Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ: Щороку в заручниках консенсусу

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ: Щороку в заручниках консенсусу

Укрінформ
Мандат СММ ОБСЄ цьогоріч було продовжено в останній момент – через Росію, але не тільки

Щорічне продовження мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ), яка з 2014 року є "вухами та очами" міжнародної спільноти в ОРДЛО, ніколи не було простим і швидким процесом. Однак цього разу пошук консенсусу затягнувся аж занадто – роботу цієї найбільшої польової місії ОБСЄ було продовжено у середу, 31 березня, буквально за години до завершення терміну дії попереднього мандату.

Сприйняття моніторів ОБСЄ серед українського суспільства залишається неоднозначним – багато хто, і цілком виправдано, ставить у провину Місії недостатнє інформування у своїх звітах про роль та дії Росії у конфлікті на сході України. Тим не менше, спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ залишаються єдиними представниками міжнародної спільноти на тимчасово окупованій території сходу України, і вже це робить Місію надзвичайно важливою – як для України, так і для решти світової спільноти (за винятком РФ).

Хай і обмежено та неповною мірою, але СММ повідомляє як про запровадження російських законів і норм в окремих районах Донецької й Луганської областей, так і про факти виявлення там сучасних зразків російського озброєння і техніки та про порушення окупантами режиму припинення вогню. Крім того, присутність міжнародних спостерігачів в ОРДЛО діє також у якості своєрідного "запобіжника" – росіяни, "яких там немає", не можуть так просто перекидати на окуповану українську територію техніку чи військовослужбовців, а збройні провокації їм треба приховувати.

Вихід моніторів СММ із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей був би вкрай небажаним сценарієм для України, особливо у нинішніх умовах. Росія масово нарощує війська поблизу державного кордону з Україною. При цьому на Заході починаються Великодні свята, коли увага до закордонних тем, а отже й України, значно знижується…

ЩО БУЛО Б ПІСЛЯ 1 КВІТНЯ У РАЗІ НЕСХВАЛЕННЯ МАНДАТУ СММ

Таким чином, годі й казати, що українські дипломати як у Відні при ОБСЄ, так і в Києві, сприймали затягування погодження мандату СММ з усією серйозністю. Як застерегло 26 березня МЗС України в окремій заяві з цього приводу: "Згортання діяльності СММ ОБСЄ гратиме на руку лише Російській Федерації" і може призвести до "неконтрольованої ескалації" російсько-українського збройного конфлікту.

Ця заява була зроблена наступного дня після того, як на засіданні Постійної ради ОБСЄ у минулий четвер делегації країн-учасниць не змогли схвалити продовження мандату СММ в Україні. Це було останнє регулярне засідання даного керівного органу ОБСЄ перед початком "великодніх канікул", і саме на ньому й мало б відбутися продовження мандату СММ, який спливав за кілька днів.

"Практика блокування прийняття рішень та їх прийняття в останній момент не є чимось новим в ОБСЄ. І з огляду на це, ми сподівалися, що все-таки процес щодо СММ буде розблоковано. Водночас ми не могли покладатися на випадок і опрацьовували також варіант негативного сценарію, вживаючи всіх зусиль разом з нашими партнерами, щоб ситуація вирішилася позитивно, – зазначив у коментарі кореспонденту Укрінформу очільник місії України при ОБСЄ Євгеній Цимбалюк. – На тлі ситуації, що складалася довкола України – і тут я маю на увазі, зокрема, заяву головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака у Верховній Раді України щодо збільшення Росією кількості батальйонно-тактичних груп біля кордонів України – ми сприймали затягування із продовженням мандату СММ дуже серйозно".

Євгеній Цимбалюк
Євгеній Цимбалюк

Те, що буде з Місією після 1 квітня у разі непродовження її мандату, також було предметом обговорення в ОБСЄ на найвищому рівні. Зокрема, роз’яснення з цього приводу країнам-учасницям надала "головний адміністратор" Організації – генеральний секретар Гельга Шмід. Так, з 1 квітня відразу мали б бути припинені польоти безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та здійснення патрулів, як і, відповідно, написання звітів Спеціальною моніторинговою місією. Також спостерігачі мали б негайно залишити тимчасово окуповані райони Донецької й Луганської областей та переміститися на підконтрольну Україні територію.

І хоча фізично монітори СММ все ще перебували б протягом певного часу на території України, однак вони вже б нічого не звітували – мандату на міжнародний моніторинг у Місії вже не було б.

ТРАДИЦІЙНЕ ЗАТЯГУВАННЯ РОСІЄЮ І НЕСПОДІВАНИЙ ШАНТАЖ

Через пандемію коронавірусу переговори щодо СММ проходили онлайн та в телефонному режимах. Тим не менше, як запевняє Євгеній Цимбалюк, на якість переговірного процесу це жодним чином не вплинуло.

