В ОПОРІ вбачають політичні технології у створенні ініціативних груп для референдуму
Про це сказав старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев у коментарі Укрінформу.
"Закон є достатньо якісним, не без проблем процедурного порядку, але його практичне застосування на поточний момент є певним заручником політичних технологій, які використовуються у боротьбі між різними політичними конкурентами навколо окремих питань актуального порядку денного", - зазначив він.
За словами Клюжева, закон має певні процедурні недоліки, зокрема щодо етапу ініціювання референдуму, реєстрації ініціативних груп, дій ЦВК для перевірки документів ініціативних груп. Але ці питання не є критичними і такими, що впливають на реалізацію законодавчого акта на практиці.
Експерт висловив думку, що нині в Україні спостерігається ситуація, коли є "певна недобросовісна політична практика" блокування використання інструменту референдуму за народною ініціативою.
"Ідеться про виникнення одночасне декількох ініціативних груп з аналогічними питаннями, які унеможливлюють реєстрацію ефективних ініціативних груп. Мова про те, що виникають певні групи, які реєструвалися першими Центральною виборчою комісією, відповідно інші групи не могли бути зареєстрованими, але зареєстровані групи досі не зібрали підписів на підтримку своїх ініціатив. І у мене особисто на поточний момент є сумніви, що цими групами висловлюються реальні наміри збирати підписи. Відповідно, ми мали технічний процес, коли виникали одні групи, які, можливо, не збиралися взагалі збирати підписи, але затягували час", - зауважив аналітик ОПОРИ.
Він пояснив, що цю проблему не вирішити на рівні закону, оскільки питання стосується більше політичної культури, "коли сторони допускають можливість жонглювання відповідними процедурами, щоб не допустити реалізацію ініціатив політичних конкурентів".
Водночас Клюжев додав, що закон про референдум не був застосований ще й з тієї причини, що ініціатори не мали бажання реально скористатися цим інструментом.
"На мою думку, безумовно, ніхто і не має сподіватися, що закон про всеукраїнський референдум на національному рівні може бути законом кожного дня або законом, який використовується що два місяці. Всеукраїнський референдум - це для тих питань, які дійсно є надзвичайно важливими для суспільства і щодо яких є консенсус великої частини українських виборців", - наголосив експерт.
Клюжев переконаний, що перш ніж збирати підписи за проведення референдуму, потрібно активно проводити підготовчу роботу, наприклад працювати з виборцями, ініціювати соціологічні опитування щодо настроїв у суспільстві тощо.
Як повідомлялося, раніше в Центральній виборчій комісії Укрінформу заявили, що ЦВК впродовж часу дії Закону “Про всеукраїнський референдум”, від квітня минулого року, зареєструвала 15 ініціативних груп зі збирання підписів для проведення референдуму за народною ініціативою. Проте 10 груп не надали жодного підпису, п’ять продовжують збирання згідно зі встановленими законом строками.
Верховна Рада 26 січня 2021 року ухвалила Закон «Про всеукраїнський референдум», він набув чинності 11 квітня 2021 року.
Згідно із законом, для ініціювання референдуму за народною ініціативою потрібно утворити ініціативну групу. У цій групі має бути не менше 60 громадян України, що на день її утворення мають право голосу. Щоб створити групу, треба організувати збори громадян, у яких беруть участь щонайменше 300 виборців та представник від ЦВК. Також обов'язкова умова зборів – представити предметне обґрунтування позиції щодо питання всеукраїнського референдуму та сформулювати питання, яке буде винесено на референдум.
Після завершення зборів уповноважений представник ініціативної групи має передати до ЦВК підписані головою і секретарем документи проведених зборів. ЦВК аналізує дотримання всіх вимог закону під час утворення ініціативної групи та приймає рішення про реєстрацію ініціативної групи.
Після цього розпочинається відлік 90 днів, під час якого ініціатори мають зібрати підписи не менш ніж 3 млн громадян України, що мають право голосу. Але за умови, що підписи було зібрано щонайменше у двох третинах областей і щонайменше по 100 тис. підписів у кожній області. Зібрані підписи передаються для перевірки до ЦВК, що прийматиме рішення про підсумки збору підписів та передасть його Президентові. Після цього глава держави видає указ про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
