Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті інституції.

Відповідні проєкти резолюції та рекомендації були схвалені комітетом на основі доповіді британського парламентарія Тоні Вона.

У двох міждержавних справах, ініційованих Україною, ЄСПЛ уже визнав Росію відповідальною за серйозні порушення прав людини, спричинені її агресивною війною. Водночас розмір справедливої сатисфакції, яку РФ має виплатити Україні, поки що не визначений.

«З огляду на масштаб шкоди, завданої Україні, який є безпрецедентним в історії Ради Європи, присуджені суми потенційно можуть становити мільярди, десятки мільярдів або сотні мільярдів євро», - наголосили в комітеті.

Парламентарії дійшли висновку, що спрямування російських державних активів на виплату компенсацій Україні у справах, пов’язаних із війною, відповідатиме міжнародному праву.

«Використання російських державних активів для виплати компенсацій Україні становило б правомірний контрзахід відповідно до міжнародного права», - зазначається у схваленому документі.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було іммобілізовано близько 260 млрд євро активів Центрального банку РФ. Із них приблизно 210 млрд євро перебувають у Європейському Союзі.

Комітет запропонував створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який отримуватиме ці активи та спрямовуватиме кошти Україні.

У ПАРЄ нагадали, що Росію виключили з Ради Європи 16 березня 2022 року, а через шість місяців вона перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини. Проте РФ залишається зобов’язаною виконувати рішення ЄСПЛ щодо порушень, скоєних до припинення дії Конвенції стосовно неї.

«Це зобов’язання за міжнародним правом не слабшає з часом і не може бути скасоване внутрішнім законодавством Росії», - підкреслили парламентарії.

Комітет також закликав держави забезпечити можливість виконання рішень ЄСПЛ проти Російської Федерації на національному рівні. Для цього законодавство країн має дозволяти заявникам домагатися стягнення присуджених їм компенсацій доти, доки РФ відмовляється добровільно їх виплачувати.

Крім того, пропонується створити відкритий перелік осіб, причетних до масштабних порушень прав людини, встановлених рішеннями ЄСПЛ, але досі не притягнутих до відповідальності. Цей список мають регулярно оновлювати та передавати державам – членам Ради Європи, Європейському Союзу і Міжнародному кримінальному суду для запровадження адресних санкцій або кримінального переслідування.

Схвалені комітетом проєкти резолюції та рекомендації планують винести на розгляд пленарного засідання ПАРЄ 30 вересня.

Як повідомляв Укрінформ, Україна виступає за перегляд ідеї використання заморожених активів РФ.

Фото: Ellen Wuibaux/Council of Europe