Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті
Україна сама ініціюватиме перепоховання своїх визначних особистостей у Національному пантеоні               
05.01.2017 13:52 5994

 - Вже стало відомо, що прах Олеся готові перепоховати на малій батьківщині письменника - в Білопіллі на Сумщині, що мерія Тернополя теж готова профінансувати перевезення та перепоховання. Ви ж наполягаєте на перепохованні в Києві.

- Це безумовно має бути Київ, тому що Олександр Олесь - постать всеукраїнського рівня, яка заслуговує на те, аби його вшановували в столиці України.

Гостро постала проблема, щоб саме Україна як держава перехопила цю ініціативу - заопікувалася могилами знаних українців

- Вони є й у Франції, Канаді, США, Південній Америці. Проблема якраз із тими країнами, де поступово зникають громадські ініціативи, які опікувалися похованнями. Українська політична еміграція в післявоєнній Європі мала дуже активні громади, які дбали про ці могили. Минуло вже понад півстоліття, часто ці люди самі помирають, як це сталося у випадку з Олександром Олесем. Відповідно гостро постала проблема, щоб саме Україна як держава перехопила цю ініціативу і через свої дипломатичні представництва, - можливо, де є змога, й при співпраці з українськими місцевими громадськими організаціями, - заопікувалася цими могилами.

- Наскільки Україна поінформована про ситуацію з похованнями українців за кордоном? Інститут національної пам'яті здійснює моніторинг?

- Було би великим перебільшенням говорити, що ми моніторимо. Насправді, той круглий стіл в Укрінформі став першим, коли ми взагалі сформулювали цю проблему. Ми зараз поступово починаємо її вирішувати. Зокрема, збираючи інформацію про могили, про їх стан, про загрозу їхнього знищення. Ми намагаємося створити об'єднану базу даних. Бо такі проблеми назрівають у різних місцях, і очевидно, що нам треба бути готовими до їх вирішення.

- Ви сказали, що Україна сама ініціюватиме перепоховання деяких визначних особистостей  в національному пантеоні. Хто це все ж таки може бути?

- Я не хотів би починати з прізвищ, щоб не завести в дискусію про прізвища. В першу чергу, як я говорив, маємо опрацювати - і зараз намагаємося цим займатися - критерії тих, хто мав би бути похований в пантеоні. І вже виходячи з цих критеріїв переходити до конкретних прізвищ. Ми прекрасно розуміємо, що якщо зараз почнемо називати прізвища, то збуриться дискусія довкола персоналій і їхнього місця в історії, а не довкола втілення самої ідеї. Найпростіший тут приклад - це дуже гарячі дискусії в Україні стосовно постаті Симона Петлюри.

- Так само, як і Степана Бандери або Євгена Коновальця. За даними першого заступника голови Держкомтелерадіо і одночасно голови ОУН Богдана Червака, могила першого голови ОУН Євгена Коновальця у Роттердамі в Нідерландах під загрозою. Чи це конкретне питання може бути відкладене до моменту створення національного пантеону?

- Ми знаємо інформацію про те, що робиться зараз у Роттердамі. Я вважаю, що Євген Коновалець - фігура загальноукраїнського масштабу, його прах мав би бути похований у Києві. На мою особисту думку, він міг би бути перепохований у пантеоні.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-