Шантаж Газпрому, хамство Медведєва і футурологія Суркова

Шантаж Газпрому, хамство Медведєва і футурологія Суркова

Укрінформ
Три матеріали роспропа, які так чи інакше б'ють по Україні

Протягом двох днів у трьох різних виданнях були опубліковані три матеріали від російських ньюзмейкерів, які так чи інакше стосуються України, її демократичного вибору. Вони мали різні фокусні аудиторії, різний набір завдань. І "вистрілили" теж дуже по-різному. Великим творчо-піарівським успіхом автора – не менше двох діб обговорення і якнайширший резонанс - став лише один з них. Утім, й інші свою частку уваги теж отримали.

Що ж за матеріали? Ось вони, за черговістю виходу. 1. Спілкування російського дипломата Владіміра Чижова з кореспондентами Financial Times у Брюсселі «Посол Москвы в ЕС призывает Европу наладить отношения, чтобы избежать дефицита газа». 2. Стаття Дмітрія Медведєва в «Коммерсанте» під назвою «Почему бессмысленны контакты с нынешним украинским руководством». 3. Футурологічний матеріал ексрадника Президента РФ з українського напряму Владислава Суркова у підконтрольному йому ж виданні «Актуальные комментарии».

БОРОТЬБА З БРУДНОЮ ПОЛІТИЗАЦІЄЮ ШЛЯХОМ ЧИСТОГО ШАНТАЖУ

Розглядатимемо також за черговістю виходу. Переказ розмови з послом Росії в ЄС Владіміром Чижовим вийшов у Financial Times у неділю, 10 жовтня. Позиція російського дипломата, як і належить йому за посадою, є вкрай лукавою. Він каже, що стрибок цін на газ, енергетичні проблеми у Європі – «искусственные», що виникли з політичних мотивів, і це, звичайно, вина самої Європи, а РФ тут ні до чого.

Разом з тим Чижов заявляє: дії, які допоможуть стримати стрімке зростання цін на європейському ринку газу, відбудуться «скорее раньше, чем позже». Дозвольте, але від чого ж це «скорее» залежить? А ось від чого! Путін, за версією Чижова, вже «дал некоторые рекомендации "Газпрому", чтобы тот проявил больше гибкости». «И что-то заставляет меня (Чижова, – ред.) думать, что "Газпром" прислушается». Ну, ви зрозуміли суть спічу: «Дорогие европейцы, только от вас зависит «раньше» или «позже» произойдет сдерживание цены. Не кочевряжьтесь – уступите Путину. Вы же понимаете, что все зависит от него, его "Газпром" слушается».

І щоб вже зовсім ніяких сумнівів не було у тому, що це шантаж, виражений в дипломатичній формі, Чижов додав, що «ЕС стоит относиться к России не как к противнику, а как к партнеру». І буде тоді Європі тепло і щасливо!

Показово також, що з декількох європейських компаній, які вкладалися у фінансування Nord Stream 2, Чижов вибрав для цитування, а значить – завуальованої реклами у своєму інтерв'ю одного партнера. Ним став керівник німецької енергокомпанії Juniper Клаус-Дітер Маубах, який виступав минулого тижня на Петербурзькому газовому форумі. Там він більш яскраво і образно серед усіх похвалив російського президента, сказавши, що слова Путіна (ті самі, до яких «"Газпром" прислушивается») - це просто справжня «вакцина от роста цен».

Владимир Чижов / Фото: официальный сайт Постоянного представительства РФ при ЕС
Владімір Чижов / Фото: офіційний сайт Постійного представництва РФ при ЄС

У результаті інтерв'ю повпреда РФ в Європі Чижова саме виявилося вкрай політизованим і, як вже зазначалося, шантажистським. Але в Кремлі на це вже не звертають уваги, вважають, що більш важливо чітко викласти Європі схему фінансово-енергетичної капітуляції, відкликання попередніх, невигідних для "Газпрому" і Росії рішень Єврокомісії проти монополізму.

ЯК СТАТИ ЗАСЛУЖЕНИМ УЛЬТИМАТУМЩИКОМ РОСІЇ

Матеріал експрезидента, експрем'єра РФ, а нині заступника голови Радбезу Дмітрія Медведєва «Почему бессмысленны контакты с нынешним украинским руководством» був вивішений на «Коммерсанте» 11 жовтня опівночі, інакше кажучи, в ніч з неділі на понеділок.

