Стамбульський візит: Зеленський і Ердоган «звірили годинники» з безпеки
Президент України Володимир Зеленський 10 квітня відвідав Туреччину з робочим візитом. Це четвертий візит нинішнього глави держави до сусідньої по Чорному морю країни. Президенти України й Туреччини зустрічаються стабільно двічі на рік, – зайнятість та пандемія не на заваді.
Цього разу зібралися для головування на 9-му засіданні Стратегічної ради високого рівня. Це найвищий орган, що визначає стратегію й напрями двосторонніх відносин між Україною і Туреччиною, координує міждержавні проєкти.
Нинішня зустріч відбулася на фоні загострення ситуації на сході України, спричиненого стягуванням російських військ до наших кордонів. У Стамбул Зеленський прибув одразу після поїздки на передову, спілкування з військовими та ознайомлення із ситуацією на місці.
З ОКОПІВ У ПАЛАЦИ
8 квітня Зеленський відвідав позиції українських військ на передньому краї оборони. Тут, як було ним наголошено, нині вирішується доля країни. За останні два тижні, з початку загострення обстановки, Україна на сході втратила 11 своїх воїнів. Загалом, з початку року на Донбасі загинули 26 українських військових. Угруповання російських військ, стягнуті до кордону з Україною, загрожують якщо не прямою агресією, то спробами деморалізувати, налякати, продемонструвати свою перевагу у силах та ОВТ. З передової у суботу зранку глава держави прибув до Стамбула.
Логічно, що одним із питань, що обговорювалися віч-на-віч, а також у ширшому форматі, стала ситуація на фронті. Глава Української держави поінформував президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана про стан справ на тимчасово окупованих територіях сходу України та в незаконно анексованому Криму, розповів про дії Росії по ескалації конфлікту.
З боку Анкари отримали відповідь: Туреччина надаватиме будь-яку підтримку для вирішення ситуації мирним шляхом, у рамках міжнародного законодавства, ґрунтуючись на засадах збереження територіальної цілісності України. В Анкарі також наголосили на важливості Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, продовження її діяльності, безперебійної та безперешкодної.
Це важлива заява, оскільки за день до розмови Ердогана й Зеленського – першому телефонував Путін. Він виклав своє бачення ситуації довкола України та звинувачував Київ у «небезпечних провокаціях» на сході. В Анкарі «друга» Путіна вислухали, але, як свідчать заяви, від своїх позицій та бачення не відступили.
КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА
Ще одне цьому підтвердження – заява по Криму, хай вже звична, але від того не менш важлива та потрібна. Туреччина не визнає тимчасової окупації Кримського півострова Росією, підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. Ініціативу України зі створення Кримської платформи Анкара також підтримує, готова долучитися до її інавгураційного саміту 23 серпня в Києві.
Туреччина допомагала й допомагатиме кримським татарам. У цьому ключі на нинішній зустрічі в Стамбулі було підписано важливу угоду про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу та пільгових категорій громадян України. За нею, Туреччина побудує 500 квартир: по 200 у Миколаєві та Херсоні, ще 100 в Києві.
Говорили президенти про безпеку не лише Криму, а й Чорноморського регіону загалом. Ця тема стала головною в турецьких ЗМІ за результатами візиту – в неділю провідні турецькі видання вийшли зі світлинами президентів та матеріалами про візит на передовицях.
«Наша основна мета – збереження Чорного моря як моря миру, спокою і стабільності. Ми жодним чином не бажаємо підвищення градуса і тиску в нашому регіоні під будь-яким виглядом», – сказав Ердоган. Ці його слова передрукували, процитували на телебаченні та радіо чи не кілька сотень разів.
Сторони також обговорили співпрацю в енергетичній сфері.
Враховуючі амбітні плани Анкари щодо реалізації проєкту канал «Стамбул», цей напрям також може відкрити нові можливості для двох країн. Зокрема для України він може бути корисним в контексті розширення шляхів постачання енергоносіїв з Близького Сходу через Чорне море, з країнами якого активно налагоджує відносини нинішній президент.
