Мін’юст готовий виконати рішення ЄСПЛ щодо люстрації – Малюська
Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська на брифінгу «100 днів роботи уряду – звіт Мін’юсту», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Щодо люстрації, безумовно, рішення Європейського суду ми будемо виконувати. Причому там є два напрямки виконання. Перший - сплатити компенсацію тим, хто подав скаргу в Європейський суд і виграв. Ця компенсація буде виплачена однозначно, у нас є кошти для цього у спеціальній програмі бюджету», - сказав Малюська.
Він додав, що другий аспект виконання рішення ЄСПЛ стосується приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейської конвенції з прав людини.
«Свої кроки для приведення законодавства у відповідність ми зробили – розробили законопроєкт про внесення змін до Закону «Про очищення влади», внесли його на Кабінет міністрів України і очікуємо, що він буде розглянутий урядом або наступної середи, або через тиждень. Тобто, через тиждень-два ми матимемо вже позицію не тільки міністерства, а усього Кабінету міністрів України і внесемо його на розгляд Верховної Ради», - зазначив керівник Мін'юсту.
Як пояснив Малюська, ЄСПЛ констатував, що люстрація надто широка і величезна кількість людей були люстровані безпідставно.
«Відповідно, ми передбачаємо створення спеціального органу – комісії, - який перегляне заяви осіб, які були люстровані, і категорії, щодо яких Європейський суд вважає, що недоцільно застосовувати автоматичну люстрацію. За результатом такого перегляду такі особи або будуть відновлені на посадах або отримають певний рівень компенсації за завдану шкоду, або і те, й інше»», - повідомив Малюська.
Він поінформував, що частина людей залишиться під автоматичною люстрацією – на думку Мін’юсту, це в першу чергу мають бути члени уряду і топпосадовці. Частина ж буде виключена з люстрації взагалі, наприклад особи, які працювали в органах влади за часів СРСР.
Як повідомлялося, 17 жовтня 2019 року було оголошено рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18). Вона стосувалася звільнення п’ятьох державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади» (люстрацію) 2014 року».
Суд у цій справі встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.
Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.
Отже, на думку ЄСПЛ, вказаний закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.
Європейський суд з прав людини 24 лютого вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року остаточно набуло чинності.
Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон «Про очищення влади» (люстрацію). Ним забороняється займати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.
Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України «Про очищення влади», перебувають 893 особи.
