Безпека та організація: у Раді пропонують 18 критеріїв оцінки можливості проведення повоєнних виборів
Про це повідомила народна депутатка, співголова підгрупи щодо напрацювання критеріїв безпеки щодо можливості організації та проведення виборів Аліна Загоруйко під час засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, передає кореспондент Укрінформу.
Голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії повідомила, що підгрупа підготувала законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення неможливості організації і проведення виборів/референдумів чи організації голосування громадян України на виборах/референдумах на окремих територіях.
Документ визначає критерії неможливості проведення виборів, роль Кабінету Міністрів і процедуру розгляду Верховною Радою питання про визначення таких територій, а також повноваження ЦВК. Запроваджується нова процедура — комплексна оцінка можливості проведення виборів на деокупованих і прифронтових територіях.
Законопроєктом пропонується доповнити Кодекс адміністративного судочинства статтею 266-3, яка встановлює спеціальний порядок оскарження постанов Верховної Ради про неможливість проведення виборів. Право на оскарження матимуть виборці відповідних територій, політичні партії та суб’єкти ініціювання референдуму.
На Кабмін пропонується покласти повноваження щодо проведення комплексної оцінки безпекових, організаційних та інших умов. Уряд має здійснити її протягом п’яти місяців після припинення воєнного стану або за зверненням ЦВК, підготувати висновки та рекомендації щодо кожної виборчої дільниці й подати їх до парламенту. Також КМУ затверджує методологію, індикатори та форму висновків за погодженням із ЦВК і має право запитувати необхідну інформацію в державних органів.
Серед критеріїв для початку оцінки — деокуповані території (де протягом останнього року велися бойові дії), прикордонні зони (в межах області, що межує з РФ, або в радіусі 60 км від лінії зіткнення), а також території з обмеженим доступом, зокрема зони мінної небезпеки. Відповідність хоча б одному з критеріїв є підставою для проведення оцінки.
Передбачено 18 детальних критеріїв оцінки можливості проведення виборів, зокрема стан виборчої інфраструктури, рівень обстрілів і жертв, мінну небезпеку, ризики втручання РФ, евакуацію населення, стан громадської безпеки. Окремо оцінюватиметься можливість безперешкодної діяльності ЗМІ та доступу виборців до інформації, включно з роботою національних мовників, друкованих медіа, інформагентств і телеком-провайдерів.
Пропонується обов’язкова участь міжнародних організацій у процесі оцінки. Для аналізу безпекових ризиків має бути створена спеціальна Міжвідомча комісія із залученням міжнародних експертів із дорадчим голосом. Відмова у їх залученні визначається підставою для визнання процедури такою, що не відповідає принципу прозорості.
Також встановлюється процедура розгляду питання у Верховній Раді: уряд ініціює подання, профільні комітети розглядають його протягом п’яти днів, а парламент має проголосувати не пізніше ніж за 30 днів із дня отримання подання.
Рада може ухвалити одне з двох рішень. Якщо неможливо організувати голосування на окремих дільницях, виборчий процес там не розпочинається, а виборці зможуть змінити місце голосування або виборчу адресу; водночас можуть утворюватися спеціальні дільниці для військовослужбовців. Якщо ж голосування неможливо організувати для більш як половини виборців громади, місцеві вибори в ній не оголошуються.
Крім того, законопроєкт розширює можливості охорони виборчих бюлетенів і приміщень виборчих комісій: Нацполіція зможе залучати військовослужбовців Національної гвардії для забезпечення безпеки виборчого процесу.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді створили сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори під час особливого стану.
