«Новосанжарський синдром» у Харкові. Як «чорнобильці» та COVID-хворі зав’язли в політичному болоті

«Новосанжарський синдром» у Харкові. Як «чорнобильці» та COVID-хворі зав’язли в політичному болоті

Укрінформ
Ще з березня лікарі без будь-яких питань приймали допомогу від держави і благодійників, а тут почали звільнятися

...Після того, як силовики допомогли «швидкій» пробитися через протестуючих «чорнобильців», виявилося, що лікувати COVID-хворих у «чорнобильській» лікарні нікому.

Події 22 червня під Харківським обласним диспансером радіаційного захисту населення (далі – «чорнобильська» лікарня) сколихнули весь регіон: «швидка» з пацієнтом у вкрай тяжкому стані пробивається на територію лише завдяки силовикам, які відтіснили мітингувальників. Та коли з переповненої інфекційки сюди перевели ще десяток пацієнтів, у закладі майже не лишилося персоналу. Укрінформ розбирався, чому лікарню першої хвилі, яку три місяці готували до прийому людей із COVID-19, так провально введено у боротьбу з вірусом.

ЗНЯТІ ВОРОТА, ПРОРИВ «ШВИДКОЇ» ТА ТРАВМОВАНІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ

22 червня ще від 8 ранку біля «чорнобильської» лікарні зібралося близько сотні громадян, які заявляли, що прийшли на мирну акцію. Власне, так усе й починалося: плакати, якісь емоційні висловлювання, мовляв, «наша лікарня», «не дозволимо», «нас не приймають інші заклади», «оголошуватимемо голодування». Ближче до першої години дня до лікарні під’їхала «швидка» – тоді, з огляду на загальну напругу, на місці вже перебували десятки силовиків. Щоб не допустити прийому пацієнта з COVID-19, мітингувальники заблокували в’їзд. Завдяки правоохоронцям, які відтіснили людей, створили коридор і зняли металеві ворота, спецавтомобіль прорвався на подвір’я. Пацієнта не заносять одразу, минає кілька хвилин, а мітингувальники скандують: «Ганьба». Зрештою, хворого забирають з машини, виявляється, що він уже підключений до переносного апарату ШВЛ. Трохи згодом стає відомо: перший ПЛР-позитивний пацієнт диспансеру – ліквідатор аварії на ЧАЕС. За його життя наразі медики продовжують боротися.

У сутичці того дня постраждали двоє 24-річних оперуповноважених Шевченківського відділу поліції. Один отримав закриту черепно-мозкову травму і струс головного мозку, другий – забій гомілки.

Фото Володимир Павлов
Фото: Володимир Павлов

А наступного дня правоохоронці поінформували, що затримали й оголосили підозру за трьома статтями 68-річному мешканцю міста Лубни Полтавської області – одному з учасників подій під диспансером. Це, як дізнався Укрінформ, керівник Лубенської громадської організації інвалідів «Ветерани Чорнобиля» Віктор Собко. На даний час чоловік перебуває в обласній клінічній лікарні з діагнозом «гіпертонічний криз», а біля його палати виставили конвойний наряд. За ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ч. 1 ст. 279 (блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства), ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України Собку загрожує до 5 років позбавлення волі.

ТИЖДЕНЬ ПЕРЕГОВОРІВ НІЧОГО НЕ ДАВ

Сутичці під диспансером і прориву «швидкої» 22 червня передував приблизно тиждень перемовин між чиновниками та «чорнобильцями», які двічі виходили на пікет – спочатку під ОДА, а потім на подвір’я лікарні. Обласна інфекційна лікарня, яка й досі є основним закладом для прийому COVID-хворих, працює на межі можливостей. Щодня там перебуває більше 200 пацієнтів, антирекорд – 260 (при тому, що в закладі всього 80 боксів – тож усі давно знають, у яких умовах пацієнти в інфекційці). А колектив лікарні виснажений фізично і морально.

 Фото: Володимир Павлов
Фото: Володимир Павлов

Однак «чорнобильці» вимагали відкрити будь-який інший заклад, аби не їхню лікарню, хоча вона була визначена МОЗ ще у лютому. Основним аргументом мітингувальників стало те, що вони не можуть безоплатно лікуватися в інших харківських закладах чи взагалі в них госпіталізуватися. Після того, як в ОДА вирішили все-таки залишити відкритим один корпус для «чорнобильців», протестувальники й зовсім звинуватили чиновників у спробі «біологічного знищення» через ризик зараження коронавірусом, хоча йшлося про окремі, різні корпуси лікарні. Зрештою кілька пацієнтів, серед яких і один з організаторів акції протесту, голова Харківського міського комітету ветеранів Чорнобиля Володимир Проскурін, були госпіталізовані в так би мовити корпус «для не ковідних пацієнтів».

