Із початку жовтня в Києві та частині областей України знову застосовують вимкнення світла. Укрінформ пояснює, що відбувається й чому графіки не завжди працюють.

НОВИЙ СЕЗОН МАСОВАНИХ АТАК НА ЕНЕРГЕТИКУ

Нагадаємо, Росія розпочала нову масштабну кампанію проти української енергосистеми 30 вересня. Тоді через масовану атаку було пошкоджене, зокрема, обладнання Трипільської ТЕС. Один із фокусів подальших ударів – об’єкти в Києві та на Київщині. Як і минулого сезону, ворог розраховує відрізати столицю від зовнішнього енергопостачання.

Тому точкові атаки на інфраструктуру цих регіонів продовжуються і поза масовими ударами. Росіяни намагаються уразити як генерувальні об’єкти, так і систему транспортування електроенергії.

Розрахунок агресора такий. Київ і раніше забезпечував себе енергією не на всі 100%. Але власна генерація у столиці завжди була, отже, росіяни роблять усе, щоб її знищити.

Ідеться насамперед про три великі теплоелектроцентралі. Минулого опалювального сезону вони зазнали важких пошкоджень, унаслідок чого частина киян залишилася і без опалення. У міжопалювальний сезон енергетики працювали над відновленням цих об’єктів, але на них знову полетіли ракети й «шахеди». Звести захист над такими станціями майже неможливо через їхні розміри, єдиний ефективний спосіб убезпечити їх – ППО.

Тому сьогодні частину електроенергії для своїх потреб столиця бере з об’єднаної енергосистеми. В умовах, коли власна генерація пошкоджена, Києву доводиться нарощувати ці обсяги. І тут росіяни почали бити по підстанціях, зокрема магістральних. Унаслідок цього здатність системи транспортування передати електроенергію у столицю обмежується, – таку ситуацію називають «мережеве обмеження». Виникає локальний дефіцит, енергетикам доводиться застосовувати графіки вимкнення світла.

ЧОМУ ЗНЕСТРУМЛЕННЯ БУВАЮТЬ НЕ ЗА ГРАФІКОМ

Вимкнення електроенергії поділяють на декілька видів. Один із них навіть не зачіпає побутових споживачів, – це графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу. Якщо дефіцит можна подолати лише ними, то світло в домівках не вимикатимуть.

Водночас і промисловість може уникнути знеструмлень. Для цього необхідно покрити щонайменше 80% свого споживання імпортною електрикою або ж енергією власного виробництва. Можна також придбати аналогічний обсяг електрики в розподіленої генерації, яка в межах діяльності того обленерго, що й об’єкт промисловості.

Якщо ж дефіцит не можна покрити через знеструмлення промисловості, то вводять графіки погодинних вимкнень світла (деякі обленерго називають їх стабілізаційними) для населення. Щовечора НЕК «Укренерго» публікує орієнтовний обсяг застосування вимкнення електроенергії на наступний день, але безпосередньо графік складають уже самі обленерго. Із ним можна ознайомитися на офіційних сторінках та чатботах кожного обленерго та в особистих кабінетах споживача.

Водночас треба пам’ятати, що стан енергосистеми не є якоюсь константою, він може змінюватися під впливом погоди, нових обстрілів чи аварій. В одних випадках енергетикам доводиться коригувати попередньо оприлюднені графіки знеструмлень, в інших – застосовувати аварійні знеструмлення (деякі обленерго називають їх екстреними).

Під час обстрілів аварійні знеструмлення можуть виникати, зокрема, через пошкодження елементів енергосистеми: підстанцій, генерації, опор чи трас ліній електропередач. Крім того, у разі масованої атаки на велику кількість енергооб’єктів енергетики можуть превентивно запроваджувати аварійні вимкнення, щоб запобігти тяжким наслідкам для енергосистеми (наприклад, масштабному блекауту).

Спричинити аварійні знеструмлення можуть і погодні умови: сильний вітер, дощ, грози у теплу пору року; хуртовини, обледеніння, налипання мокрого снігу – узимку.

Крім того, аварійно вимкнути світло можуть у разі технологічних порушень, перевантаження обладнання. Зокрема, таке трапляється під час різкого зростання споживання за короткий проміжок часу. Саме для уникнення таких випадків енергетики просять не вмикати одразу кілька потужних побутових приладів, коли у вас з’явилося світло за графіком.

У разі аварійних знеструмлень обленерго мають вимкнути світло відразу, тоді, з погляду споживача, воно зникає без попередження. Водночас обленерго після вимкнення має попередити споживача про аварію.

Аварійні знеструмлення скасовують після стабілізації стану енергосистеми. На практиці це означає усунення аварії чи зменшення навантаження на обладнання. Споживачів також можуть тимчасово заживити за резервною схемою.

Якщо причиною аварійного знеструмлення є російська атака, то загроза повторних ударів може затримувати початок робіт. У разі локального пошкодження мережі (наприклад, через вітер) обленерго можуть вказувати орієнтовний час відновлення електропостачання.

ЧОМУ ВИМИКАЮТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ НЕ ПО ВСІЙ КРАЇНІ

Як уже згадано вище, російські атаки на енергетику мають чітку спрямованість. Якщо в першій масованій кампанії у 2022–2023 роках ворог намагався повністю «погасити» енергосистему, то тепер росіяни більше концентруються на «відрізанні» її окремих елементів.

Ідеться насамперед про Київ та область, Харківщину, Одещину, загалом лівий берег України. Наша енергосистема тепер має особливість, коли основна генерація, що працює, розташована в її правобережній частині. На лівобережжі працювала Запорізька АЕС, яка тепер окупована Росією і не виробляє електроенергію, Курахівська, Вуглегірська і Слов’янська ТЕС, що зруйновані внаслідок агресії. Ще низка теплоелектростанцій перебуває в окупації: Луганська, Запорізька, Старобешівська, Зуївська (останні дві – з 2014 року).

Отже, лівобережжя не покриває своїх потреб в електроенергії завдяки власній генерації й потребує транспортування ресурсу з правого берега.

Тепер знеструмлення застосовують у Києві, на Київщині, Житомирщині, Сумщині, Чернігівщині, Харківщині, Полтавщині, Черкащині. Це все – енергодефіцитні регіони, а частина з них – ще й прикордонні або прифронтові.

Серйозні проблеми з електропостачанням – на Херсонщині. Зокрема, росіяни зруйнували підстанції, які забезпечували транспортування електрики до 77 населених пунктів області. Знищені також лінії електропередачі та виробничі приміщення Херсонобленерго. А встановити розподілену генерацію заважають безпекові умови: росіяни постійно влаштовують дронові сафарі на людей.

Водночас на заході країни електроенергію тепер вимикають лише локально, зокрема й через наслідки російських атак (як, наприклад, уночі перед 16 жовтня в Луцьку). Це зумовлене тим, що основна частина великої генерації, яка працює, – саме в західних областях. Крім того, маршрути імпорту електроенергії з Європи також пролягають через західні області, що робить таку енергію доступнішою для тамтешніх споживачів.

Розбиваючи систему транспортування електричного струму (як магістральну, так і на рівні окремих обленерго), росіяни унеможливлюють доставляння усього обсягу електрики, необхідного для енергодефіцитних областей. Це – свідома тактика ворога.

Тепер дуже важливо ощадливо споживати електрику. Фахівці в умовах тривалих атак роблять усе, щоб відновити пошкоджені об’єкти й забезпечити українців електроенергією. Але ці зусилля потребують і нашого усвідомлення та підтримки.

Вікторія Наконечна, Київ

За матеріалами Міністерства енергетики, НЕК «Укренерго»