Скорочення Ради з 450 депутатів до 300: що це дасть і чим загрожує?

Скорочення Ради з 450 депутатів до 300: що це дасть і чим загрожує?

Аналітика
Укрінформ
Ми поцікавилися в експертів-політологів, що насправді переважає в цьому кейсі – “плюси” чи “мінуси”?

4 лютого парламент 236 голосами попередньо схвалив проект змін до Конституції України щодо зменшення свого складу з 450 до 300 нардепів. Чому саме 300 народних депутатів? У пояснювальній записці до законопроекту про це - жодної коми. У "Слузі народу" посилаються на теорію конституційного права, відповідно до якої, якщо в Україні 37 мільйонів громадян, то кількість парламентарів має становити приблизно 300, максимум 320 народних депутатів. Також президентська політсила апелює до того, що скорочення депутатів фінансово вигідне для всіх, мовляв, на одного депутата кожного місяця держава орієнтовно витрачає 120 тисяч гривень, які, натомість, можна направити на лікарні, оборону, власне, що таким чином втілюється в життя воля народу, нарешті робиться те, що “попередники” тільки обіцяли.

Сперечатися з такою логікою точно не варто, однак продовжимо пошук відповіді на питання стосовно доцільності кроку. Адже робота парламенту – це не тільки участь в засіданнях і натискання кнопок, а ще й представництво в різноманітних вітчизняних та міжнародних організаціях і, найголовніше, розробка законопроектів, робота в комітетах тощо. Власне, щодо комітетів: як це “скорочення” відіб’ється на якості їх роботи? Бо ж у ті законопроекти, які реєструють депутати (а таких — до 12 тисяч документів за одне скликання) потрібно вчитуватися і "відсіювати" законодавчий спам.

Ще одна проблема: зменшення кількості депутатів означає збільшення кількості громадян, яких він представляє. Тобто це – нові проблеми для доступу громадянин до свого депутата. Чи враховано все це у числі 300? Тобто для виконання усіх функцій, покладених на вищий представницький орган такої держави як Україна (з її площею, кількістю населення, проблематикою і так далі) цього достатньо чи ні?

А що про це скажуть експерти, тобто, що насправді переважає в цьому кейсі – “плюси” чи “мінуси”?

Петро Олещук, політолог:

Петро Олещук
Петро Олещук

“Кількість нардепів ніяк не впливає на ефективність роботи Верховної Ради. Адже частина з них активної участі в роботі парламенту, в принципі, не бере”

— До самої ідеї скорочення кількості депутатів з 450 до 300 я ставлюся нормально. За великим рахунком, це технічний момент. Саме по собі це рішення не вирішить наявні проблеми Верховної Ради, зокрема, пов’язані з фінансуванням. Інше питання, якби це скорочення стосувалося не тільки депутатів, але й апарату Верховної Ради. Тож, вважаю, що такий крок є символічним, таким, що відповідає суспільному запиту, викликає позитивну реакцію у населення — це популярно. Це реалізація передвиборчих обіцянок. У світі немає якогось еталону, чи єдиного принципу щодо чисельності законодавчого органу: в одних країнах депутатів менше, в інших — більше. А практика свідчить, що кількість нардепів ніяк не впливає на ефективність роботи Верховної Ради. Адже частина депутатів активної участі в роботі парламенту, як нинішнього скликання, так і попередніх, в принципі, не бере.

Щодо роботи в округах, в комітетах. Ніколи такого не було, щоб всі депутати працювали однаково ефективно. Регулярно оприлюднюється інформація стосовно прогульників. І для того, аби укомплектувати відповідні комітети, делегації, а також забезпечити законодавчий процес — і 300 депутатів вистачить.

Нарешті щодо округів. Поряд зі скороченням нам пропонують конституційне закріплення 100% «пропорційки». Отже, системи “округ-депутат” для Верховної Ради уже не буде. Натомість, з’являться регіональні багатомандатні округи (регіон представлятиме певна кількість депутатів). І все це потрібно розглядати в комплексі з реформою місцевого самоврядування, децентралізації. І хоча відповідні зміни президент відкликав, але від цієї ідеї ще ніхто не відмовився. Децентралізація у принципі й передбачає зміну балансу влади, зокрема, в плані зростання повноважень місцевого самоврядування. Цілком логічно припустити, що функції, які зараз виконують народні депутати-мажоритарники перейдуть до органів місцевого самоврядування. Тож, можливо, й справді зникне необхідність розглядати депутата, як такого собі управлінця в окрузі. А народний депутат — він представник законодавчої влади і, відповідно, його основна функція — законотворчість.