Важко погодитися з тими, хто вважає, що стаття писалася в Кремлі. Як пам'ятаємо за матеріалом Путіна про те, що українців немає, кремлівські редактори і коректори, як російською мовою, так і українською, цілком якісні. А тут очевидна помилка була вже в епіграфі: «Коза з вовком тягалася, тiльки шкура вiд козі зосталася».

Схоже на те, що ця стаття Дмітрія Анатолійовича значною мірою була його самодіяльністю у спробі нагадати про себе, вислужитися. Зараз вже якось призабулося, що схожий ультиматум («Кремль будет ждать другой, более договороспособной власти в Киеве») українському президенту, тоді ще Віктору Ющенку, також робив саме Медведєв, який тоді грів трон у Кремлі. Було це у 2009 році.

Щось схоже на ультиматуми Медведєв висував і зовсім недавно – Мінську, Лукашенку. Це було ще до придушеної білоруської революції, вперше наприкінці 2019 року - вимога поглибленої інтеграції; вдруге у червні 2020-го - вимога погасити заборгованість у $200 млн перед "Газпромом" (яка несподіванка - і тут "Газпром"!). Схоже, для Дмітрія Анатолійовича це стало безвідмовним прийомом. Коли відчуває брак августєйшої уваги, так і дивиться - кому б пред'явити ультиматум?

Вже через годину після виходу стаття Медведєва була чесно відпрацьована держінформагентствами: спочатку кинули в інформполе "блискавки", а потім до другої години ночі "нарізали" з неї купки новин. Однак широкого відгуку спочатку не було. Відразу після полудня розкруткою цього матеріалу зайнялися ті, кому це належить за функціональними обов'язками. Тобто, українська колаборантка Ольга Ковітіді, яка нині стала представником окупованого Криму в російській Раді Федерації, а також народний депутат України від ОПЗЖ Ренат Кузьмін. Але після цього, як не дивно, за обговорення медведєвської писанини в Україні взялися більш гаряче і зацікавлено, ніж в Росії.

В Ерефії ж доленосною для статті стала заява путінського прессекретаря Дмітрія Пєскова, який назвав цю публікацію «важной», оскільки в ній «многое называется своими именами» і «в унисон с уже озвученным на различных уровнях» (читай - на різних поверхах Кремля). Сказано було о першій годині дня. Але ще потрібно було, щоб розійшлося по світу і щоб усі переконалися, що це не чергова ввічливість крізь «говорящие усы», а передача думки самого Владіміра Владіміровича.

Після цього роспроповська машина почала нарешті крутитися. І до кінця робочого дня російським політичним, а також телевізійним діячам стало очевидно, наскільки ж описуваний матеріал глибокий і точний. Треба було чути, з якою шанобливістю роспроповці цитували - ніби імператив Канта або апорії Зенона - найкращі місця з медведєвської статті: про «ублюдочные законы», «дебильные платформы» і як «размажут мозги по стенам».

ГЛИБОКО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КИРДИК АМЕРИЦІ І ДЕМОКРАТІЇ

А ось і інший персонаж, який мріє нагадати про себе Верховному Правителю. Це колишній куратор українського питання в Кремлі Владислав Сурков. Схоже, він з його досвідом відчув хайповий потенціал у медведєвському матеріалі і вирішив зробити свій статейний залп, вважаючи, що дуплетом буде голосніше.

 Владислав Сурков
Владислав Сурков

Мабуть, у нього вже лежала в загашнику якась кумедна футурологія з поглядом на сто років вперед - «Безлюдная демократия и другие политические чудеса 2121 года». Часу шукати, куди б прилаштувати, не було, тому довелося віддати на підконтрольний портал. Зате і час виходу - 13:50 11 жовтня.

Публікації Медведєва і Суркова – немов дві фігурки тетрису різних кольорів, які ідеально входять одна в одну. Медведєв написав хамську статтю про Україну, притому що раніше на ній не спеціалізувався. Сурков, який займався Україною, вишукано пофантазував про майбутнє. Плюшевий Медведєв, він же «Димон», він же «Айфончик», намагається здаватися у матеріалі більш брутальним, ніж він є. Не безталанний, але, як то кажуть, «не орел», Сурков намагається у своїй футурології бути більш інтелектуальним, ніж насправді. На жаль, до лаврів Станіслава Лема йому далеко. Втім, писався матеріал, як уже зазначалося, не для цього. А щоб показати господареві Кремля: ау, я тут, ще не старий, не дурний і готовий до дорого оплачуваної роботи і оборони! І розводці України по новому колу.