Зменшити напругу й привести сторони до якогось порозуміння спробувала директор Північного регіонального департаменту Національної служби здоров'я Вікторія Мілютіна. Минулого четверга саме за її ініціативи відбулася зустріч лідерів «чорнобильських» організацій, заступника голови облради, заступника голови ОДА, депутатів облради. Особисто Мілютіна намагалася запевнити обурених людей, що чинний нині принцип екстериторіальності меддопомоги навпаки відкриває для них можливості потрапити у будь-яку лікарню.

Вікторія Мілютіна
Вікторія Мілютіна. Фото: udamed.org

«Ми намагалися вибудувати діалог. Дали роз’яснення. У межах програми медичних гарантій ми працюємо так, що всі пацієнти отримують рівні можливості. І в цьому контексті ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС для нас – дуже важлива категорія пацієнтів, бо для них відкрито всю мережу. Це означає, що для них розширюється коло можливостей і вибору лікаря», – пояснює Мілютіна.

Однак конструктивної розмови не вийшло. Очевидно, що «чорнобильці», які втратили здоров’я у 1986-му та віру в обіцянки кожної нової влади, рішуче налаштовані на боротьбу за «своє». Закінчилася зустріч погрозою «соціального вибуху». Дісталося й журналістам, які «неправильно показують ситуацію».

«Не може медична допомога бути привілеєм окремої соціальної групи. Безумовно, ліквідатори врятували Україну, врятували Європу від жахливих наслідків. І ми розуміємо, що за більш ніж 30 років накопичилося багато неврегульованих нормативних актів щодо «чорнобильців», і вони вже набули потужного досвіду громадської активності. Так, конструктивного діалогу не відбулося. Але я сподіваюся, що лідери організацій наразі вже перейдуть від емоційних аргументів до раціональних і зрозуміють, що треба йти на компроміс. Лікарня законтрактована з Національною службою здоров’я, у тому числі й на лікування COVID, і на це отримує кошти», – розповіла Мілютіна.

 Фото: Володимир Павлов
Фото: Володимир Павлов

«ПРОВОКАЦІЯ» – КАЖУТЬ ОБИДВІ СТОРОНИ

Той факт, що з десятків пацієнтів інфекційки перевели саме ліквідатора аварії на ЧАЕС, і підозра оголошена теж ліквідатору, неабияк обурює учасників подій під диспансером.

«Мала місце цинічна провокація на межі злочину – не лише у відношенні «чорнобильців», а й у відношенні людей, тяжко хворих коронавірусною інфекцією, – заявляє голова Харківського міського комітету ветеранів Чорнобиля Володимир Проскурін. – Нас інформували, що привезуть легких пацієнтів, а насправді привезли учасника ліквідації Чорнобильської катастрофи в критичному стані, якого обрали з 260 хворих у інфекційній лікарні. Наших лікарів зобов’язані були попередити заздалегідь, а так вони навіть не встигли захисні костюми вдягти, щоб прийняти пацієнта».

Володимир Проскурін
Володимир Проскурін

Проскурін – один з лідерів харківських «чорнобильців», наразі є пацієнтом диспансеру. Госпіталізувався минулого тижня – до закладу його завезли на візку (відповідні фото виклав у мережу один із «чорнобильців», а волонтери, які підтримують дії ОДА, назвали Проскуріна «уявним хворим»).

Попри перебування у стаціонарі, 22 червня разом з іншими організаторами акцій Проскурін поїхав на зустріч із керівником обласної адміністрації. Запевняє: блокувати «швидку» не мали наміру.

«Вранці представники правоохоронних органів підійшли до нас, сказали, що в обласній адміністрації відбувається нарада, то чому б вам туди не поїхати, бо начебто питання вирішиться на нашу користь. То ми з радістю прийняли цю пропозицію. Мене особисто відмовляли їхати, говорячи, що я не вдягнений відповідно. Я ж сказав, що маю у палаті й сорочку, й костюм. Нас дуже довго тримали в приймальні, потім – у залі, поки почалася зустріч із губернатором. Він кожного уважно слухав. Але потім сказав, що позиція залишається незмінною. Але в нас же перед зустріччю забрали телефони. Фактично нас, усіх лідерів, обнадіяли, а в цей час відбувався «штурм». Це все було зроблено саме у розрахунку на те, що «чорнобильці» блокуватимуть в’їзд, що цей украй важкий пацієнт помре, а ми понесемо відповідальність. Хоча ще напередодні ми прийняли рішення «швидкі» пропускати. Але нас не було на місці, і нікому було зупинити людей», – викладає своє бачення події Проскурін.

