Візит Зеленського до Вісли: партнерство складних часів

Візит Зеленського до Вісли: партнерство складних часів

Укрінформ
Про що домовилися президенти і якими є загальні перспективи відносин України і Польщі?

Президент України Володимир Зеленський 20-21 січня зустрівся у Віслі з польським колегою Анджеєм Дудою. Сторони обговорили безпекову ситуація в регіоні і двосторонні відносини, зокрема і складні питання.

КРИЗОВІ КОМУНІКАЦІЇ У ВІСЛІ

Загалом відносини між Києвом і Варшавою на найвищому рівні останнім часом є доволі інтенсивними. Торік президенти зустрічалися кілька разів, останній раз – у грудні у президентській резиденції “Синьогора” на Івано-Франківщині у форматі Люблінського трикутника спільно з литовським лідером Гітанасом Науседою. І рівно місяць потому Зеленський і Дуда знову зустрілися, вже віч-на-віч на польській землі. Цей візит не був спонтанним, він готувався заздалегідь. Проте певний час не було відомо, чи Зеленський приїде до Польщі через складну безпекову ситуацію і загрозу розширеного вторгнення російського агресора в Україну. Візит все ж відбувся і переговори були насиченими і за тривалістю перевищили рамки протоколу.

Фото: Офіс Президента
Фото: Офіс Президента

У президентській резиденції “Вісла” українських президентів зустрічають не вперше і, до речі, за доволі схожих обставин. Рівно 13 років тому там побував тогочасний президент України Віктор Ющенко, який хотів, аби його польський колега Лєх Качинський підтримав позицію України у газовій війні Москви проти Києва. Тоді президент України заручився підтримкою польського лідера. Зараз президент Дуда, який вважає Качинського своїм ідейним наставником (в канцелярії Качинського він обіймав посаду міністра), стоїть на тих же позиціях. Чинний президент Польщі часто повторює слова загиблого понад декаду тому в авіакатастрофі у Смоленську Качинського. Під час швидко організованої поїздки кількох президентів у серпні 2008 року до Тбілісі в часи російської агресії проти Грузії той сказав: “Ми прекрасно знаємо, що сьогодні це Грузія, завтра – Україна, потім – балтійські країни, а пізніше настане час і моєї країни, Польщі”.

Отже, політична підтримка України у протидії російській агресії з боку президента Польщі, утім не лише його, але і загалом майже всього польського істеблішменту, є беззаперечним явищем. Польська історична пам'ять зобов’язує підтримувати всіх, хто протидіє імперським впливам Росії.

ОЧІКУВАННЯ КИЄВА І ВАРШАВИ

У Віслі польська сторона з перших вуст прагнула почути від української делегації (Зеленського під час візиту супроводжували керівник ОПУ Андрій Єрмак і заступник керівника ОПУ Андрій Сибіга) про актуальну ситуацію навколо кордонів України, переговори Києва з ключовими міжнародними партнерами, можливі сценарії розвитку подій. Очевидно, що Польща не хоче залишатися поза колом найбільш обізнаних країн, які не мають впливу на розвиток ситуації в регіоні. Тим більше, що Варшава сама є об’єктом гібридних дій з боку Білорусі та Росії, які із серпня минулого року тестують польські кордони на міцність, організовуючи значний потік мігрантів із країн Азії та Африки.

Фото: Офіс Президента
Фото: Офіс Президента

Нині слабким місцем Варшави є її прохолодні відносини з Вашингтоном після зміни влади у Білому домі. США зараз не вважають за потрібне безпосередньо ділитися з Польщею своїми планами та намірами, зокрема у контексті реакції на агресивну політику Кремля. Можливо, ситуація у цьому контексті почне змінюватися на краще після приїзду до Варшави в минулий четвер нового посла США в РП Марка Бжезінського – сина відомого американського політолога польського походження Збігнєва Бжезінського. До цього у Варшаві рік не було американського посла.

