Комітет Ради підтримав законопроєкт Разумкова про відновлення е-декларування

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідне рішення члени комітету ухвали на засіданні 3 листопада.

У результаті обговорення комітет визнав цей законопроєкт таким, що відповідає вимогам антикорупційного законознавства, та рекомендував Раді включити його до порядку денного четвертої сесії і ухвалити його за основу та в цілому.

Під час обговорення питання секретар комітету Володимир Кабаченко (фракція «Батьківщини») нагадав, що на сьогодні у парламенті зареєстровано загалом два законопроєкти щодо врегулювання ситуації, спровокованої рішенням Конституційного Суду. За його словами, йдеться про ініційований Президентом законопроєкт №4288 і проєкт №4304, внесений групою народних депутатів на чолі з Головою ВР, які є основними.

При цьому Кабаченко заявив, що жоден із них не розв'язує проблеми, водночас оцінивши законопроєкт, зареєстрований спікером парламенту, як «більш нейтральним і більш правильним із правової точки зору».

«Але у нас є, з одного боку, рішення Конституційного Суду, а з іншого – зареєстрований законопроєкт Разумкова, який не бере до уваги рішення КС... в ньому відсутні корупційні ризики. І якщо все ж таки ми мали би порівнювати, який саме із законопроєктів ми маємо виносити на розгляд Верховної Ради цього тижня, то, звісно, що альтернатива Разумкова більш правильна і доцільна у цій ситуації», - пояснив Кабаченко.

У свою чергу голова підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних Олексій Жмеренецький (фракція партії «Слуга народу») запропонував рекомендувати Раді визначитись щодо відповідних законопроєктів.

«Враховуючи, що буде декілька варіантів вирішення цієї конституційної кризи, і кожне з них матиме свої недоліки, то врешті саме зала вирішуватиме, чи візьме парламент на себе відповідальність застосувати той чи інший інструмент для її розв'язання. Тому моя пропозиція – ухвалити позитивне рішення і випустити його в залц, щоби парламент визначався», – зазначив Жмеренецький.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування..

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. . В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт "Про відновлення довіри до конституційного судочинства", яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є "нікчемним" (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

Голова ВР Дмитро Разумков 2 листопада поінформував про плани парламенту відновити електронне декларування новим законом.

Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Разумковим зареєстрували законопроєкт №4304 "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України". Документ передбачає внесення змін до закону "Про запобігання корупції", якими пропонується відновити права НАЗК, зокрема надати право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

При цьому, враховуючи правову позицію Конституційного Суду, пропонується доручити уряду розробити законопроєкт щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.