Богдан Петренко, політичний експерт:

Богдан Петренко
Богдан Петренко

Скорочення депутатів – це більшою мірою поступка популістському бажанню українців скоротити “чиновників”

— На жаль, серед населення популярна думка, що Верховна Рада займається виключно «балаканиною». Не дивно, що рівень довіри до парламенту практично ніколи (були лише окремі виключення) не був вищим за недовіру до нього. І саме тому, будь-які обмеження парламенту – сприймаються населенням «на ура» - і скасування недоторканості, і скорочення чисельності… Зрозуміло, що каналізуючи негатив на депутатах, решта інститутів влади можуть виглядати «білими і пухнастими». Тому це – «плюсик в карму (рейтинг) влади». «Плюсик», яким можна перекрити якийсь мінус (наприклад, непопулярну земельну реформу).

Щодо покращення роботи Верховної Ради, то вона залежить від того як кількість переростає у якість. Це питання радше до лідерів партій - кого вони просуватимуть у депутати, - своїх близьких; представників фінансових груп, які надають кошти на вибори та діяльність партії; людей, за яких голосують, і які «витягують вибори», але професійно і політично вони - «пустишки». Тож єдиний плюс від скорочення – це вивільнення місця в залі. Говорити, що від скорочення буде відчутним фінансовий плюс– зарано. Я не виключаю, що ті 300 депутатів, які залишаться, з метою «компенсації представництва» виб’ють собі додаткове фінансування. А взагалі в масштабах країни – навіть якщо ці кошти дійсно зекономляться це буде маловідчутним.

Законотворчістю займаються не депутати. Нею займається апарат Верховної Ради, працівники комітетів та депутатські помічники. Але депутати задають темп, вони вносять політичну складову в законотворчість. Тому навряд чи це зарадить проблемі спаму (коли прийняття закону відтягується великою кількістю поправок) – бо, якщо спам є, то на нього є й замовлення. І це не скоротить величезну кількість законопроектів, які вносяться «для статистики», щоб показувати «активну діяльність» під час зустрічей з виборцями. Тим більше, депутати часто просто компілюють законопроектів попередників.

А діяльність комітетів та їх кількість - точно залежать не від чисельності парламенту, а від того, скільки партій входитимуть до більшості. І скорочення числа депутатів веде до того, що переможуть якраз більш амбіційні. Кількість комітетів підлаштовується під цей - політичний чинник, а не під професійність Верховної Ради.

Верховна Рада – це не лише законодавчий, але й представницький орган. І чим менше він буде, тим більше кількість виборців на одного обранця, а тому «достукатись» буде значно складніше, адже після скорочення на одного депутата припадатиме близько 125 тис. громадян.

Ігор Рейтерович, політолог:

Ігор Рейтерович
Ігор Рейтерович

“Очевидно, комусь просто дуже сподобалася цифра 300 депутатів. А про ймовірні наслідки такого рішення хтось подумав?”

— Немає сенсу щось вигадувати — це однозначно класичний приклад популізму. Дотепер ми не побачили і не почули жодних аргументацій на користь того, чому скорочують саме до 300 депутатів. Це перший момент. Є чимало країн, де на 30-40 тис. населення припадає один депутат. А у нас, після скорочення, один - на 120 тис… І це попри те, що ми не маємо результатів перепису та й узагалі, вся ця історія з підрахунками пана Дубілета під великим питанням.

Щодо плюсів. Крім механістичного скорочення виплат кожному обранцю, поки що нічого такого не бачу. І то далеко не факт, що загалом депутат обходитиметься країні дешевше. Чому? А тому що я не виключаю, що в майбутньому все це подаватиметься під соусом розширення кількості офіційно-зареєстрованих помічників. І це логічно, оскільки збільшиться кількість людей, з якими депутатам потрібно буде спілкуватися в “полях”. Тому по факту від збільшення кількості помічників, які отримуватимуть зарплату в межах 15-20 тис. гривень, ми отримаємо збереження тієї ж самої суми, яка сьогодні витрачається на кожного депутата та на його діяльність.

Далі — стосовно якості законопроектів, зменшення чисельності комітетів, їх роботи... Комітет формується не скільки від кількості депутатів, стільки від кількості проблем, що існують в країні. Нам треба виходити не з того, що в парламенті 450 або 300 депутатів, а з того, які маємо питання, що потребують нагального вирішення. Чи вдасться це 300-м депутатам — питання. Але я впевнений, що і 300 депутатів можуть продукувати законодавчий спам, як це роблять 450.

А найбільша проблема полягає в тому, що навіть згідно теорії групової взаємодії, менша кількість депутатів — це набагато вищий рівень корупції. Оскільки купити 300 депутатів простіше, аніж купити 450. І всі народні обранці, які виступають за ініціативу “скорочення” повинні чітко розуміти: ціна кожного голосу у півтора-два рази зросте. При 450 депутатах, для внесення змін до Конституції потрібно 300 голосів. А якщо залишиться тільки 300 депутатів — 200! І заплатити, за потреби, комусь із тих двохсот - це вже відчутно простіше.

Отже, це небезпечний крок, який, звісно, позитивно сприймається суспільством, де панує думка, мовляв, менше депутатів — менше дармоїдів...