"Дипломатичний світ в онлайн став ще меншим, і ще коротшими стали ці проводи, які нас пов’язують. Звичайно, трішки не вистачає додаткових кулуарних зустрічей під час засідань і можливості порозмовляти віч-на-віч. Але ми їх повністю компенсуємо тією інтенсивністю онлайн та телефонних контактів, які ми зараз маємо. Усі постійно дзвонять усім, усі радяться з усіма – і це ще більше стирає відстань між нами", – зазначив він.

Головним чином, переговори були зосереджені на бюджеті СММ на новий річний період. "Нинішні переговори, як і в минулі роки, були непростими і були зосереджені, переважно, навколо бюджету СММ. Було кілька пропозицій різного плану із цього приводу, але у підсумку нам все ж вдалося ухвалити консенсусне рішення. І тут також слід окремо зауважити, що бюджет Місії, як і торік, було знову затверджено раніше, ніж загальний бюджет самої ОБСЄ, що також засвідчує пріоритетність уваги до СММ з боку країн-учасниць", – зазначив український дипломат.

За його словами, традиційно багато зауважень до бюджету Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні було з боку делегації РФ – і це стало однією з причин затягування ухвалення рішення.

Зокрема, росіяни просували скорочення кількості посад та зменшення витрат на безпілотники в СММ – все те, що могло б якось зменшити ефективну операційну діяльність Місії. "Російська Федерація намагалася зменшити бюджет СММ по багатьох напрямах. Але нам разом із партнерами – Шведським головуванням, США, Канадою, Євросоюзом, Великою Британією, Норвегією, Швейцарією та Грузією – все ж вдалося відстояти бюджет Місії з точки зору забезпечення її операційної функціональності. Жоден аспект, який стосується операційної діяльності, не був зменшений", – заявив Цимбалюк.

Стосовно безпосередньо мандату Місії, то принципових питань ні в кого не виникало. "Під час переговорів, по суті, не було ніяких принципових заперечень щодо мандату та існування СММ, як такої. Водночас, були спроби зіграти свою гру на великій увазі до цього питання з боку всіх держав-учасниць, Секретаріату та Головування ОБСЄ – і просунути якийсь свій національний порядок денний та привернути увагу до нього", – зазначив головний український дипломат в ОБСЄ.

Несподівано для багатьох таку "свою гру" в ОБСЄ просувала Вірменія, яка відчуває себе обділеною увагою з боку міжнародної спільноти, і ОБСЄ зокрема. Про те, що саме Вірменія блокує процес прийняття бюджету ОБСЄ та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, повідомляло, зокрема, азербайджанське видання Caliber. При цьому, у вірменській делегації в ОБСЄ не було якихось заперечень щодо самих проєктів рішень щодо СММ – вони просто блокували його прийняття, мотивуючи відсутністю відповідних інструкцій з Єревана.

Таким чином, хоча позиція Вірменії щодо СММ, ймовірніше за все, і не була формально обумовлена якимись антиукраїнськими міркуваннями, але у результаті заручником ситуації виявилася саме ця важлива для України Місія ОБСЄ, яка фіксує військову діяльність РФ на окупованій території та порушення державою-агресором режиму припинення вогню.

ОБСЄ є організацією, базованою на консенсусі, тобто всі рішення мають бути підтримані всіма її 57-ма країнами-учасницями. Блокування однією країною важливого спільного рішення одразу привертає увагу решти членів та керівництва Організації до цієї країни. В столицю цієї країни йдуть дзвінки від керівництва ОБСЄ та з інших країн, у тому числі на високому міністерському рівні. І було б неправильно думати, що під час таких розмов, у тому числі щодо СММ, міністри закордонних справ обговорювали лише одну таку проблемну тему з порядку денного ОБСЄ – спектр обговорення, вочевидь, значно ширший.

Саме такою логікою зі створення для себе додаткових можливостей, схоже, й керувалася вірменська сторона, заблокувавши прийняття рішення щодо мандату СММ. І чим довше вона "тримала паузу", тим більше дзвінків, напевно, й отримала.

Очільник української місії при ОБСЄ не став заперечувати чи підтверджувати інформацію про вірменське блокування по СММ. За його словами, добре, що рішення прийнято і важливо, щоб такого не було у подальшому. "Думаю, зараз треба не шукати винних у тому, чому ми зайшли у таку ситуацію, а важливо зосередитися на тому, щоб унеможливити повторення подібних ситуацій у майбутньому та зробити висновки з переговорного процесу, який був. І ми працюватимемо над цим разом зі Швецією та наступним, Польським головуванням в ОБСЄ, – заявив Цимбалюк. – Нам дуже не подобається така гра. Делегація України засуджує практику шантажування. Особливо, коли мова йде не про розгляд рішення по суті, а про те, що одне рішення стає заручником вирішення інших питань. Тобто, коли немає зауважень по суті щодо одного конкретного рішення, але консенсус по ньому стримується з метою привертання уваги до якихось інших питань".