Це контрастує з баченням, яке йде з Москви. У РФ канал «Стамбул» у контексті українсько-турецьких відносин розцінюють як шлях до можливості нарощування військової присутності країн Заходу в Чорному морі. Російські ЗМІ активно пишуть про загрозу американських кораблів у Чорному морі, про те, що проєкт нового каналу може стати передумовою до перегляду Туреччиною доктрини Монтре 1936 року. В Анкарі такі припущення відкидають.
Слова про те, що Чорне море нас не розділяє, а єднає, належать засновнику та першому президенту Туреччини Мустафі Кемалю Ататюрку. В Україні й Туреччині (на відміну від РФ) таке бачення розділяють.
ОБОРОНКА, УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ Й ТУРИЗМ
Не оминули президенти й «зірку» двосторонньої співпраці – оборонну галузь. Тут уже все налаштовано й розвивається планомірно. Оборонка лишається «локомотивом» стратегічного партнерства. Два роки тому Україна придбала у Туреччини ударні БПЛА Bayraktar, за рік було домовлено про спільне виробництво й передачу технологій по виробництву БПЛА та корветів. На турецьких БПЛА Akıncı, які днями пройшли чергове успішне випробування, ставлять двигуни українського виробництва. Для спільного виробництва корветів уже обрали суднобудівний завод «Океан» у Миколаєві.
Стабільний розвиток демонструють і торговельні відносини між нашими державами. Попри пандемію, рівень товарообігу зберігся на рівні 5 млрд доларів США на рік. Уже в першому кварталі цього року було досягнуто показника в 1,5 млрд доларів США. Маємо ціль – товарообіг на рівні 10 млрд доларів. Це цілком можливо, але за умови підписання Угоди про вільну торгівлю.
Перемовини по ній тривають із 2012 року, минулоріч було здійснено «перезавантаження» й фактично пройдено узгодження пунктів угоди від самого початку. Готовність максимальна, робота над документом триває, моменти, що лишаються неузгодженими, перебувають на розгляді робочих груп.
Ще одна сфера активної співпраці – туристична. Українському туристові в Туреччині, як і турецькому в Україні, раді, незважаючи ні на COVID-19, ні на скорочення авіасполучення у зв'язку з пандемією. Минулого року Туреччину відвідали 1 млн українців (у допандемійний 2019 рік були рекордні 1,5 млн), кількість турків, що приїздили в Україну – 150 тисяч (у 2019-му – 300 тисяч). Цей напрям дає нам не лише економічну вигоду, а й зближення на міжлюдському рівні, краще пізнання та ближче знайомство з культурою, традиціями й історією, яка наповнена спільними, цікавими, зокрема невідомими досі моментами.
Зараз у Туреччині через зростання нових випадків інфікування введено жорсткі епідеміологічні обмеження, але від наміру активного туристичного потоку, безпечного відпочинку туристів з-за кордону відмовлятися й не думали. Українці – серед перших, кого чекають цього року на турецьких узбережжях.
СТРАТЕГІЧНІ ВІДНОСИНИ МІЦНІШАЮТЬ
Україна й Туреччина цьогоріч відзначають 10-ту річницю стратегічного партнерства. Нині воно в дії та активно розвивається. Під час нинішнього візиту вкотре наголосили, що стратегічне партнерство України і Туреччини не спрямоване проти третіх держав. Тут зростає як коло спільних проєктів, так й інтенсивність двостороннього діалогу.
Туреччина підтримує прагнення України вступити в НАТО, й Анкара вже робить тут свій внесок. Українські військові багато років проходять підготовку за стандартами Альянсу у навчальних закладах Туреччини та після повернення в Україну втілюють здобуті знання на практиці.
Туреччина вже давно, активно й успішно інвестує в Україну. Ми нині зацікавлені в турецьких інвестиціях у галузі інфраструктури, транспорту, будівництва аеропортів і доріг. Це – не бажання почати роботу, а намір її продовжувати та розширювати, бо вже маємо досвід втілених проєктів. Він показує: співпраця успішна та взаємовигідна обом країнам.
Щоразу президенти все довше спілкуються віч-на-віч. На початку це було трохи більше години, потім близько двох. Цього разу – майже три години.
Як показує практика, згодом це спілкування перетворюється на конкретні проєкти та домовленості по співпраці на додаток до вже існуючих й успішно реалізованих.
Ольга Будник, Анкара