Марк Бжезінський / Фото: EPA/Samuel Corum / POOL/PAP
Марк Бжезінський / Фото: EPA/Samuel Corum / POOL/PAP

Водночас сильною стороною Польщі є її цьогорічне головування в ОБСЄ, що дає змогу робити заяви, ініціювати зустрічі та розгляд тих чи інших питань, що стосуються України. Голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау раніше вже заявляв, що ситуація на сході України буде одним з головних пріоритетів цьогорічного польського головування в цій організації.

Збігнєв Рау
Збігнєв Рау

Польща очікує на тісний діалог з Україною у безпекових питаннях, гарантуючи їй політико-дипломатичну підтримку всіх кроків та заходів, що стосуються протидії агресивним намірам Кремля.

Утім, Київ очікує від Варшави не лише політичної підтримки, але і військової допомоги. Саме під час візиту Зеленського до Вісли голова Бюро національної безпеки РП Павел Солох вперше публічно озвучив, що Польща вивчає це питання. Попри те, що Україна в останні дні доволі активно отримує допомогу від Великої Британії, США, країн Балтії, Чехії, Польща наразі утримується від заяв про готовність надати Києву військову допомогу.

Павел Солох / Фото: PAP/Radek Pietruszka
Павел Солох / Фото: PAP/Radek Pietruszka

Проте в експертних колах Польщі активно обговорюється питання, яку військову допомогу Варшава могла б надати Києву. Як вважає польський експерт, головний редактор порталу Polukr.net Даріуш Матерняк, зараз Україна потребує тієї допомоги, яку Польща могла б виділити швидко і яка дійсно була би доданою вартістю для ЗСУ. На його переконання, це можуть бути переносні зенітно-ракетні комплекси “Гром”, дрони-розвідники Flyeye й ударні безпілотники Warmate польського виробництва. Крім того, Польща могла б надати Україні тепловізори та прилади нічного бачення, а також оптичні приціли різних видів. У світлі поступового зняття з озброєння польської армії техніки радянського зразка Польща могла б передати Україні також 122-мм гаубиці 2С1 “Гвоздика” і танки Т-72.

Warmate / Фото: WB Electronics
Warmate / Фото: WB Electronics

Україні зараз дійсно потрібна військова підтримка у світлі агресивних намірів Росії. І Київ сподівається, що Варшава надасть допомогу і не зволікатиме з прийняттям такого рішення. Адже йдеться не лише про безпеку України, але й усіх країн Центрально-Східної Європи, у тому числі й Польщі.

ПРОБЛЕМИ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН: ТРАНСПОРТ ТА ІСТОРІЯ

У Віслі сторони звернули увагу також і на питання двосторонніх відносин, які потребують швидкого вирішення.

Однією з проблем, яка має потенціал перетворитися навіть на торговельну війну, є транспортна. Обидві сторони висувають взаємні звинувачення у штучній блокаді руху вантажного автомобільного і залізничного транспорту, від чого страждають усі, а бюджети країн недоотримують значних фінансових надходжень.

З одного боку, Україна вже четвертий рік поспіль бореться за підвищення кількості дозволів на вантажоперевезення, які Польща щороку надає Києву. До 2017 року українські перевізники отримували 200 тис. таких дозволів, а з 2018 року Польща в односторонньому порядку зменшила їх кількість до 160 тис., що, фактично, призвело до штучного гальмування українського експорту до Польщі та ЄС, який з кожним роком зростає.

Це можна чітко простежити за динамікою експорту з України до ЄС, який щороку в останньому кварталі зменшується саме через вичерпання кількості польських дозволів. Київ просить Варшаву підвищити кількість цих дозволів для України до рівня 2017 року, аргументуючи це тим, що погіршення умов торгівлі суперечить угоді про ЗВТ з ЄС.

Проте Польща залишається невблаганною. Основним аргументом Варшави є те, що польські перевізники не використовують повною мірою українські дозволи на вантажоперевезення. Утім, швидше за все, маємо справу з протекціонізмом власних перевізників і намаганням витіснити українських конкурентів з європейського ринку.