Василь Мокан, політолог, нардеп від фракції “Слуга народу”:

Василь Мокан
Василь Мокан

“Цифра 300 — умовна, як і аргумент на користь економії бюджету. Однак цим законопроектом пропонуються також інші, не менш важливі речі”

— Мені відомо про критику та зауваження експертного середовища стосовно ініціативи скорочення кількості нардепів. Деякі речі я розділяю, деякі — ні. Особисто я голосував за цю ініціативу з кількох причин. Перше — через закріплення в Конституції пропорційної системи виборів. Вважаю, що це унеможливить різноманітні маніпуляції, а також постійні зміни виборчого законодавства напередодні чергових виборів. І я давно виступаю проти мажоритарної складової. Як людина, що безпосередньо займалася виборчим процесом — знаю наскільки корумпованою є мажоритарка.

Стосовно зменшення кількості депутатів. Зрозуміло, що на вирішення цього питання є суспільний запит, але... У даному разі маю певні застереження. Оплата народних депутатів, за умови якісної роботи та в інтересах держави, має бути високою і ця економія є умовною. Друге — цифра 300. Розумію, що вона є також суб’єктивною. Хоча, в аналітичному відділі секретаріату фракції робилося дослідження, в результаті якого отримали цифру 300-320 депутатів. Вважаю, що в межах зобов’язань перед виборцями, а також, враховуючи позитивні висновки Конституційного суду з цього приводу, ми були зобов’язані в першому читанні підтримати цю ініціативу. Утім прогнозую, що восени, на наступній сесії, коли постане питання конституційної більшості — можуть виникнути складнощі у пошуку 300 голосів “за”.

Нарешті, щодо ефективності роботи Верховної Ради. Саме по собі скорочення кількості депутатів не гарантує кращої якості, але якщо це робити у комплексі з іншими змінами до Конституції та врегулюванням законодавства, яке, в першу чергу, підвищуватиме дисципліну та якість роботи парламенту, то, думаю, це таки може дати ефект. В експертному середовищі часто маніпулюють такою думкою, що, мовляв, скорочення кількості депутатів дасть олігархам чи великим фінансовим групам змогу дешевше скуповувати голоси. Я відкидаю подібні аргументи, тому що за такою логікою одразу ж напрошується запитання: якщо ми хочемо унеможливити корупцію в Раді, то що — потрібно збільшити депутатський корпус до 2 тисяч людей, аби олігархам стало важче усіх підкупити?.. Все залежить від доброчесності народного депутата, від мети, з якою він пішов працювати у Верховну Раду.

Олег Савичук, аналітик "Центру спільних дій":

Олег Савичук
Олег Савичук

“Втрати демократії та працездатності парламенту можуть коштувати значно дорожче, ніж зекономлені кілька мільйонів гривень”

— Наразі поширена думка, що зменшення кількості нардепів призведе до збільшення політичної корупції, оскільки треба буде "переконати" значно меншу кількість депутатів, щоб провести недоброчесний чи корупційний законопроект. Між тим, фракція "Слуга Народу" переконує зменшити парламент через скорочення населення. Мовляв, на один мандат в Україні має припадати 100 тис. населення. Але для підтвердження такої тези необхідно провести перепис, якого досі немає. Більше того, немає єдиної формули, яка могла б показати залежність кількості мандатів від кількості населення. Приміром, у сусідній Польщі населення менше ніж в Україні, але членів парламенту майже на сотню більше. В Угорщині на одного депутата припадає трохи більше 25 тисяч населення, в Португалії – 45 тисяч, а от в Німеччині – 120 тисяч. Це справа кожної країни визначати для себе, як має забезпечуватися представництво.

Стосовно кількості депутатів у комітетах. Зараз у Раді існують комітети з невеликою кількістю депутатів. Наприклад, це комітет зі свободи слова (5 нардепів), молоді і спорту (8 нардепів), інтеграції з ЄС (9 нардепів). Але це ті комітети, яке не розглядають велику кількість законопроектів. За комітети - бюджетний, аграрний, енергетики, правоохоронний - боротимуться й надалі, що призведе до знецінення інших, менш "прибуткових" комітетів, або ж до об’єднання таких комітетів, наприклад, молодь і спорт, соціальної політики та захисту прав ветеранів — в один. Це, повторюся, точно знецінить ідею задля чого такі комітети створювались окремо. У підсумку ми можемо отримати великий комітет з усіх питань, який все одно не буде нічого робити.

І останнє. Громадян переконують, що зменшення кількості нардепів призведе до зменшення витрат. Але ж кількість питань, які розглядає парламент, не зменшується. Тому кількість працівників Верховної Ради (апарат, помічники депутатів тощо) або не зменшиться, або навпаки – зросте. Відповідно й витрати не зменшаться. Втрати в демократії та працездатності парламенту можуть коштувати значно дорожче, ніж зекономлені кілька мільйонів гривень.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-