Як російська агресія змінила портрет українців у Польщі?

Як російська агресія змінила портрет українців у Польщі?

Укрінформ
Експерти дослідили склад, настрої та наміри українців, які перебували в Польщі в 2021 році та після 24 лютого 2022-го

Масовий наплив воєнних біженців до Польщі, а також повернення частини українських чоловіків для оборони нашої держави змінили портрет громадян України, які проживають у Польщі.

Водночас стабільно високим є показник професійної активізації: майже 80% громадян України, які прибули до вторгнення, а також біженців з України – працевлаштовані.

Про це свідчать результати 4-го видання дослідження «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи», проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Експерти дослідили портрет, настрої та наміри українців, які перебували у Польщі до повномасштабного вторгнення, а також тих українців, які вимушено приїхали до РП через російську агресію після 24 лютого 2022 року. Відтак, вони порівняли відповіді респондентів із результатами свого останнього дослідження планів і намірів українців у 2021 році перед повномасштабною війною.

ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ – ЗНАЧНА ПЕРЕВАГА ЖІНОК

Порівняно з 2021 роком, змінилася гендерна структура громадян України в РП: майже вдвічі зменшився відсоток чоловіків з України (з 57% до 31%). Дослідження показало, що 67% громадян України, які нині проживають у Польщі, – це жінки. Причиною цього є повномасштабне вторгнення, оскільки 92% воєнних біженців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, є жінками.

«Потік біженців з України після 24 лютого 2022 року, безсумнівно, домінував у міграційній ситуації в Польщі, змінивши, таким чином, портрет громадянина України, який проживає в РП. Зараз більшість українців у Польщі – це жінки з дітьми, які часто працюють нижче рівня власної кваліфікації. Гірше знання польської мови і труднощі з адаптацією до нових умов життя та роботи є викликом для багатьох мігрантів-біженців у Польщі, а також для польських роботодавців», підкреслює голова правління Міграційної платформи EWL Анджей Коркус.

Анджей Коркус / Фото: ewl.com.pl
Анджей Коркус / Фото: ewl.com.pl

Дані дослідження свідчать, що протягом півтора року змінився віковий склад дорослих українців у Польщі. Зараз в РП значно зросла кількість молодих людей, зокрема 49% це особи до 36 років. Зросла кількість українців у віці 18-25 років (23% у 2023 році проти 16% у 2021 році), а старших за 45 років – зменшилася (12% у 2023 році проти 23% у 2021 році). 

Експерти EWL наголошують, що це важливі дані для української економіки, для якої ключову роль відіграє відтік молодих людей – мобільних і готових працевлаштуватися – і які наразі мають можливість реалізувати себе у Польщі.

Згідно з результатами дослідження, найбільше українських громадян приїхало до Польщі з Півночі України – регіону, де було відбито напад російських окупантів, і де, втім, завдано чималих збитків. Порівняно з 2021 роком, кількість уродженців цих теренів, які приїхали до Польщі, зросла на 8% (35% проти 27%).

ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВІЗАЦІЇ

Значна більшість, аж 78% громадян України, які проживають у Польщі, працевлаштувалися. Враховуючи значну частку біженців війни в цій групі, показник слід вважати надзвичайно високим.

Рівень зайнятості на 12% вищий серед людей, які приїхали до Польщі до початку повномасштабного вторгнення Росії (83% проти 71% серед воєнних біженців). Це пов’язано з набутим раніше досвідом роботи в Польщі та міцнішою позицією довоєнних мігрантів на польському ринку праці. Однак загалом високий рівень зайнятості громадян України свідчить про їхню інтеграцію з польським ринком праці, на що значною мірою вплинув так званий спецзакон, прийнятий у Польщі в березні 2022 року. Він дав змогу громадянам України перебувати та працювати в Польщі на більш вигідних умовах: за спрощеною системою працевлаштування без отримання спеціальних дозволів на роботу.

“Польща, як країна з багаторічним досвідом створення сприятливих умов для працевлаштування мігрантів з України, впоралася з професійною активізацією біженців. Серед іншого, стали можливими швидкі та ефективні дії завдяки децентралізації допомоги, а також реалізації державних програм фінансової підтримки організацій і компаній. Такий високий відсоток працевлаштування також значною мірою пов’язаний із бажанням самих українців працювати”, – наголошує директор департаменту міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Марцін Колодзейчик.

Фото: NurPhoto
Фото: NurPhoto

ГІРШЕ ЗНАННЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ

Згідно з дослідженням, серед біженців більше громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою (69%), аніж серед довоєнних мігрантів (46%). Причиною є, зокрема, передвоєнний попит польської економіки на працівників професій із професійно-технічною освітою та зовсім інший тип міграції, зумовлений війною в Україні.

У порівнянні з періодом перед лютим 2022 року, з 46% до 35% знизився відсоток громадян України, які добре та дуже добре знають польську мову. Причиною є переважно погане володіння польською мовою серед воєнних біженців (лише 14% заявляють, що володіють польською мовою на як мінімум доброму рівні). З іншого боку, серед довоєнних мігрантів рівень тих, хто знає польську, все ще високий (49%), а порівняно з 2021 роком навіть вищий.

Опитування громадян України, які проживають у Польщі, проводилося 4-13 березня 2023 року методом прямого F2F-інтерв’ю. Опитування проводилось українською мовою на вибірці N=500 повнолітніх громадян України, як довоєнних мігрантів, так і біженців з України. Анкета була розроблена Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету з урахуванням деяких питань від Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, Управління у справах іноземців та Бюро національної безпеки Польщі.

Юрій Банахевич

Перше фото: Tetiana Sharapova

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-