«Ширма» Ахметова. Його змусять не пручатися сценарієві «перевибори»

Рішення керівництва ОРДЛО про націоналізацію українських підприємств найболячіше б’є по Ренату Ахметову. В список під націоналізацію потрапили його ключові підприємства: «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», «Комсомолець Донбасу», Зуєвська ТЕС, Машинобудівельний холдинг Corum Group, «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат».

Але ця націоналізація – лише ширма, яка приховує події, які імовірно розпочнуться в українському політикумі у наступні півроку.

Ослаблення Ахметова має два ключових завдання – схилити його на збереження фракції Опоблоку та змусити не пручатися сценарієві «перевибори».

Очевидно, що між «перевиборами» та «втратою підприємств» Ренат вибере перший варіант. Непрямим підтвердженням цього є цьоготижневе «хитання» Ляшка на тему «іду в коаліцію» – «не йду в коаліцію». Ну й розкол фракції Опоблок, про який так довго говорили, відклався у «довгу шухляду». (Входження Ляшка в коаліцію + підтримка її роботи «імовірним уламком» фракції Опоблок дали б можливість стабілізувати роботу парламенту).

Якщо припустити, що це є ключовим сценарієм (де писався сценарій – тут вже у кожного можуть бути свої версії), тоді стає очевидним, що всі намагання Уряду, спрямовані на «деблокування», не матимуть сенсу. І навіть прийнята у середу якісна Кабмінівська постанова, що передбачає заборону переміщати на тимчасово неконтрольовану територію і з неконтрольованої території товари, за винятком харчових продуктів і лікарських засобів виключно у складі гуманітарних вантажів, товарів і продукції, що забезпечують функціонування та обслуговування, або є необхідними у виробничому процесі, металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергетичної галузі об'єктів критичної інфраструктури, не здатна буде змінити ситуацію. Адже блокувальники принципово не хочуть іти на жодні компроміси.

До речі, їх у цьому сценарії «використовують» у темну. Більшість із них щиро вірять, що приносять користь Державі. Поспілкувавшись із багатьма з них, переконався, що вони абсолютно щирі у своїх мотиваціях. А питання політичного стратегування, геополітики та геоекономіки для них дуже далекі. Раціонально-економічні аргументи на кшталт – збитки на 3,5 млрд дол. для бюджету або втрата 75 тис. роб. місць, зниження ВВП на 10-15% замість росту в 3%, вони також не сприймають. Також не діє й аргумент про те, що вони, згідно з ініціативою Уряду, можуть бути долучені до контролю за переміщенням товарів – для того щоб мінімізувати ризик контрабанди.

Теза у блокувальників одна: «Ми блокуємо тому, що маємо блокувати».

На «виході», станом на сьогодні, маємо сухий залишок:

– Націоналізацію проросійськими бандитами підприємств Ахметова в ОРДЛО та переорієнтацію їх на зовнішній ринок Росії (розумію, що українському суспільству не шкода майна Ахметова, але факт маємо зафіксувати.

– Послаблення української економіки.

– Кризу з надходженням платежів до бюджету вже у другому кварталі цього року, що її Уряд буде вимушений латати з коштів нового траншу МВФ та золотовалютного резерву.

– Остаточне схиляння Ахметова до перевиборів на осінь цього року, заставивши при цьому грати на користь «Опоблоку».

Але найгірше інше. По перше, імовірні перевибори на осінь однозначно відбудуться за старою виборчою системою та в умовах коли «нові партії» ще не встигли набрати інституційної спроможності. По друге, на осінь ми матимемо скрутну ситуацію в економіці, кризу платіжного балансу та втрату темпу із проведенням реформ.

Віктор Таран

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства