У ЄС немає іншої можливості, ніж надати Україні перспективу членства - Ішингер

Про це заявив ексглава Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер під час дискусії у рамках Давоського економічного форуму, передає Укрінформ.

Німецький дипломат назвав «променем надії» те, що Україні буде надана тверда перспектива бути частиною європейської спільноти, частиною європейської ідеї, європейського процесу.

«Україна, якщо все буде добре, менше ніж через місяць отримає справжню європейську перспективу, адже наприкінці червня Європейська рада не матиме насправді іншої альтернативи, ніж запропонувати Україні статус кандидата, … в чому їй відмовляли раніше», - заявив Ішингер. При цьому він зауважив, що трансформація статусу кандидата в повноцінне членство потребуватиме багато часу.

Наслідком війни він вважає те, що «Україна зараз є на мапі», адже багато країн, зокрема, ФРН були сфокусовані раніше на відносинах з рф та не дуже помічали Україну, але зараз це змінюється.

Дипломат визнав, що багаторічна стратегія Заходу – стримування - в ситуації з путіним та російським керівництвом провалилась. Захід, вважає ексглава Мюнхенської конференції, не повністю зрозумів, що путін мав на увазі, коли виступав з промовою на цьому безпековому форумі в 2007 році, коли він дав зрозуміти, що не сприйматиме більше домінуючу роль США та діятиме проти неї. Влітку 2008, коли сталася «маленька війна» в Грузії, європейська спільнота вирішила, що можна провести переговори з москвою і знайти рішення. Для путіна це був перший сигнал зрозуміти, що він може, і міжнародна спільнота не вдасться у відповідь до серйозних кроків, які по-справжньому би торкнулися російських безпекових інтересів. Тому у 2014 році він зробив нові кроки в Україні, і лідери таких держав, як ФРН і Франція ініціювали переговорні зусилля, «які насправді нікуди не привели». «Ми вели переговори з людиною, яка не зацікавлена в жодних переговорах», - резюмував Ішингер.

За його словами, «ідея та система стримування провалилася, не вдалося утримати рф від нападу на Україну, і це той урок, який ми маємо винести з жахливого досвіду України: якщо маємо справу з такими, як путін, то потрібно зупиняти їх на початку, а не через 10 років, коли вже надто пізно».

Ставлення дипломата до санкцій як таких є скоріше скептичним. Санкції, на його думку, «завжди є інструментом, за який ми хапаємося, якщо не можемо вийти з кращою ідеєю, якщо не готові вести війну, але маємо зробити щось, щоб продемонструвати наше незадоволення». Практика «множення» санкцій розмиває їх силу та зміст.

«Я вважаю, що в дуже багатьох випадках санкції, на жаль, ведуть, принаймні на початку, до протилежного ефекту – гуртування та консолідації населення навколо диктатора проти «ворогів». Санкції – недосконала зброя, але подекуди ми змушені її вживати», - сказав Ішингер. Він особисто, за його визнанням, є прибічником «заохочення».

Втім, повторив експерт, «у таких випадках, як розв’язання війни, як це зробила росія проти України, насправді є хороший привід вжити жорстких санкційних рішень», але водночас треба також завжди думати про «заохочення, про те, як повернути країну до хорошої поведінки».

Вірогідність втягнення НАТО у війну Ішингер вважає «майже нульовою». «НАТО та ЄС домовилися допомагати Україні фінансово та військовими засобами, але не дати при цьому росії приводу вдатися до ще більшої ескалації горизонтально (атакувавши інші території) та вертикально (розширивши види зброї, яка використовується)», - сказав він.

Раніше Ішингер критикував уряд ФРН за зайву стриманість щодо агресивної поведінки росії та говорив про необхідність більше допомагати Україні в питанні озброєння.