 282 хворих, з них у реанімації – 12. До цього було 302 пацієнти, але після виписок поменшало. Та кількість виписок і переведень (на доліковування в інші заклади, - авт.) і кількість нових госпіталізацій практично однакові. З уведенням графіку чергування були такі дні, що ми не приймали хворих, зараз такого вже нема. Нового графіка з департаменту ще не було. Шостого числа прийняли 27 пацієнтів, перед тим – 42. Навантаження велике, бо тяжкі хворі потребують специфічного догляду, це ж не просто поставили крапельниці та й все», - наголошує Нартов.
В іншому опорному закладі – обласному диспансері радіаційного захисту наразі взагалі припинили прийом нових хворих. Там уже доставити десяток ліжок у відділенні, розрахованому на 110 пацієнтів.
90% РЕСУРСУ ЛІКАРЕНЬ ПІД COVID УЖЕ ВИЧЕРПАНО
Ледь тримають коронавірусний удар і лікарні в районах Харківщини. Мер Первомайського Микола Бакшеєв 7 жовтня повідомив у відеозверненні до жителів, що місць для пацієнтів із COVID-19 у місцевій лікарні майже нема.
«Збільшилася кількість госпітальних хворих. Станом на сьогодні ми маємо 69 пацієнтів у лікарні, приріст за добу – 13 осіб. Враховуючи те, що кожен із них пробуде щонайменше 2-3 тижні в стаціонарі, ми маємо труднощі і дефіцит із місцями для госпіталізації. Вже повністю заповнене інфекційне відділення, частково перепрофільоване хірургічне відділення. Десять осіб знаходиться у реанімаційному відділенні, хоча воно розраховане на 6 ліжок. Сьогодні лікарі наші працюють у складних умовах, тому прошу за перших симптомів хвороби чи підозри на неї звертатися до сімейних лікарів, щоб якомога раніше почати лікування та уникнути ускладнень і потрапляння в стаціонар», - сказав Бакшеєв.
У сусідній Лозовій ліжок хоч і мають більше - 175, та працювати в лікарні за умови збільшення потоку хворих – а цього очікують - буде нікому. Наразі в місті госпіталізовано 17 осіб і 116 хворих перебуває на амбулаторному лікуванні. Заступник директора Лозівського територіального медичного об’єднання Віктор Баранов зазначає, що у стаціонарі, який приймає хворих на COVID-19, працює лише чотири лікарі: 2 - в інфекційному, 2 - в терапевтичному відділенні. Тому розглядається можливість залучення на чергування до цих відділень сімейних лікарів.
Тож загальна картина в регіоні така: медичний заклад або переповнений, або не має достатньо персоналу, або перше і друге разом.
«Абсолютно правильно кажуть лікарі – лікують не ліжко-місця, а люди і те обладнання, яким вони можуть користуватися. Ліжок доставити можна багато. Хоча, якщо взяти лікарняні заклади міського підпорядкування та обласного, які теж є у Харкові, то, мушу констатувати, що сьогодні ми їхній ресурс вичерпали вже відсотків на 90. Зараз місто прийняло рішення про збільшення кількості ліжок у 17-ій лікарні, будуть ще розширювати в 25-ій, ще кілька десятків місць ми додамо в обласній клінічній лікарні. Це вже останні можливості, які ми можемо використати, бо всі ж інші заклади і відділення мають надавати інші види допомоги, приймати ургентних хворих. Життя ж триває. У людей стаються інсульти, люди потрапляють у ДТП… Проблема в тому, що працівників, яких ми можемо залучити для роботи з COVID-хворими вже обмаль, особливо не вистачає вузькопрофільних спеціалістів – анестезіологів та інфекціоністів», - говорить заступник голови ОДА Тарас Пастух.
ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА ЛІКАРЕНЬ – ТОЧКИ ДОСТУПУ ДО КИСНЮ
Регіональний координатор інформаційно-аналітичної платформи «Разом проти COVID», член координаційного штабу при ОДА, волонтер Олена Шержукова зазначає, що наразі МОЗу слід акцентувати увагу населення не на кількості нових випадків COVID-19, бо їх реєструватиметься дедалі більше. Аналітичної ж інформації від урядовців і місцевих чиновників люди практично не мають.
«Міжнародна спільнота – і це можна побачити на сайті Worldometer – давно вже відійшла від лише кількості виявлених інфікованих, адже швидкість поширення вірусу дуже висока. Говорити, що «500 виявлених хворих – це жах» - ні, це не жах. Жах буде, коли всі ці 500 осіб потребуватимуть госпіталізації, а їх нікуди буде класти. Тобто зосередити увагу потрібно на тому, скільки в нас пацієнтів із тяжким перебігом, скільки госпіталізацій у співвідношенні до кількості виявлених випадків і чи достатньо в лікарнях кисневих точок, щоб надавати допомогу. Головне питання, яке має стояти щоденно, – чи справляється медична система?» - вважає Шержукова.
За її словами, зараз навіть запізніле ПЛР-тестування не є критичною обставиною в регіоні, на першому плані – забезпечення пацієнтів киснем. За цим критерієм найкраще оснащений обласний диспансер радіаційного захисту, який у червні відкривали зі страшенним скандалом і протистоянням з боку «чорнобильців» та й частини колективу закладу, що відмовився надавати допомогу COVID-хворим. Але в лікарні заздалегідь за кошти харківського IT-кластера проклали кисневі траси. Так само за участі бізнесу придбали ємності для кисню для обласної інфекційки.
Натомість у міських лікарнях готуватися почали із запізненням, констатує Шержукова. «Наприклад, 25-та лікарня, яку вже відкрили для прийому хворих, лише зараз проводить кисень. Чому цього не зробили влітку? Адже всі розуміли, що заклад потрібно буде відкрити. Чому його не готували? І це ж робота не директорів лікарень, на яких часто нарікають. Це має бути планомірна робота департаменту охорони здоров’я, а зараз це все потрібно реалізовувати у прискореному режимі», - зазначає Шержукова.
Окрім безвідповідальності громадян, проблем із киснем і запізнілим тестуванням, у Харкові й у всій країні залишається багато прогалин у діях служби сімейної медицини. На сімейних лікарів покладено великий пласт роботи, але механізмів, які б ефективно діяли при COVID-19, немає. А ще не вистачає фінансових і людських ресурсів. Схема «дзвінок сімейному лікарю – відповідне призначення - приїзд мобільної бригади для забору зразка на ПЛР», про яку розповідають у МОЗі, на практиці дає збій.
«Так, це гарно придумано. І наша платформа брала участь у розробці цього та інших стандартів надання меддопомоги. Але на ділі відбувається все інакше. По-перше, якщо ви додзвонитеся сімейному, який вас знає і пам’ятає, а ще при цьому в нього добрий настрій, то він скаже, що викличе бригаду. Але якщо він вас не знає, а це вірогідно, бо у нього таких 2 тисячі пацієнтів, він не призначить на ваш нежить виїзд ковідної бригади, тому що це не прописано в стандарті, і на це нема ресурсу в країні. А треба вже визнати, що поряд із тенденцією до збільшення кількості госпітальних хворих, маємо й іншу – вірус проявляється у більш легкій формі. Кожен другий нежить зараз – це коронавірус, чого не було на початку епідемії. Це нежить, який дуже швидко ускладнюється», - говорить Шержукова.
Координатори платформи «Разом проти COVID» у регіонах вважають за потрібне переглянути стандарти та перебудовувати систему меддопомоги та виявлення інфікованих.
«Бо лікар каже людям: «Приходьте на прийом». І ви йдете або їдете. А ви, якщо вам треба до лікаря, вже, ймовірно, інфіковані. Так людей збирають у поліклініках. І як донести сімейним лікарям, що цього не треба робити, ми не знаємо. Сьогодні треба таким чином підходити, що ми всі, якщо маємо ознаки ГРВІ, це, ймовірно, коронавірус. Бо не можна впевнено сказати, чи гостра респіраторна вірусна інфекція є симптомом COVID-19, чи вірус доєднується на фоні ослабленого іншою інфекцією імунітету. Це не досліджено», - пояснює Шержукова.
Тож наразі МОЗу, місцевим чиновникам і лікарям є, над чим працювати. Потрібно оснащувати лікарні, розробляти нові стандарти та дієві механізми, які б обривали ланцюжки поширення вірусу. Та ця робота має підкріплюватися відповідальністю населення. Всі співрозмовники Укрінформу закликають українців дотримуватися маскового режиму й не відвідувати масових заходів.
«Якщо люди самі не будуть піклуватися про себе, держава ж не допоможе. Для чого був потрібен жорсткий карантин? Не для того, щоб здолати COVID-19, а щоб дати медичній системі фору пристосуватися до його лікування», - нагадує Шержукова.
Юлія Байрачна, Харків
Фото: Суспільне Харків