На початку лютого 2019 року Сурков опублікував у «Независимой газете» статтю «Долгое государство Путина: О том, что здесь вообще происходит». По суті, то теж була футурологія, в якій Сурков передбачав «многая лета» путінізму. Але то був ближній приціл. Цього ж разу Сурков вирішив зафігачити прогноз зі столітнім кроком.

Якщо відкинути бла-бла-бла, що не дуже цікаво кальковане з Лема та його епігонів, то писалося заради двох тез. Перша: «Произойдет несколько войн (в том числе, кажется, ядерная) за американское наследство. А в его итоге образуется новая система глобального распределения господства и подчинения».

Ну, круто ж, те, що лікар прописав. Путіну! Тут усі його мрії в одному флаконі - і розпад США, і війна,  «кажется, ядерная», і подальша глобальна перебудова.

Друга теза - в умовах IT-панування машин падіння представницької демократії, парламентаризму, що призводять в результаті до жахів у вигляді «восстаний воинствующих шопоголиков, гедонистов и консьюмеристов», «экологических диктатур с недобрым лицом Г. Тунберг на гербах и банкнотах».

Такі жахи - теж чудово для мешканця Кремля, який інтернетом не користується, а читає папочки різного кольору, зібрані кремль-референтами і флігель-ад'ютантами. За такого розкладу перехід на ручний російський інтернет у найближчому майбутньому і періодичне уповільнення існуючого дикого у сьогоденні – заняття більш ніж благородне. Ну, звичайно, адже куди приємніше дивитися на добре обличчя Владіміра Владіміровича., ніж на зле - Грети!

УСЕ ПЕРЕДБАЧУВАНО І ОЧІКУВАНО. КРІМ ЦІНИ НА ГАЗ

Підсумки ж трьох цих матеріалів є такими. Інтерв'ю Чижова, кому треба, прочитали і до відома взяли. Але... не більше того. Втім, кар'єрному дипломату більшого і не треба. А що надумають на Заході, ми ще побачимо.

Медведєв до вечора вівторка міг почуватися справжнім реформатором. Важко пригадати, коли про нього говорили з таким пієтетом, придихом і навіть повагою. Може, навіть ніколи. А тут - роспроп і росполітика продовжують його вилизувати.

Сурков такого широкого успіху не мав. Лише легке цитування у вузьких колах. Але це все пробачиться Року, якщо виявиться, що він зумів вразити одного читача, зате головного в Росії. Ну, невже ж він, з прізвищем, що починається на "Пу" і закінчується на "Тін", не старий ще тінейджер, не зрозуміє, що ніхто інший в Ерефіі не зуміє написати так хитро і хитромудро – з «Хилиазмом» на початку, «паттерном» у серединці і «quia absurdum» у фіналі. Але ж і переконливо, щоб кожен зрозумів, що «скоро вашей Америке кирдык», а значить «отдавай-ка землицу Алясочку, отдавай-ка родимую взад». Ну, або, якщо в автентичній термінології Суркова - в «бекдор»…

При цьому три матеріали збіглися в часі і просторі до початку саме цього тижня, здається, невипадково. Судіть самі.

Вікторія Нуланд
Вікторія Нуланд

У понеділок - приліт до Москви Вікторії Нуланд з триденним візитом і великою програмою переговорів (найцікавіші для нас переговори з Козаком – у середу). Але у перший день тижня - ще й несподіваний дзвінок Меркель і Макрона Зеленському, а потім Путіну, подальше пожвавлення розмов про Нормандський формат (що стало поштовхом – незрозуміло). У вівторок - 23-й саміт Україна-ЄС, з підписанням важливих документів. Але цього ж дня ще й розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу Віктору Медведчуку (не задоволено, до в'язниці Віктор Володимирович не поїхав, залишився під домашнім арештом, але що це було, чому, які пружини подій?).

Також перегляд російського ТБ у понеділок-вівторок переконує - так, це вже масштабна пропагандистсько-газова війна проти України. І з кожним днем розробка теми, що нам без прямих закупок газу у РФ не вижити, ставатиме дедалі голоснішою. А у четвер ще - День захисника України, День Покрови, День УПА, День українського козацтва. Для російської пропаганди роздолля - буде де потоптатися. Для неї це ідеальне доповнення до газової теми, немов хороший гарнір до м'ясної страви.

Єдине, що заспокоює в цій ситуації – зрозумілість і прозорість кремлівських схем впливу, тобто – ну зовсім нічого незвичайного і екстраординарного.

Тільки якщо не брати до уваги ціни на газ. Так що так - зимовий сезон легким не буде.

Олег Кудрін, Рига.

Фото з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-