Фото Юрія Ворошилова
Володимир Проскурін. Фото: Юрій Ворошилов

Щодо затриманого Віктора Собка, то, запевняє Проскурін, той не завдавав травм правоохоронцям, навпаки – намагався надати допомогу, після того, як поліцейського зачепило воротами і той упав.

Голова Харківської ОДА Олексій Кучер після зустрічі з «чорнобильцями» вкотре наголосив: твердження «наша лікарня» не може бути аргументом.

Олексій Кучер
Олексій Кучер

«Частину аргументів «чорнобильців» було прийнято до уваги, а інша частина є абсурдною. Якщо ми зараз у противагу життю людини будемо ставити, ну, наприклад, паркет – як було повідомлено під час зустрічі, в 2018 році в лікарні поклали новий паркет – то я не знаю, чи варто мені взагалі продовжувати цю дискусію. Рішення щодо лікарні не змінюється. Дійсно, я мав напружену розмову з «чорнобильцями». Що я пообіцяв? Що після того, як буде відкрито вже другу хвилю лікарень, ми можемо це рішення (про відкриття диспансеру, – авт.) переглянути. Додатково хочу повідомити: ніхто ж не хоче змінювати статус «чорнобильської» лікарні як спеціалізованої. В цих нетипових умовах ми готові прийняти на себе відповідальність, і я готовий закріпити конкретну людину, яка зможе контактувати 24 години на добу з «чорнобильцями» і вирішувати питання щодо їх госпіталізації та безоплатного лікування в інших медичних закладах», – сказав Кучер.

Та учасники подій твердять: «Не віримо». Керівник ОДА ж, звертаючись до «чорнобильців, попросив уважно ставитися до інформації, яку повідомляють певні люди, бо «часто вона є перекрученою».

ПАЦІЄНТІВ ПРИВЕЗЛИ, ТА ЛІКУВАТИ НІКОМУ

Наразі ж проблема перейшла в інше русло: заклад для пацієнтів із коронавірусом відкрили, але виявилося, що колектив мало не всім складом відмовився від роботи з ПЛР-позитивними хворими. За 22 червня в лікарню з переповненої обласної інфекційки перевели 12 пацієнтів, двоє з них – у вкрай тяжкому стані. Фактично ж у диспансері залишився один анестезіолог, хоча ще напередодні згодні були працювати троє. Тож у перший день прийому COVID-хворих до пізнього вечора у «чорнобильській» лікарні перебував головний лікар інфекційки Павло Нартов і анестезіолог звідти ж, якого вивели з вихідного.

А ще буквально місяць тому з більш ніж сотні співробітників «чорнобильської» 70 виказували готовність працювати. Вже безпосередньо після заяви ОДА про відкриття закладу для COVID-хворих кількість згодних зменшилася до 30. А в понеділок таких лишилося… 17.

«Дехто відмовився виходити на роботу, дехто пішов з роботи прямо в середині дня. Залишилося 17 людей, і, можливо, їх стане ще менше. Вони просто йдуть, вони не звільняються. Це… демократія. Я від різких коментарів відмовлюся. Є медики, є їхній вибір, їхня солідарність або її відсутність», – говорить радниця голови Харківської ОДА, волонтер Наталія Попова, яка тривалий час допомагає харківським лікарням і комунікує з медиками.

«Зараз ведуться перемовини з усіма лікарнями, щоби лікарі перейшли, але медики не хочуть працювати з COVID-позитивними людьми», – зазначила Попова.

Наталія Попова
Наталія Попова. Фото: facebook.com/popova.natali

Радниця голови ОДА пояснює: кілька міських лікарень щодня приймають на доліковування пацієнтів з інфекційки, в яких за даними лабораторного центру вже немає COVID-19. Проте й з ними лікарі працюють як із потенційно заразними – у захисних костюмах, із дотриманням усіх правил. А от 17-та лікарня приймає й ПЛР-позитивних пацієнтів, але з хірургічною патологією, бо лише там можуть надати кваліфіковану допомогу при загостренні стану, наприклад, при кровотечі. При цьому в міських лікарнях ще навесні були спалахи COVID-19 після переведення пацієнтів з інфекційки; після необхідних санітарно-профілактичних заходів заклади знову відкривали, і лікарі «бунтів» не влаштовували.