Обмеження кількості дозволів для України виглядає особливо гротескно на тлі значно більшої кількості польських дозволів для Росії та Білорусі, з якими у Польщі відносини, м’яко кажучи, є не найкращими. Зокрема, Києву в 2022 році Польща знову надала 160 тис. дозволів, у той час як Мінську і Москві, відповідно, 206 тис. та 210 тис. Києву урвався терпець і він готує з цього приводу позов проти Польщі до міжнародного арбітражу.

У свою чергу Польща протестує проти дій Києва щодо обмеження транзиту через територію України вантажного залізничного транспорту зі Сходу так званим Шовковим шляхом до Польщі та Європи. Проблема з’явилася наприкінці листопада минулого року і не вирішена й досі. В Укрзалізниці підтвердили, що ввели тимчасову заборону залізничного транзиту Україною до Польщі. Українська компанія підкреслила, що польська сторона не йде на системне вирішення проблеми скупчення вагонів на кордоні, не вирішує проблему застарілої інфраструктури та тарифної політики.

Польська залізниця здивована таким рішенням українських колег і публічно закликала швидко вирішити проблему. У Польщі пов’язують появу проблеми на залізниці з невирішеною роками проблемою дозволів на вантажні автоперевезення для України.

Таким чином, ці дві проблеми вийшли на президентський рівень. У Віслі делегації обох країн вирішили не відкладати їх вирішення в довгий ящик. Вже у найближчі дні до Києва має вирушити польська урядова делегація, яка намагатиметься вирішити з українцями суперечливі транспортні питання. Ці проблеми не з розряду таких, які не можна було би розв’язати у стислі строки. Для цього необхідною є політична воля обох сторін та готовність йти на компроміси.

Утім, цього не можна сказати про історичну проблематику у двосторонніх відносинах. У зв’язку з погіршенням міжнародної безпекової ситуації питання складної історії у взаєминах відійшли на другий план. Варшава торік намагалася не порушувати це болюче питання у контактах з Києвом. Але його вперто проштовхували у порядок денний проросійські сили, які в 2021 році здійснили кілька спроб нищення польських та українських пам’ятників з нібито українським та польським слідом.

На щастя, українці та поляки зробили висновки з уроків минулих років. Тому реакція на ці акти вандалізму була відповідною: ніхто вже не сумнівається, що ці дії відповідають інтересам лише одного гравця – Росії. Проте і заспокоюватися не варто – провокацій буде більше, Росія не полишить спроб посварити українців і поляків у площині складної історії.

Отже, вирішення складних історичних питань (відбудова зруйнованих українських місць пам’яті на півдні Польщі, відновлення пошуково-екскгумаційних робіт в Україні) має залишатися на порядку денному.

Український інститут нацпам’яті торік ініціював створення спільної робочої групи щодо проблемних питань. Наразі польський ІНП не проявив зацікавленості у кроках назустріч. Тому сигнал на президентському рівні про потребу подальшого діалогу на цьому напрямі – дуже потрібний.

Ймовірно, тема історії порушуватиметься під час наступного засідання Консультаційного комітету президентів, який має відбутися в лютому у Варшаві. Затягування або вдавання, що проблеми не існує, не приведе ні до чого позитивного. Більше того, “вікно можливостей”, яке залишатиметься ще кілька місяців, швидко закриється. Незабаром Польща увійде у парламентську виборчу кампанію 2023 року, де складна історія використовуватиметься вже як елемент політичної боротьби, особливо у контексті наближення в наступному році 80-річчя трагічних подій на Волині. Краще про історичні проблеми говорити зараз, а не потім, під тиском виборчих калькуляцій, круглих річниць чи посилення з цього приводу російських провокацій.

Фото: KPRP
Фото: KPRP

За результатами переговорів президентів у Віслі українська сторона в цьому році планує інтенсивний міждержавний діалог на найвищому рівні. І дуже важливо, щоб він приніс практичні результати вже найближчим часом.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: Офіс Президента

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-