Геращенко думає, що мовна тема декому в ПАРЄ потрібна для "внутрішнього користування"
Таку думку висловила перший заступник Голови Верховної Ради, член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко в ефірі телеканалу «112 Україна», повідомляє Укрінформ.
«У мене таке враження, що насправді деякі делегації використовують питання мовної статті закону «Про освіту» виключно для внутрішнього об’єднання свого електорату напередодні виборів. Зокрема, є враження, що угорська сторона використовує це питання для того, щоб продемонструвати виключно на внутрішньому фронті, всередині країни, що влада бореться за угорськомовне населення, за захист їхніх прав в усіх сусідніх країнах», - сказала Геращенко.
Вона вважає такий підхід нечесним, бо у боротьбі за електорат політики готові зіпсувати дружні відносини з сусідами. «Україна демонструє, і під час цієї непростої сесії ПАРЄ в тому числі, абсолютну транспарентність та європейські принципи відкритості. Ми відкриті до діалогу, ми готові говорити про наш закон, готові надавати аргументи. Ми будемо запрошувати під час слухань делегації країн-партнерів - Румунії, Греції, Угорщини - відвідати школи нацменшин в Україні. Але так само ми хочемо побачити такі українські школи у цих країнах», - зауважила перший віце-спікер.
Вона переконана, що під час свого сьогоднішнього виступу у ПАРЄ Президент Петро Порошенко доніс позицію нашої країни щодо мовного питання, і представники тих країн, яких це дійсно хвилює, почули його. Профільні міністри також активно працюють і пояснюють міжнародним партнерам положення закону про освіту.
«Ми пишаємося тим, що є багатонаціональною країною, що у нас є можливість навчатися мовами нацменшин, але вони мають знати українську мову для того, щоб потім мати можливість вступити до вищих навчальних закладів, щоб претендувати потім на престижну роботу, і насправді зараз ми боремося за доступ дітей нацменшин до освіти. Бо це не є нормальним, коли у нас є діти, які закінчують середню школу і не знають української, тим самим відрізаючи собі шанс вступити до хорошого виш і йти на державну службу», - підкреслила Геращенко.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон «Про освіту», який, зокрема, врегульовує питання використання української мови в галузі освіті. 25 вересня його підписав Президент.
Закон передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.
З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.
Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону.
Україна направила статтю 7 закону "Про освіту" на експертизу до Ради Європи.