«Чому так важливо було відкрити «чорнобильську» лікарню? У нас нарешті з’явився кисень. В інфекційній лікарні вже просто не вистачало точок доступу та концентраторів. Ми зробили те, що мали і що могли. Відкрили лікарню, у якій є кисень, і в якій медики сказали, що працюватимуть, 30 співробітників – їх було б достатньо. Але сталося, те що сталося», – констатує Попова.

КОЛИ ЛІКАРНЮ ОСНАЩУВАЛИ, ВСІ МОВЧАЛИ

Попри цю кадрову катастрофу, в.о. директора диспансеру Ірина Пирогова у коментарях ЗМІ говорить: заклад має і буде працювати. Звісно, інакших заяв і бути не може. А от що сталося з колективом, складається враження, – мало не загадка для неї самої. Керівник вживала навіть словосполучення «масовий психоз», звісно, через страх.

Ірина Пирогова
Ірина Пирогова. Фото: Суспільне Харків 

У коментарі Укрінформу Пирогова повідомила, що зараз заклад приймає і «чорнобильців», і COVID-хворих, але працівники активно пишуть заяви на звільнення.

«Після вчорашньої ситуації (госпіталізація хворого 22 червня, – авт.) люди чомусь почали масово звільнятися. Чітких рекомендацій юридичних – що нам робити щодо тих людей, які написали заяви про відмову працювати з COVID-хворими, ми знайти не можемо. Тому вони… от відмовились і відмовились. А ті, хто написав заяву на звільнення за власним бажанням, ідуть. За сьогодні (23 червня) це 2 лікарі, 2 медсестри і 3 санітарки. Я говорю з кожним по пів години, але це нічого не дає. Люди кажуть: «Ми вирішили. Крапка», – розповідає Пирогова.

У департаменті охорони здоров'я Харківської ОДА зі свого боку повідомили, що відстежують ситуацію у диспансері радіаційного захисту населення і з в.о. директора перебувають у постійному контакті. «Заяви, які вже написали деякі співробітники диспансеру, вивчають юристи. Також зараз вирішується питання залучення медиків з інших лікувальних закладів для роботи з хворими з COVID», – говорить заступник директора департаменту Геннадій Бондарчук.

А от депутат Харківської облради, керівник ГО «Харківський антикорупційний центр» Дмитро Булах, який називає диспансер «колгоспом «Тихе життя», вважає «вибух» 22 червня наслідком певної статусності закладу та впливу зацікавлених груп.

Дмитро Булах
Дмитро Булах. Фото: Накипело

«Це наслідок от такої дивної й давньої автономності. І яскраво це проявилося ще в 2018 році, коли стався великий конфлікт через призначення директора. Було кілька кандидатів, кожного з яких просувала певна група, були й відносно незалежні кандидати. Але одна з груп впливу хотіла призначити свою людину – Ірину Пирогову. Громадська рада при облраді не погодила її кандидатуру, намагаючись не формально слідувати критеріям відбору, і був скандал, але закінчилося тим, що раду розформували, а Пирогову призначили в.о. директора. І, по суті, вся нинішня історія є наслідком того впливу, який мають на керівника певні люди в облраді», – вважає Булах.

Депутат ставить питання: чому від березня лікарня, визначена МОЗ, приймала допомогу від держави і благодійників без будь-яких питань. Зокрема, за кошти IT-кластера проклали кисневу трасу, також отримано засобів захисту на мільйони гривень та обладнання.

«Я не знаю, на що був розрахунок, але ходять чутки, що, начебто, з боку департаменту охорони здоров’я була обіцянка не відкривати диспансер. Мовляв, вас оснастять, а хворих не завезуть. Тому всі сиділи мовчки, приймали допомогу, модернізувалися. Мовчали й «чорнобильці». А тепер такий абсурд. Треба було говорити тоді, коли заклад визначили як опорний. У березні. А так маємо кулуарні договорнячки, у яких обласна рада та ОДА ще повинна розібратися – хто кому й які обіцянки давав. Бо, вибачте, це показало, що ми й станом на червень не готові до боротьби з епідемією», – говорить Булах.