Власне, про вірменську причетність до блокування продовження мандату СММ свідчить і сам факт зробленої вірменами так званої "інтерпретуючої заяви" – у них після прийняття рішень держави-учасниці ОБСЄ за бажанням викладають свою позицію із цього питання. У минулі роки делегація Вірменії утримувалася від таких "інтерпретуючих заяв". Цього року – поруч із традиційними заявами України, США, Канади, Євросоюзу, Великої Британії та Росії – була і вірменська. У ній, зокрема, й містилося пояснення того, чому вірмени "притримали" прийняття рішення щодо СММ – згідно із заявою, потрібно приділяти увагу рівною мірою всім конфліктам у регіоні ОБСЄ (читай: не лише ОРДЛО, а й Карабаху).

ТОЙ САМИЙ МАНДАТ І МЕНШИЙ НА 0,2% БЮДЖЕТ

Так чи інакше, але 31 березня вранці на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ всі 57 країн-учасниць схвалили консенсусом продовження мандату СММ на наступний річний період – з 1 квітня 2021 до 31 березня 2022 року. Також було схвалено бюджет Місії, який практично залишився на рекордному рівні 2020 року, коли було 10-відсоткове збільшення – 108 млн 709 тис. 400 євро.

"У процесі переговорів цифри трохи змінилися і загальний бюджет Місії став на 238 тис. 400 євро або 0,2% меншим, ніж минулого року. Але, знову ж таки, не буде жодного скорочення бюджету СММ, який призначений для операційних потреб", – заявив Євгеній Цимбалюк.

За його словами, на це "косметичне" зменшення бюджету прийшлося піти, щоб задовольнити вимоги делегації РФ та дійти консенсусу. Воно стосуватиметься, зокрема, незапровадження в Місії окремих посад логістичного спрямування, оптимізацію витрат, призначених на навчання та ін.

Натомість кількість міжнародних спостерігачів не буде зменшено. "Новий бюджет дає змогу забезпечити належний рівень ротації персоналу СММ. Він не буде зменшений. Місія комплектуватиметься відповідно до своїх потреб, і жодного зниження рівня присутності Місії чи кількості патрулів не має відбуватися, оскільки бюджет затверджено на ці цілі у належному обсязі", – заявив український дипломат.

Також не зазнають змін польоти безпілотників, важливість яких лише зростала у період пандемії та пов’язаних з нею (і не тільки) обмежень з боку збройних формувань РФ. "Ми дуже раді, що наступного бюджетного року СММ не матиме зменшений бюджет, що стосується безпілотників, передусім, БПЛА дальнього радіусу дії. Це – дуже важливий момент для всієї ОБСЄ, можливо, за винятком Росії, – зазначив Цимбалюк. – Останнім часом патрулювати стає важче і перешкоди з російського боку висуваються частіше, і патруль часто не може дістатися тих місць, які він хоче побачити. А безпілотники роблять свою справу".

Ще один важливий момент – у новому бюджеті СММ передбачено кошти і на відкриття додаткових передових патрульних баз. Відкриття таких баз на тимчасово окупованій території – ближче до неконтрольованої ділянки кордону з РФ, вже давно є необхідним задля підвищення ефективності моніторингу Місії. Втім, російські окупаційні адміністрації на сході України відмовляються надавати відповідні безпекові гарантії.

"Ці бази потрібні, щоб моніторинг СММ працював краще. І це – не лише оцінки української сторони, а й самої СММ та секретаріату ОБСЄ. Це – справді необхідна та важлива річ. Потрібно лише, щоб Росія припинила його блокувати. Бюджет на ці патрульні бази є – вони відразу зможуть відкритися, як тільки російська сторона надасть відповідні безпекові гарантії", – пояснив Цимбалюк.

Щодо самого мандату Місії, то він залишився незмінним – у тому ж варіанті, який був ухвалений 21 березня 2014 році після того, як Уряд України звернувся до ОБСЄ з проханням запровадити цю місію одразу після початку агресії РФ у Криму.

І поширюється він "на всю територію України у межах її міжнародно визнаних кордонів". А отже – включно з Кримом. Про останнє не забули нагадати після схваленого 31 березня рішення як у Шведському головуванні в ОБСЄ, так і країни-члени.

"Текст мандату лишається таким, як і був. І один із головних моментів для нас – це те, що мандат СММ поширюється на всю територію України. І всі наші партнери, які виступали з інтерпретуючими заявами – ЄС, Велика Британія, США, Канада, – чітко заявили, що мандат СММ поширюється на всю територію України, включаючи Крим, – заявив очільник української місії в ОБСЄ. – Так, поки СММ не допускають для моніторингу ситуації у тимчасово окупованому Криму та місті Севастополь, але ми продовжуємо разом із партнерами політичний тиск на РФ і постійно пропонуємо розпочати практику дистанційного моніторингу, як це вже почала застосовувати ООН із моніторингом прав людини у Криму. Те, що питання окупованого Криму залишатиметься на порядку денному ОБСЄ, – неминуче, хоч які б спроби здійснювала РФ".

Василь Короткий, Відень

Фото з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-