Від Люблінської унії до Люблінського трикутника

Від Люблінської унії до Люблінського трикутника

Репортаж
Укрінформ
Міністри закордонних справ України, Польщі, Литви оголосили про створення спільного політичного майданчика

Глава МЗС України Дмитро Кулеба здійснив свій перший візит як міністр до Польщі. Він має всі шанси увійти в історію завдяки започаткуванню нового політичного формату – «Люблінського трикутника», що має стати майданчиком для регулярних політичних консультацій представників України, Польщі та Литви.

СПІЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ВИКЛИКИ

У перший день перебування у Варшаві Кулеба провів переговори зі своїм польським колегою Яцеком Чапутовичем, зустрівся з українською громадою Польщі, а також узяв участь у відкритті нового корпусу посольства України, де розмістився консульський відділ.

На підсумковій пресконференції після зустрічі міністрів Чапутович підкреслив, що врешті він зустрівся з новим українським міністром особисто, оскільки досі вони лише тричі розмовляли по телефону. Присутність на конференції не лише польських та українських ЗМІ означала, що до візиту українського міністра прикута значна увага, а всі месиджі не залишаться без уваги європейської та світової преси. Як і очікувалося, глава польської дипломатії наголосив, що Варшава незмінно підтримує Україну на міжнародній арені, засуджує російську агресію і продовжуватиме надавати політичну підтримку Києву в питанні відновлення територіальної цілісності. У свою чергу, Кулеба, дякуючи Польщі за підтримку, зокрема по лінії ЄС та НАТО, запропонував Варшаві долучитися до участі в міжнародній платформі деокупації Криму. Український міністр також підкреслив, що зараз немає жодних підстав для зміни політики щодо Росії. Тиск на Москву, зокрема й через санкції, має тривати доти, доки Російська Федерація не припинить агресію проти України.

Як зауважують дипломатичні джерела, український міністр попросив польського та литовського колегу, з якими він разом зустрівся наступного дня в Любліні, донести до інших глав МЗС Євросоюзу основний месидж: не може бути жодних розмов про «нову політику» ЄС щодо до РФ, поки вона не зробила реальних кроків згортання агресії проти України.

Як і варто було очікувати, не оминули міністри і складних розмов про спільну історію. Загалом, у цьому питанні поки що зберігається статус кво: Польща просить Україну надати дозвіл на подальше проведення пошуково-ексгумаційних робіт, зокрема, місць поховання жертв трагічних подій на Волині 1943–1944 років. Зі свого боку Україна просить зробити символічний жест щодо відновлення місця пам’яті українців на горі Монастир, яке за останні п’ять років двічі плюндрували вандали. У цьому місці поховано 62 бійців УПА, які загинули в 1945 році в бою з підрозділами НКВС. Варто зауважити, що польська сторона вважає це місце пам’яті легальним і обіцяє внести його до реєстру військових поховань, що перебувають під охороною держави. Кулеба зауважив, що українська сторона вже зробила крок назустріч, дозволивши польським дослідникам вести пошукові роботи в кількох місцях й очікує на відповідь «за принципом взаємності». Утім, історія не лише ділить, а й об’єднує обидва народи, про що міністри згадали в контексті відзначення цьогоріч 100-ліття союзу Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри і Варшавської битви, у якій проти більшовиків на боці поляків брали участь воїни УНР.

Торкаючись практичної міжурядової співпраці, польський міністр визнав, що прем’єр Матеуш Моравецький планує «найближчим часом» здійснити візит в Україну. За польською конституцією, саме глава уряду має найбільшу повноту влади й відповідає за реалізацію політики Польщі в різних сферах. За майже три роки перебування на посаді прем’єра Моравецький жодного разу не бував в Україні.        

В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Дмитро Кулеба під час зустрічі з українською громадою менше говорив, а більше слухав. Очевидно, що йому було цікаво «з перших вуст» почути, якими проблемами сьогодні живуть українці в Польщі. Представники української меншини, які споконвіку живуть на території сучасної Польщі, наголошували на необхідності збереження історичної пам’яті та культури. Нова українська діаспора, яка приїхала до Польщі упродовж останніх 20 років, звертала увагу на те, що потрібно збільшити кількість українських консульств у Польщі, адже за останні 5-6 років українців тут дуже побільшало, а відповідної інфраструктури для консульських дій бракує.

