Президентський законопроект

Президентський законопроект "реанімує" закриті справи НАБУ і САП - Рябошапка

Укрінформ
Стягнення необґрунтованих активів у цивільно-правовому порядку, передбачене президентським законопроектом про конфіскацію активів, дає змогу знову використати матеріали справ про незаконне збагачення, які закрили НАБУ і САП.
Про це заявив заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка, коментуючи передбачену в законопроекті цивільну процедуру повернення незаконно набутих активів, повідомляє сайт Президента.

«Цивільна процедура є значно швидшою та ефективнішою», – заявив Рябошапка. До цього він додав, що цивільна процедура дає можливість ретроспективного застосування. «Тобто матеріали справ, які були раніше відкриті НАБУ та САП, можуть бути використані знову. У порядку цивільної процедури НАБУ та САП можуть звернутися до суду з тим, щоб стягнути ці необґрунтовані доходи у дохід держави», – наголосив він.

За словами Рябошапки, на Банковій очікують, що в четвер президентський законопроект має бути включений до порядку денного ВР.

Читайте також: Банкова наступного тижня представить законопроект про перезапуск НАЗК

«Можливо, за прискореною процедурою законопроект може бути ухвалений парламентом, і вже незабаром ми матимемо чинний закон», – зауважив він.

Водночас заступник глави АП підкреслив, що, на думку вітчизняних та іноземних експертів, у Конституційного Суду не було підстав визнавати неконституційною норму про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (у попередній редакції). «Ми чудово розуміємо, що рішення Конституційного Суду було обґрунтоване політичними, а не юридичними мотивами», - сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, 3 червня Президент Володимир Зеленський вніс до ВР законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 10358).

Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Крім того, проектом закону пропонується на законодавчому рівні вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв’язку з цим передбачається запровадження у Цивільному кодексі окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – "перевага доказів" (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.

Конституційний суд 26 лютого визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-