Спитати про начебто обіцянку, дану керівникові диспансеру, у директора обласного департаменту охорони здоров’я неможливо – Вадим Іванніков уже місяць на лікарняному, від часу іншого коронавірусного скандалу, пов’язаного з перевантаженням інфекційної лікарні.

У Харкові чорнобильці пікетують Обласний диспансер радіаційного захисту / Фото: В'ячеслав Мадієвський. Укрінформ

КРИЗА КОМУНІКАЦІЇ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ ПАРАЛІЧ

Про політичну складову вже неодноразово протягом минулого тижня заявляв голова Харківської ОДА Олексій Кучер. За його словами, «політичні опоненти розхитали всю цю історію», маючи певний вплив на лідерів «чорнобильських» організацій. Керівник регіону навіть назвав прізвище Ігоря Райніна – голови облдержадміністрації у 2015-2016 рр., голови Адміністрації президента Петра Порошенка, а наразі – голови обласної організації партії «Опозиційна платформа – За життя». Керівник громадської приймальні партійної організації ОПЗЖ на Харківщині Ірина Хижняк телефоном повідомила, що в партії не мають інформації, що якимось чином згадується прізвище Ігоря Райніна, тому ніяких коментарів не буде.

Один із лідерів харківських «чорнобильців» Володимир Проскурін на запитання про вплив політиків, і, зокрема Ігоря Райніна, відповів так: «А на зустрічі з губернатором звучало «ОПЗЖ». А, то він тепер у ОПЗЖ?! Ну, ви бачите, як я орієнтуюся в сучасній політиці. Тому скажу – нікому ми не прислужуємо. Але якщо будь-яка політична сила нас підтримає, то, безумовно, ми приймемо будь-яку допомогу – від політсил, громадських об’єднань, окремих громадян».

Політолог Юлія Біденко, батько якої є ліквідатором Чорнобильської катастрофи й двічі оперувався у диспансері радіаційного захисту, засуджуючи факт блокування виїзду, вказує на аспект, який активно обговорюють у соцмережах: чи дійсно всі, хто був під закладом 22 червня, є «чорнобильцями». А ще констатує: згуртовані за певною ознакою групи завжди так чи інакше залучаються політичними силами до своєї діяльності.

Юлія Біденко
Юлія Біденко. Фото: Euroquiz.org.ua

«Не лише чорнобильці, а ті самі воїни-інтернаціоналісти, люди з інвалідністю, завжди, на жаль, є об’єктами певних політичних маніпуляцій. До них приходять політики, знаходять підтримку і таким чином мають мобілізований ресурс, який можна виводити на акції», – зазначає Біденко.

У той же час експерт бачить прогалину в діях влади.

«Але в нас тут проявилися і комунікативні вади чинної обласної адміністрації. Чому? Для всіх нині живих ліквідаторів лікарня є дуже важливою, і вона є таким своєрідним останнім жестом влади, що про них пам’ятають. На жаль, нова адміністрація не переймає тих методів заспокоєння вразливих груп, які попередня влада незалежно від кольору намагалася зберігати. Якщо діалог був, тоді питання в якості комунікації. Чітко донесено про гарантії, імовірно, не було. Люди ж не про стіни лікарні піклуються, а про те, що вони, пенсіонери за віком, просто не знайдуть необхідного медичного обслуговування, особливо на тлі карантину», – говорить Біденко.

Влучно схарактеризував ситуацію в регіоні за кілька днів до сутички під диспансером відомий харківський лікар-педіатр, президент Українсько-Німецької медичної асоціації Андрій Пеньков: «Народ, обурений носінням масок і карантином, не розуміє, що проблема не тільки в коронавірусі (як їм здається, надумана), а й у тому, що в регіоні – організаційний, кадровий і морально-етичний параліч».

Що ж наразі маємо, як рятуватимуть пацієнтів у диспансері? Станом на вечір 23 червня, за даними радниці голови ОДА Наталії Попової, на заклики волонтерів почали відгукуватися лікарі. Двоє анестезіологів з госпіталю ветеранів війни працюватимуть у «чорнобильській» лікарні, один із них уже приступив до роботи. За кілька днів до них приєднається анестезіолог із ЦРЛ м. Мерефа. Також хочуть працювати у COVID-відділеннях медсестрами інтерни та студенти Харківського національного медичного університету: троє вже 25 червня прибудуть у диспансер, ще двоє – в обласну інфекційну, яка теж потребує кадрів. Іще дуже потрібні анестезіологи, терапевти, рентгенолог, медсестри та санітарки.

Юлія Байрачна, Харків

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-