Кулеба висловив переконання, що Україні зараз потрібна «якісно нова політика» щодо українців за кордоном.

«Структура діаспори, вік діаспори, географічна присутність діаспори значною мірою змінилися, і нам потрібен свіжий і глибокий погляд на те, як підтримувати українців за кордоном», – висловив переконання міністр.

Згодом Кулеба разом із Чапутовичем узяли участь в урочистому відкритті нового корпусу посольства України в Польщі. Цей будинок було придбано МЗС України ще у 2011 році, але через брак коштів тоді не вдалося зробити комплексний ремонт. Торік посол України Андрій Дещиця зауважував, що однією з головних цілей для нього на посаді посла є відкриття нового корпусу посольства. Під час церемонії відкриття приміщення консульства Кулеба наголосив на тому, що ця сучасна за європейськими мірками будівля відображає те, як має виглядати Україна.

За лаштунками офіційних промов залишилися перемовини двох міністрів щодо можливого послаблення «коронавірусних» обмежень для громадян України. Щодо скасування 14-денного карантину чи послаблення цієї вимоги для українців до уряду Польщі зверталися польські бізнес-асоціації та організації працедавців. Як зауважили джерела, обізнані з перебігом перемовин, українська сторона також порушила це питання. У МЗС Польщі пообіцяли спільно з місцевими епідеміологами вивчити можливість послаблення карантинних заходів для українців.

У РАМКАХ ТРИКУТНИКА

Під час відвідання Любліна – міста, розташованого неподалік кордону з Україною, до глав МЗС долучився їхній литовський колега Лінас Лінкявічус. Зустріч трьох міністрів саме там була невипадковою: у місті вже п’ятий рік функціонує штаб міжнародної литовсько-польсько-української бригади «ЛитПолУкрбриг». Міністри відвідали штаб бригади, поспілкувалися з особовим складом, ознайомилися з підготовкою військовослужбовців до цьогорічних навчань під егідою НАТО Rapid Trident 2020.

У центрі Любліна міністри оголосили про створення тристоронньої платформи для політичного, економічного та соціального співробітництва між Україною, Польщею та Литвою – «Люблінський трикутник». Про це символічно оголошено біля пам’ятника Люблінській унії. Унію було підписано 451 рік тому – 1 липня 1569 року. Це була угода про об’єднання Королівства Польського та Великого Князівства Литовського в єдину федеративну державу під назвою Річ Посполита. До її складу входила тоді й значна частина нинішньої території України.

Глава МЗС України звернув увагу на те, що якраз у роки підписання Унії на мапі Європи кінця XVI століття, створеній Томашем Маковським, уперше в картографічних джерелах з’явився напис «Україна». Посилаючись на професора Гарвардського університету Сергія Плохія, Кулеба зазначив у соцмережах, що матеріал для української частини мапи було отримано від оточення великого князя Костянтина Острозького, який на чолі об’єднаного литовсько-польсько-руського війська в 1514 році у битві під Оршею завдав поразки московському війську. Ім’я князя Острозького, який фактично наніс Україну на європейську мапу, сьогодні носить «ЛитПолУкрбриг».

За задумом, «Люблінський трикутник» Київ – Варшава – Вільнюс, не буде формалізованим об’єднанням, а політичним майданчиком для тристоронніх консультацій перед важливими міжнародними зустрічами чи ухваленням знакових рішень. Ідеться про узгодження спільної позиції щодо Росії, енергетичної безпеки в регіоні, зокрема і протидії проєкту «Північний потік-2», економічної співпраці, подолання пандемії COVID-19. Сторони домовилися створити посади представників з питань співробітництва в рамках «трикутника», а другу зустріч в рамках цієї платформи провести в Києві, під час якої обговорити питання російської дезінформації. За даними дипломатичних джерел, Кулеба запропонував готувати регулярний рапорт щодо трендів і загроз російської дезінформації.

Створення механізму співпраці Кулеба, Чапутович і Лінкявічус прописали в спільній декларації щодо створення «Люблінського трикутника». У ній також засуджується агресія Росії в Україні і міститься заклик до Москви здійснити деокупацію Криму й частин Донецької та Луганської областей, підтримується європейський вибір України й надання Києву плану дій щодо членства в НАТО з подальшою перспективою приєднання до Альянсу.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото автора та МЗС

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-