Українська електрика в ЄС може замістити до 10 мільярдів кубів російського газу – Вітренко

Українська електрика в ЄС може замістити до 10 мільярдів кубів російського газу – Вітренко

Укрінформ
Україна готова допомогти Європі впоратися зі скороченням обсягів імпорту російського газу.

Про це заявив керівник НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко під час дискусії «Зупинити російську воєнну машину: перспективи енергетичних санкцій ЄС і США», організованій Центром європейської політики, передає Укрінформ.

«Є заходи, які дозволять Європі споживати менше газу, навіть не скорочуючи споживання енергії», - заявив український чиновник.

Він пояснив, що йдеться про можливість експорту в ЄС Україною електрики. Вона може замістити, хоча б частково, енергії, яка виробляється за рахунок російського газу. Це призведе, зокрема, до зменшення ціни на блакитне паливо та менших витрат для населення.

«Шкода спостерігати за тим, як Україна не може експортувати всю електрику, яку вона в змозі експортувати», - сказав Вітренко, зауваживши, що Україна починає постачати електрику Румунії - 100 мВт. Але, за його словами, навіть до синхронізації з електромережею ЄС Україна могла постачати в так званому «острівному режимі» в 8 разів більше.

Читайте також: Україна почала експортувати електроенергію у напрямку Румунії

«Ми наразі маємо синхронізацію і ми … можемо експортувати в 35 разів більше, ніж ми експортуємо в даний момент, … це може замінити до 10 млрд кубометрів російського газу», - заявив очільник НАК.

Він подякував європейцям, які добровільно почали заощаджувати енергію.

Коментуючи очікування Києва щодо нафтогазового ембарго щодо росії, Вітренко зазначив, що «в ідеалі потрібно було би повне ембарго». Але в умовах, коли такого не відбувається, важливо не стільки скоротити обсяги закупівель (які в частині нафти і так вже значно впали), а можливості рф отримувати прибуток. Для цього він запропонував запровадити не лише обмеження ціни (про яку йшлося на саміті G7, але яка не була схвалена), але також поєднати це з більш ефективними фінансовими санкціями та вторинними санкціями, запровадити, зокрема, санкції на страхування, транспортування тощо. путін, за словами голови НАК, сподівався, що нинішні обмежувальні заходи будуть такими ж слабкими та «беззубими», як ті, які були введені після 2014 року. Нинішні санкції є набагато більш потужними, але путін матиме час адаптуватися до них до осені і продовжувати фінансувати свою військову машину, користуватися підтримкою свого населення, яке отримує зарплати та пенсії з грошей, заплачених Європою за нафту та газ, вважає він.

«Ми вдячні, але треба робити більше, в тому числі в тому, що стосується енергетичних санкцій. Ми маємо зупинити цю війну, ми повинні її виграти, інакше путін змінить увесь світовий порядок», - попередив Вітренко. Він відкинув російський наратив про те, що війна призвела до стрибка цін, адже сама росія почала гнати ціни на енергоносії вгору з минулого року.

Співробітник Атлантичної Ради Деніел Фрід зауважив, що останні кілька тижнів США та особливо Німеччина шукають шляхи зменшення прибутків рф від нафти, але питання тарифів і обмеження цін є складним, тож країни G7 мають «переконати або змусити» потенційних імпортерів російської нафти (насамперед Китай та Індію) у своїй позиції. Експерт переконаний, що для того, щоб сильно вдарити по росії, необов’язково повністю зупиняти імпорт нафти та газу. Нинішні санкції не мають негайного ефекту, але вони поступово зменшуватимуть можливість путіна вести війну.

Старший дослідник брюссельського аналітичного центру Bruegel Георг Цахманн поскаржився на те, що Європа не дуже добре підготовлена до кризи, а політики, насамперед німецькі, бояться зробити різкі кроки в бік росії через побоювання, що вона зупинить постачання газу напередодні зимового сезону. «Політики в важливих країнах дуже налякані повною зупинкою газопостачання і можуть піти на дуже погані політичні компроміси з путіним, допомога України з цих держав може опинитися під загрозою», - застеріг він. Склалася ситуація, в якій росія навіть взяла на себе лідируючу роль в питанні енергетичних санкцій, а Європи змушена реагувати, має бути навпаки, переконаний експерт.

Читайте також: Експорт електроенергії в ЄС збільшить надходження до бюджету Українифон дер Ляєн

З ним згодна директорка австрійського аналітичного центру Інститут європейської політики та політики безпеки Веліна Чакарова. На її думку, питання забезпечення газом є значною мірою «питанням політичного виживання еліт», у яких немає «плану В». Чакарова висловила розчарування тим, що деякі країни після 2014 року не лише не подбали про диверсифікацію джерел енергопостачання, але стали ще більш залежними від рф, серед них Австрія і ФРН. Європа – основний фінансист путінської війни, адже вона купує левову частку російських енергоносіїв, констатувала політолог. Наразі москва насправді використовує енергію як зброю і намагається тиснути на уряди через населення. Еліти, за її словами, мають пояснювати населенню, хто і що є справжньою причиною нинішньої кризи. Вона згодна з необхідністю підтримувати та посилювати санкційний тиск на росію, але розуміти водночас, що з московської перспективи, жодні санкції не змусять росію зупинити війну.

Слід зазначити, що до війни до 45% усіх надходжень в бюджет рф давали енергоносії, росія є найбільшим постачальником одночасно нафти та газу в світі. Лише в травні цього року москва отримала 20 млрд дол прибутку, що на 50% більше, ніж в січні при тому, що обсяги поставок скоротилися.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-