Тільки в рідній Україні знайде спокій Степан Бандера

Вкотре над прахом Степана Бандери, вбитого агентом КДБ у Мюнхені в 1959 році, здійснили наругу. Проросійський провокатор британського походження Гремм Філіпс на цвинтарі Вальдфрідгоф демонстративно – під відеозапис та глузливі коментарі прикріпив до хреста на могилі відомого українця напис "Тут похований український нацист Степан Бандера". Як повідомило Генеральне консульство України у Мюнхені, німецька поліція вже відкрила справу. От чи дійде діло до справедливого суду та суворого покарання – питання відкрите.

Німці справу відкрили, але навряд це дасть щось більше від штрафу…

15 жовтня – у день скоєння акту вандалізму Філіпсом, Генконсульство невідкладно зв’язалося з Управлінням поліції Мюнхена з інформацією про зазначений інцидент та проханням про відповідне реагування”. У результаті було відкрито справу та здійснено необхідні оперативно-слідчі та процесуальні дії. “Наразі триває слідство, після закінчення якого матеріали будуть передані до прокуратури для належної правової оцінки скоєного", – інформує консульство, яке тримає справу на особливому контролі.

Там сподіваються, що справа незабаром буде передана до суду. Адже винуватця і докази його злодіянь навіть шукати не потрібно. Однак, як повідомили власному кореспонденту Укрінформу у ФРН, шансів на те, що покарання буде серйозним не надто багато: могила не зруйнована. Проте, все ж мали місце дії, які тягнуть відповідальність, можливо, у формі штрафу, тобто не кримінальну. Зловмисника, очевидно, «добре проінструктували».

Водночас член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, народний депутат від фракції БПП Ірина Фріз на своїй сторінці у Facebook зазначила: “У зв’язку з інцидентом у Мюнхені – наругою над державним прапором України під час паплюження могили Степана Бандери проросійським пропагандистом Греммом Філіпсом, вважаю, що є всі підстави для порушення Генеральною прокуратурою України кримінальної справи проти цієї істоти за статтями 338 та 297 Кримінального кодексу України”, – зазначила Фріз.

Нагадаємо, що згідно з Кримінальним кодексом України (ККУ), ст. 338 “Наруга над державними символами” та ст. 297 – “Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого”, подібні злочини караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн.) або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

“До поведінки цього лисого м@дака ми вже звикли, в цілому. Українські артилеристи навіть дякували йому за відео з прив'язкою до нині знищених позицій сепарів. Але те, що ця істота зробила на німецькому цвинтарі, може бути розцінене європейським законодавством як плюндрування могили, за що «Гриша» може понести неілюзорне покарання. Так от, чи буде МЗС, посольство, міністр працювати в цьому напрямку?" – запитав на своїй сторінці у Фейсбуці український журналіст Олексій Годзенко. На що міністр закордонних справ Павло Клімкін відреагував у Твіттері.

У 2019-му спливає термін оренди на німецькому цвинтарі. Може, нарешті, повернемось до ідеї Пантеону героїв?

Могилу Степана Бандери паплюжать далеко не вперше. 17 серпня 2014 року вандали зламали надгробний хрест і перекопали верхній шар ґрунту. Тоді німецька поліція так і не знайшла винуватців. Ситуація повторилась за рік – вандали вивісили на могилі радянський прапор, а на самому хресті написали дату Волинської трагедії. Цього разу – “відзначився” Філіпс...

У зв’язку з цим коментатори знову порушили питання, то може час перенести могилу Степана Бандери в Україну? Припустимо, на його історичну Батьківщину в Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області (на час його народження у 1909 році – Калуський повіт, Галичина, Австро-Угорщина).

«Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ України, але водночас знову піднімає надзвичайно важливе питання – створення Українського національного пантеону. Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф, щодо охорони могили Степана Бандери, – це лише часткове вирішення проблеми чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками», – коментує співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Співробітники Інституту переконані, що системним вирішенням проблеми щодо опіки над похованнями видатних українців стало б перенесення їх у середмістя Києва – до Меморіалу українських героїв – Українського національного пантеону, створення якого наразі затримується через брак політичної волі.

«Національний пантеон – це місце, де будуть справжні та символічні поховання найвизначніших діячів української історії. Це дуже важливо для нас усіх – адже тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто захищає живих», – пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Розмови про перепоховання праху Степана Бандери в Україні велися ще 8 років тому. В 2010 році, після скасування судом «під Януковича» Указу Президента України Віктора Ющенка про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України, Івано-Франківська міська рада виступила з ініціативою перепоховати Бандеру та інших діячів визвольного руху в Україні. Онук Степана Бандери, Степан Бандера-молодший, спочатку також начебто був не проти, мовляв, українські герої мають бути поховані на рідній землі.

Але президентом України був уже Віктор Янукович, і родичі Степана Бандери заблокували процедуру перепоховання. “Я не уявляю – і це моя позиція – перепоховання можливим при сьогоднішній владі, яка так вдало тримається на розколі суспільства, – адже розділеними легше керувати. Тим більше, що при цій владі все дозволено українофобам, які без страху нападають на свідому українську молодь навіть під час музичних фестивалів", – пояснював в 2010 році онук очільника ОУН Степан Бандера-молодший.

За рік до цих подій у 2009 році рідні подовжили термін “оренди” земельної ділянки під поховання на німецькому цвинтарі Вальдфрідгоф на 10 років, сплативши за це 3 000 євро. Отже, в 2019 році знову прийде час вирішувати долю праху Бандери – подовжувати оренду, або ж розпочинати процедуру перепоховання.

Рішення є. Та вирішення немає…

Проблема перепоховання Бандери ставилась і в 2015 році – тоді Президент Порошенко навіть видав Указ «Про заходи щодо створення меморіалу українських героїв». Документом, зокрема, передбачалось зібрати Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв, співголовами якого призначено Прем’єр-міністра і главу Адміністрації Президента. Також Кабінету Міністрів було доручено затвердити у двомісячний строк план заходів зі створення у Києві меморіалу українських героїв. Втім, схоже, тоді йшлося конкретно про Небесну сотню та Українсько-російську війну, а про перепоховання “старших” героїв України на той час не згадували.

А в 2017 році на тлі історії з перепохованням українського письменника та поета Олександра Олеся та його дружини знову розпочалась дискусія про перенесення на Батьківщину праху інших українських громадських і культурних діячів, серед яких називалось і прізвище Бандери. Зокрема, очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в інтерв’ю Укрінформу запевняв, що Україна найближчим часом розпочне роботу над створенням Національного пантеону пам’яті і перепоховань українських діячів.

Як бачимо, з Пантеоном поки що не склалося. А тим часом, проблема залишається і може навіть ускладнитися...

Микола Романюк, Оксана Поліщук, Київ